Тендерна корупція

На нещодавній зустрічі прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко з мерами українських міст прозвучало чимало критики на адресу законодавства щодо тендерних процедур, яке настільки складне і заплутане, що буквально паралізує роботу багатьох міських служб. До того ж, воно побудовано таким чином, що дозволяє окремим структурам монополізувати ринок закупівель і при цьому ще й перевіряти законність при дотриманні процедур. Вислухавши ці нарікання, Тимошенко сповістила, що уряд має намір протягом тижня розробити разом із мерами міст новий законопроект про тендерні процедури, що врахує інтереси всіх сторін.

Водночас, цією проблемою стурбований і Президент України Віктор Ющенко. Як повідомив перший заступник голови Секретаріату Президента Олександр Шлапак, до парламенту вже направлено для першочергового розгляду нову редакцію Закону «Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти». За його словами, законопроект, зокрема, передбачає істотну зміну статусу Тендерної палати і позбавлення її невластивих адміністративних функцій. «Вона перетворюється винятково в громадську організацію, що має право надавати висновки, рекомендації щодо чистоти і правильності проведення закупівель», — відзначив Шлапак. Серед інших новацій він виділив норму про безкоштовне розміщення інформації про державні закупівлі, а також можливості її публікації на державних і недержавних интернет-сайтах.

Існуюча редакція Закону «Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні засоби» діє з березня 2007 року. Вона викликала величезну кількість нарікань. Про них, зокрема, йшлося на липневому (2007 рік) засіданні Ради національної безпеки й оборони, рішення якого не були реалізовані.

Тим часом Тендерна палата, грунт під якою час від часу хитається, з усіх сил доводить свою ефективність, регулярно повідомляючи пресі й громадськості про масштабні наслідки проведених нею перевірок. Остання стосувалася закупівлі металлопродукції та металевих виробів. За словами віце-президента Тендерної палати Миколи Товстановського, палатою було досліджено 32 процедури державних закупівель, застосованих розпорядниками державних коштів. Виявлені порушення законодавства оцінюються перевіряючими як понад 102 мільйона гривень, з яких більше ніж 21 мільйон гривень названо збитками держави.

М. Товстановський вважає, що правопорушення у своїй більшості є однотипними та мають системний характер: «Аналізуючи проведення тендерів, знову ж таки було виявлено досить типові порушення, які відзначались вже не раз». При цьому, наголошує він, порушення допускаються на всіх стадіях проведення процедур — від подання оголошення до укладання договорів. Найпоширеніші — допуск до участі у тендерах «пов’язаних осіб», придбання товарів, робіт та послуг за цінами, що значно перевищують середньоринкові, ігнорування норм закону та проведення закупівель без використання тендерних процедур, застосування «антиконкурентних» процедур закупівель при високій конкуренції на відповідних ринках тощо. «Проведення фіктивних тендерів із придбання металовиробів, унаслідок допущення до участі в процедурах торгів «пов’язаних осіб», які створили так зване конкурентне коло та мають поміж собою домовленість щодо визначення цін тендерних пропозицій та інших умов, призводить до корупційних дій та значних втрат державних коштів», — зазначив Микола Товстановський.

До списку порушників ним занесено НАЕК «Енергоатом», де при процедурі відкритих торгів на запобіжні клапани парогенераторів, на його думку, між учасниками торгів простежується тісний зв’язок. «До участі в тендері були допущені всі три учасники, які були всі троє між собою пов’язані», — сказав Товстановський. Такі ж «огріхи» допустили Дерпідприємство «Кривбаспромводопостачання», служба матеріально- технічного забезпечення Одеської залізниці, ВАТ «Дніпроенерго», компанія «Укргазвидобування»... А відділ капітального будівництва Алчевської міськради (Луганська область), купуючи компенсатори для труб очікуваною вартістю 170 тисяч гривень, уклав договір із переможцем торгів — ТОВ «Свінг» — навіть без зазначення предмету закупівлі. Як вказують перевіряючі, це дозволяє за власним бажанням визначати характеристики предмету закупівлі й таким чином продавати товар нижчої якості.

«Є такі випадки, коли закуповують навіть у тих підприємств, які не мають відношення до постачання, не говорячи вже про виробництво таких товарів», — дивується Товстановський і критикує підприємство «Селидвугілля», яке тричі купувало на тендері з одного учасника різні метали. Але єдиним видом економічної діяльності ТОВ «Східрегіонпоставка» була, згідно документів, оптова торгівля паливом.

«Велика складова в порушеннях при здійсненні закупівель — це взагалі ігноруваня норм закону і закупівля без проведення тендеру, — говорить Товстановський, — тобто оголошується тендер на якусь незначну кількість продукції, закупівля проводиться з порушенням чинного законодавства, а в результаті виявляється, що замість зазначеної в тендері закуповувалася значно більша кількість за значно завищеними цінами».