Світовий банк оцінив урядові реформи

Кредит МВФ відкрив Україні двері інших міжнародних організацій для подальшої співпраці й отримання фінансування. Серед них — Світовий банк (СБ). Багато років він реалізує в Україні низку проектів у різних галузях. Але цим не обмежується його діяльність. Банк і його експерти також є постійними консультантами уряду в проведенні економічних реформ. Чи вплинули нинішні події та воєнний конфлікт усередині країни на подальші інвестиційні плани СБ? Які реформи Кабміну Яценюка у банку вважають успішними і які, навпаки, — провальними? Чому Антикорупційне бюро —  не панацея від чиновників-хабарників? Про це й багато чого іншого в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів директор Світового банку у питаннях Білорусі, Молдови  й  України Чімяо ФАН.

— Як ви оцінюєте розвиток української економіки за останній рік?

— Рік був дуже непростим, приніс багато викликів. У першу чергу слід згадати про воєнний конфлікт на Сході України. Проте й до цього за останні два роки спостерігався застій у розвитку вітчизняної економіки. Тоді ж намітилися великі структурні проблеми. А несприятливе зовнішнє середовище 2014 року лише посилило ситуацію.

— Бачите передумови для оптимізму?

— Уряд почав низку реформ, що дозволило стабілізувати економіку. Проте ситуація ще складна. Якщо Україна продовжить реформи й повернеться в русло стабільного розвитку, то в довгостроковій  перспективі зможе реалізувати  величезний потенціал зростання, який має.

«ТРЕБА ЗУПИНИТИ РЕЙДЕРСТВО»

— У яких секторах бачите позитивні зміни, у яких — негативні?

— Підвищилася прозорість у формуванні комунальних тарифів на електроенергію й енергоресурси. Очевидні успіхи в дерегуляції бізнесу. Почалася реструктуризація та стабілізація банківського сектора. Країна перейшла на плаваючий курс. Усе це важливі елементи для стабілізації економіки й відновлення її зростання. Ці реформи треба було робити ще 20 років тому. Але уряд зайнявся ними лише зараз. Перші кроки правильні, й реформи треба продовжувати.

Більше зусиль слід докласти у боротьбі з корупцією, особливо в судовій системі. Треба зупинити рейдерство, що процвітає сьогодні. Звісно, держава повинна продовжити реформу енергетичного сектора, не обмежуючись лише тарифами. Потрібна реструктуризація газового сектора. Розділення НАК «Нафтогаз Україна» на окремі компанії, що окремо займаються видобутком, транзитом і продажем газу, — те, що треба з точки зору фіскального збалансування бюджету НАК, а також прозорості,  енергоефективності й енергобезпеки країни. Влада також має продовжувати розпочату реструктуризацію й рекапіталізацію  банківського сектора. Незважаючи на успіхи, все ще багато питань залишилося до дерегуляції бізнесу. Треба й надалі зменшувати кількість ліцензій, сертифікатів і дозволів. А також стежити, щоб у процесі реформ бідні й незахищені верстви населення отримали  соціальну підтримку.   

— Чимало експертів, навпаки, критикують КМУ, тому що не бачать ефективності в його діях. А ви за реформування яких галузей поставили б уряду «плюс» і «мінус»?

— Не думаю, що треба оцінювати за якоюсь шкалою. Важливо, що реформи почалися й тривають. Також не варто очікувати, що їхній вплив буде миттєвим (окрім скорочення соціальних виплат). Щоб побачити результат, потрібен час. Тому уряд має запастися терпінням  і послати чіткі меседжі населенню, чому він робить те чи інше, розповісти, які результати і коли очікуються.

«ЗБЕРІГАЮТЬСЯ ПЛАНИ НАДАТИ $2 МІЛЬЯРДИ»

— Чи вплинуло рішення МВФ про виділення грошей на подальші плани співпраці СБ з Україною?

— Світовий банк був і залишається в ці складні часи довгостроковим партнером України. Ми один з найбільших міжнародних інвесторів. Наш активний кредитний портфель досяг 6 мільярдів доларів (за 10  станніх місяців ми надали фінансову допомогу на суму в 3,1 мільярда доларів) і складається з інвестиційних проектів спрямованих на підвищення якості базових державних послуг, що надаються населенню країни: водопостачання, водоочищення, теплопостачання, енергопостачання, ремонт доріг и охорона здоров’я. Лише реалізація проекту з розвитку міської інфраструктури дозволила за останні кілька років поліпшити доступ до споживання  якісної води для 4 мільйонів українців. Ми зберігаємо наші плани, оголошені в лютому 2015 року, про надання Україні 2 мільярдів доларів. Частина коштів піде до бюджету для стабілізації економіки,  решта — на підтримку реформ.

— Світовий банк готовий виділити Україні чергову позику в 500 мільйонів доларів для розвитку фінансового сектора, але проблема за українською стороною.  Поясніть, у чому причина затримки?

— Йдеться про кредит на політику розвитку. Ці гроші йдуть на підтримку реформ, виділяються двома частинами й надходять після виконання країною конкретних кроків з реформування економіки. Таке фінансування має допомогти поліпшити прозорість управління в державному секторі, спростити регуляторну політику, реформувати неефективну систему надання субсидій для бідних.

Перша частина цієї програми була затверджена радою директорів банку в травні 2014 року й становила 750 мільйонів доларів. Вони вже надійшли  до українського бюджету. Друга частина програми (на 500 мільйонів доларів) зараз перебуває у стадії підготовки. Уряду необхідно виконати кілька умови отримання цих коштів: внести зміни до бюджетної політики, поліпшити менеджмент у державних проектах, внести зміни до закону про Рахункову палату, щоб вона могла проводити аудит і  бюджетних доходів, затвердити закони щодо захисту прав інвесторів, підсилити незалежність нацрегулятора у сфері  енергетики.

— Тобто м’яч для отримання 500 мільйонів доларів знаходитися в  парламенті?

— Так. Процес підготовки видачі кредиту в 500 мільйонів доларів залежить від того, наскільки швидко приймуть необхідні законодавчі зміни. Йдеться про п’ять законів. 

— Чи заважають банку ще якісь перешкоди нормально працювати в Україні? Якщо так, то які?

— У нас у цілому склалися чудові відносини з владою. Ми  можемо дуже чесно й відкрито обговорювати будь-яке питання з прем’єром, спікером, адміністрацією президента. Але при цьому в країні ще існує складне середовище, що створює низку викликів для реалізації наших проектів. Перший — деякі проекти вимагають співфінансування з держбюджетом (наприклад, будівництво доріг). Через складну фінансову ситуацію спостерігається брак коштів з українського боку. Зазвичай йдеться про кілька мільйонів доларів. Другий виклик — дуже часта зміна в уряді чиновників, які відповідають за реалізацію профінансованих Світовим банком проектів. Після парламентських виборів з’являються нові міністри, яким потрібен час,  щоб усе вивчити заново. Це впливає негативно. Третій — зарегульованість процедур державної підготовки нових проектів.  Реструктуризація одного проекту може зайняти дуже багато часу. Новий уряд вже працює, і  я сподіваюся, що в країні нарешті з’явитися стабільність.

— Ви назвали одним з головних викликів рейдерство. У яких секторах економіки бачите його посилення?

—  Рейдерство спостерігається багато років, майже в кожному секторі, і я не бачу, щоб воно зупинилося. Ми порушували це питання перед урядом. Але вирішити  його не просто. Тому що причини криються передусім у юридичній площині й корумпованій судовій системі.

«ЩОБ ПОКАРАТИ КОРУПЦІОНЕРІВ, НЕ ТРЕБА ЧЕКАТИ АНТИКОРУПЦІЙНОГО БЮРО»

— Тобто треба змінити судову систему й організувати нормальну роботу Антикорупційного бюро?

—   Має бути комплекс заходів. У першу чергу провести реформу судової системи. Далі — підсилити виконання чинного законодавства. І останнє — винні мають несли реальне покарання. Щоб зловити й покарати корупціонерів, не треба чекати Антикорупційного бюро. В Україні є законодавча база для переслідування корупціонерів у владі. Питання лише в її виконанні.

— Торік Світовий банк виділив кошти для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Як оцінюєте ефективність їх використання? Чи підтримуєте рішення НБУ виводити проблемні банки  з ринку,  а не рятувати їх?

—  Мова про позику на політику розвитку для підтримки фінансового сектора — програма DPL. Мета такого фінансування — підсилити регуляторний потенціал Фонду, підтримати його зусилля для створення платоспроможної банківської системи через проведення стрес-тестування найбільших банків, їх докапіталізація або реструктуризація, допомога в поліпшенні регуляторної системи й здатності нагляду за банками в довгостроковій перспективі. Кошти Фонду виділяються в рамках двох проектів програми DPL. Рада директорів Світового банку затвердила перший проект на суму 500 мільйонів доларів, і гроші перерахували до бюджету України в серпні 2014 року. Другий  проект на   500 мільйонів доларів зараз обговорюється.

Звісно, ми моніторимо, як використовуються видані кошти. Оскільки кошти перераховуються до бюджету, то Світовий банк дивиться на готовність законодавчої бази для нормальної роботи ФГВФО. Нас цікавить здатність Фонду швидко виплачувати депозити всім застрахованим вкладникам.  Зараз гроші  використовуються ефективно. Якщо до початку 2014 року були лише два неплатоспроможні банки виведені до Фонду, то з 1 січня 2014 року — 46. Це великий обсяг навантаження, і Фонд з ним справляється завдяки підвищенню ним свого фінансового потенціалу. Але мені здається, що 2015 року ще більше проблемних банків передадуть Фонду, тому треба продовжувати підвищувати ефективність його роботи й нарощувати фінансування.

— А Світовий банк готовий збільшувати у разі потреби обсяг  вливань за цією програмою для Фонду?

—  Під ці  цілі  у нас зарезервовано ще 500 мільйонів доларів. Треба спочатку їх використати. Подальше фінансування залежатиме від двох чинників: здатності влади утримати стабільною макроекономічну ситуації й продовжити реформи.

— Банк продовжуватиме фінансування проекту зі створення земельного кадастру?

— Світовий банк спочатку підтримав ідею земельного кадастру. Завдяки цьому Україна отримала одну з найбільших сучасних електронних  кадастрових систем у Європі. Уся інформація щодо приватних земельних ділянок   міститься в її базі. 

— У експертного кола трохи інша оцінка: вони запевняють, що в кадастрі ще багато помилок, наприклад, є накладки земельних ділянок, а електронна база не наповнена до кінця. Відповідно кадастр не може працювати ефективно, й запускати земельний ринок на його базі не можна.

— Кадастр готовий на 100% і успішно працює. Інформація щодо 100% усіх приватних земельних ділянок міститься в цій системі. Там лише немає даних про державні землі. Тому владі необхідно щонайшвидше провести інвентаризацію своїх земель, адже на даний момент ніхто не знає, скільки їх і де вони містяться. А це великий шматок. З технічної точки зору створена кадастрова система дуже прогресивна. Але вона може бути корисною й ефективною, лише якщо її використовуватимуть.

«НЕ ВАРТО КВАПИТИСЯ З ВІДКРИТТЯМ ЗЕМЕЛЬНОГО РИНКУ»

— Зараз в Україні розгорається дискусія щодо того відкривати чи ні земельний ринок. А ви як вважаєте?

— У довгостроковій перспективі має існувати вільний ринок сільськогосподарських земель. Але наразі треба створити законодавчу базу, що дозволяє прозоро торгувати землею. Сьогодні існує ще багато бар’єрів для відкриття вільного ринку землі. Якщо їх не врахувати й надто швидко запустити земельні торги, то Україна може зіткнутися з низкою проблем. Мені б цього не хотілося. Не варто квапитися з відкриттям земельного ринку, краще закцентуватися на створенні якісної законодавчої бази.

— Що з планами спільно з ЄБРР, ЄІБ інвестувати в модернізацію  газотранспортної системи?

— Щоб залучити інвестиції в газовий сектор, треба спочатку поліпшити фінансову життєздатність системи. Для ЄБРР, ЄІБ або СБ немає сенсу вкладати гроші в сектор або підприємства фінансово не життєздатні. Як це змінити? Перше — підвищити комунальні тарифи до економічно обгрунтованого рівня. Кабмін намагається це зробити. Друге — провести комплексну реструктуризацію газового сектора й розділити видобуток, транзит і продаж газу. Іншими словами, імплементувати  третій енергопакет ЄС. Треба  поліпшити роботу «Нафтогаз України». Він має працювати прозоро.

— Бачите прогрес у реформі енергетичного сектора?

— Уряд почав підвищувати тарифи. Це важливий перший крок. На черзі другий — імплементація прийнятого Кабміном кілька тижнів тому плану реструктуризації НАК «Нафтогаз Україна». Тоді після цього говорити  про інвестиції в сектор.

— Чи дають вам нинішні темпи реформування енергосектора впевненість у тому, що інвестиції від СБ та інших міжнародних установ прийдуть до кінця цього року?

— Є ознаки, що дають надію. Але я розумію, що реструктуризація  газового сектора в будь-якій країні, особливо в Україні з її величезними проблемами, — дуже складне завдання. Цей процес не завершиться за день. На нього піде кілька років. Але, мені здається, якщо влада й НАК «Нафтогаз України» почнуть робити реальні кроки для реструктуризації сектора, то світ отримає дуже потужний сигнал про серйозність таких реформ. Тоді ви побачите нові інвестиції в енергетику. Немає жодних причин, чому газовий сектор України не може бути прибутковим.

— Чи розв’язує підвищення тарифів на газ для населення проблему неефективного використання енергії в ЖКГ?

—  Ціни на газ — найкращий інструмент для стимулювання енергоефективності. З одного боку, це створює стимули для компаній централізованого теплопостачання. Адже чим дорожче газ, тим більше будинків, підключених до систем централізованого теплопостачання, встановлюють лічильники тепла. Відповідно, комунальники не зможуть дозволити втрачати газ через низьку ефективність виробництва або високі втрати в мережах. Щоб залишитися на ринку, такі компанії вкладатимуть у підвищення якості мережі й  енергоефективність. З другого боку, самі домогосподарства отримають стимул і тиснутимуть на комунальні служби, щоб підвищити відповідальність останніх за якість послуг, що надаються. При цьому влада не має забувати про свій обов’язок впроваджувати програми допомоги бідному населенню, яке не в змозі платити підвищені тарифи.

«УКРАЇНА МАЄ ВЕЛИЧЕЗНИЙ ПОТЕНЦІАЛ»

— В Україні почалася боротьба із засиллям монополій і олігархами. На такі роздуми наштовхує ситуація з поверненням під контроль держави «Укрнафти», титанових активів Дмитра Фірташа. Як ви оцінюєте те, що відбувається? Чи зможе Україна перейти на новий економічний рівень без реформи антимонопольного законодавства?

— Багато проблем України — це результат олігархічної структури економіки. У минулому олігархи контролювали багато секторів економіки, у них був великий вплив на державну політику й законодавство. Україна повинна якось розв’язати цю фундаментальну проблему. Тобто владі треба зламати оплот олігархічної економіки. Як це зробити? Перше — треба створити прозору законодавчу базу з рівними умовами гри для всього бізнесу, які не будуть схильні до впливу одного або кількох олігархів. Друге — має бути максимально прозора процедура створення законів і державної політики. Третє — сформувати привабливе  інвестиційне середовище, куди не боятиметься заходити іноземний інвестор,  а  малі й середні підприємства зможуть процвітати. Також необхідно прийняти низку законів. У минулому достатньо довго сперечалися довкола трансфертного  ціноутворення, яке використовувалося багатьма олігархами, щоб вивести прибуток за кордон.  Нарешті ухвалили закон, але цього мало. Необхідне його прозоре й повне впровадження. Це і буде ресурсом для інвестицій в інфраструктуру, будівництво доріг, водоочищення й інші потрібні об’єкти.

— Тобто ера монополії олігархату в українській економіці та політиці має закінчитися?

— Так. Дуже важливо, щоб Україна нарешті створила потужне конкурентне поле й економіку з однаковими умовами для всіх. Тільки так можна повернути  країну на шлях стабільного розвитку. Україна має величезний потенціал, але щоб його використати, влада повинна продовжувати нелегкі реформи. Ви на правильному шляху, а Світовий банк готовий допомагати й підтримувати Україну в цьому.