Світлий газ і мутні гроші
Доходи високодоходної галузі йдуть у пісок![](/sites/default/files/main/openpublish_article/19981028/4206-9.jpg)
Наміри такі. Максимально зацікавити у вибитті газових боргів із споживачів тих, хто цим займатиметься: контролерів державного торгового будинку «Газ України», що створюється на місці «Укргазу». За словами голови «Нафтогазу» Ігоря Бакая, кожен із них отримуватиме певний відсоток від кожної тисячі гривень оплати. Як повідомив у суботу на нараді керівників профспілки і підприємств галузі А. Голубченко, вже 1 листопада всі гроші за використаний у країні газ, крім сум, належних місцевим бюджетам, надходитимуть у «Нафтогаз України».
У ході наради стало ясно, що, незважаючи на категоричність висловлювань віце-прем’єра, навіть у цьому питанні розставлено над «i» ще далеко не всі точки. У ході наради А. Голубченко кілька разів закликав керівника «Укргазу», де досі концентрувалися газові гроші, припинити боротьбу і «стати на сторону уряду». Але Станіслав Слободян продовжував байдуже сидіти на лівому фланзі президії.
Принципово новим моментом у поляризації навкологазових сил стала швидкоплинна дискусія між А. Голубченком та І. Бакаєм. Якщо останній ратував за те, щоб весь газ у країні продавався на тендерах і заздалегідь дякував за таку можливість уряду, то останній вустами віце-прем’єра натякав на відновлення так званих регіональних схем, запевняючи, що ніхто при цьому не отримає якихось переваг.
Мабуть, питання впирається не стільки в схему газопостачання, скільки у перелік газотрейдерів, які можуть бути допущені наступного року на газовий ринок. Вельми досвідчений у газових справах І. Бакай розповів на нараді про свої невдалі спроби «вигризти» із колег-газотрейдерів борги хоча б на зарплату. Заангажований чорною металургією Голубченко (він очолює відповідну асоціацію) не може допустити, щоб неминучі газові борги лягли безпосередньо на державні підприємства. Словом, тут боротьба ще попереду і, як твердять деякі експерти, вигоди від неї може отримати корпорація ЄЕСУ, якій буде під силу розплатитися з бюджетом (1,4 млрд. грн.) лише в тому разі, якщо вона знову буде допущена на газовий ринок. І, зокрема, в його металургійний сегмент. Утім, це вже не газовий, а політичний торг...
Не виключено, що він розгорнеться й навколо «Укрнафти», діяльність правління якої визнано на недавніх зборах акціонерів незадовільною: видобуті колективом нафта й газ пішли до посередників, а гроші — в пісок.
Свої п’ять копійок у збірку нафтогазових таємниць вніс і А. Голубченко. Відповідаючи на запитання про можливість погашення заборгованості перед газовидобувачами, він натякнув, що це залежатиме від позицій керівників двох головних нафтотранспортних підприємств України — Любомира Буняка і Станіслава Василенка, а також одного із заступників голови Держнафтогазпрому. Як твердять експерти, йдеться про суперечку навколо будівництва нафтотерміналу в Одесі. У цьому випадку, Голубченко, схоже, дещо блефує. Якщо гроші у цих підприємств справді є, то нафтотермінал, природно, перетягне.
До речі. Колектив «Київтрансгазу» — дочірнього підприємства «Укргазпрому» — звернувся до своїх боржників — «Київгазу» ($6,8 млн.) і «Київенерго» ($262 млн.) — з вимогою негайно погасити заборгованість за газ, погрожуючи судовим процесом, пікетуванням і навіть припиненням подачі газу.
№206 28.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»