Суперечка за чотири мільярди

Наближення президентських виборів перетворює суто економічну сферу діяльності — приватизацію — на арену жорстких політичних баталій. У суботу блок «Наша Україна» (вустами одного зі своїх лідерів Петра Порошенка) заявив про негативне ставлення до поспішної приватизації металургійного комбінату «Криворіжсталь». При цьому депутат Іван Васюник нагадав, що «Наша Україна» внесла до Ради законопроект, яким запропонувала ввести до кінця 2004 року мораторій на приватизацію державних стратегічних підприємств, проте цей документ не прийняли. У результаті, як побоюється депутат, вартість підприємств може бути занижена.

На чому ґрунтуються подібні твердження, поки що невідомо. Тому можна припустити, що вони виходять насамперед із наміру перемогти на виборах і бажання дозволити приватизувати дані підприємства комусь «своєму». Словом, «Наша Україна» демонструє країні економічне наповнення своїх політичних прагнень.

Тим часом у п’ятницю глава Фонду держмайна Михайло Чечетов роз’яснював журналістам підходи до приватизації «Криворіжсталі», які використовувала нинішня влада. З його слів, жоден об’єкт в Україні так ретельно не готували до приватизації, як «Криворіжсталь». Ще не знаючи про подальшу заяву Порошенка, Чечетов описував усі етапи підготовки. «Рік тому на пропозицію Мінпромполітики затвердили узгоджений із ФДМ план передприватизаційної підготовки «Криворіжсталі», — розповідав глава Фонду. — Його блискуче виконало, реалізувало Мінпромполітики, що на останній фазі корпоратизувало підприємство та звернулося безпосередньо до Кабінету Міністрів із пропозицією про затвердження плану розміщення акцій ВАТ «Криворіжсталь». ФДМУ його підтримав...». Уряд, зі слів Чечетова, дуже ретельно готував цей продаж. Коли затвердили план передприватизаційної підготовки, були відповідні прес-конференції, було поінформовано «що та як». Після цього ФДМУ доповідав у контрольній комісії з приватизації, на урядових комітетах, на комітетах Верховної Ради.

Передбачуючи атаки на Фонд, Чечетов також багато і докладно говорив про реальну вартість продаваного підприємства. З його слів, провели оцінку — стартова ціна перевищує 3 мільярди 800 мільйонів гривень. «Це найбільш гігантська стартова ціна, — заявив Чечетов. — Для порівняння я хочу сказати, що вона перевищує найбільшу стартову ціну за всі 13 років української приватизації — продаж заводу ім. Дзержинського — майже ушестеро». Справді, ще півтора року тому ніхто й припустити не міг, що 42% акцій «Дзержинки» продадуть за такі гроші (договір про продаж підписали в лютому поточного року, сума операції, і це без урахування інвестицій, перевищила 700 млн. грн.). На думку експертів, причина різкого підвищення попиту на акції металургійних підприємств — пік споживання металу на світовому ринку. Саме в цей час продавати підприємства металургії найвигідніше. «Я думаю, ціна вийде за чотири мільярди гривень», — додав Чечетов.

При цьому глава Фонду наголосив, що на перше місце під час продажу «Криворіжсталі», що становить основу вітчизняного гірничо-металургійного комплексу, ставлять національні інтереси України. Тому ФДМ передбачив обов’язкову участь національного капіталу в приватизації підприємства.

Тим часом деякі потенційні покупці, що, проте, цілком закономірно, на перше місце ставлять власні інтереси. Так, представник російської «Северсталь», котрий іде на приватизацію в Україні спільно з американською Arcelor, І. Мтібелішвілі стверджував: «Я витратив близько 40 хвилин на розповідь про «Северсталь», щоб ФДМ розумів, хто є учасником конкурсу. При цьому ми абсолютно відкрито сказали про дискримінаційність його умов». «Северсталь» задовольнило б виключення з умов вимоги про виробництво коксу українського походження при збереження вимоги про виробництва коксу взагалі.

Очевидно, Чечетов готовий відбивати всі атаки. «Северсталь» він мало не прямим текстом порадив укласти альянс (це можна зробити дуже швидко) з якоюсь із українських компаній, що має відповідні показники — зі слів заступника голови Фонду Ігоря Білоцерківця, умовам конкурсу за обсягами виробництва відповідають шість українських коксохімічних підприємств. При цьому керівники приватизаційного відомства відкрито говорили про надзвичайну зацікавленість України в тому, щоб дефіцитний нині кокс ішов не на експорт, а прямував на найбільше підприємство вітчизняної металургії. Розповідаючи про підготовку конкурсу, Чечетов наголосив: «Усі чудово розуміли, що помилки при приватизації такого об’єкта недопустимі, оскільки вони прямо пов’язані з питаннями про економічну та національну безпеку держави. В умовах на перше місце ставили насамперед державні національні інтереси України. Це основна теза. Всі чудово розуміли при розробці умов, яка відповідальність на тих людях, хто ці умови розробляв і хто затверджував...». Зі слів Чечетова, держава повинна бути впевнена в тому, що до приватизації «перлини» української металургії допустять тільки інвесторів із серйозними намірами, котрі забезпечать подальший розвиток «Криворіжсталі»: «Умови розробляла комісія, а підписував глава Фонду. Їх непрямо підтримала більшість Верховної Ради, в тому числі й фракції меншості». Зі слів Чечетова, парламент не прийняв нову програму приватизації, з якої була виключена теза про промислового інвестора. Таким чином була пролонгована стара програма, де жорстко діє теза про промислового інвестора. «На мій погляд, це абсолютно справедливо», — сказав Чечетов.

Першим із завдань, котрі вирішували при розробці умов конкурсу, він назвав забезпечення соціального миру та спокою в регіоні. «Вдумайтеся в чисельність робітників — 55732 особи. Помножте на 3—4 члени сім’ї. Це майже чверть мільйона людей. Тому помилки тут недопустимі».

У будь-якому разі, вважає Чечетов, щоб забезпечити прозорість процесу продажу, конкурс потрібно провести до того, як парламент піде на літні канікули: «Ми б почувалися спокійніше, якби розтягли розробку умов конкурсу до липня. Але нам приховувати нічого. Ми викликаємо вогонь на себе, оскільки хочемо провести конкурс публічно та прозоро. Хай дивиться парламент. Із судами ми дискутуватимемо. Але навіть в умовах значного, як я припускаю, суддівського натиску ми конкурс до логічного кінця доведемо», — впевнено заявив глава Фонду держмайна.

Схоже, його впевненість підживлюється не лише підтримкою власного уряду, а й позицією керівництва Росії. Прем’єр-міністр РФ Михайло Фрадков, як повідомляв Інтерфакс, не вважає необхідним втручання урядів Росії й України у вирішення питання про забезпечення рівного доступу російських компаній для участі в конкурсі із продажу акцій сталеливарного підприємства «Криворіжсталь». Дане питання може бути вирішене на рівні керівників господарюючих суб’єктів, наголосив Фрадков. Таким чином, усім потенційним покупцям доведеться розраховувати на власні сили.