«Теплий» діалог
Україна і Нідерланди домовляються про спільні зусилля в галузі енергозбереження
Найбільшою проблемою України у сфері енергоефективності, за даними нашого Нацагентства з ефективного використання енергетичних ресурсів, є комунальна теплоенергетика, де акумульовано 20% усіх основних фондів держави. Як налагодити ефективне використання цих потужностей? Про це йшлося на українсько-нідерландському семінарі «Шлях до ефективної та відновлювальної енергетики в міському середовищі», в ході якого українські та нідерландські фахівці обмінювалися досвідом.
Заступник голови НАЕЕР Григорій Махов підкреслює, що «велика частина населення міст проживає в багатоквартирних панельних будинках, побудованих в період, коли необгрунтовано низькі ціни на енергоносії поєднувалися з вимогами прискорення будівельних робіт і заощадження матеріалів». «Зазвичай системи опалювання в цих будинках позбавлені будь- яких пристроїв для регулювання подачі тепла, — говорить він і додає, — втрати енергії в будинках, побудованих 20—30 років тому, величезні!»
У країнах Східної і Центральної Європи, за даними НАЕЕР, споживання енергії в житловому секторі економіки значно вище, ніж у Західній Європі. «Загальна питома потреба житлових будинків у електричній і тепловій енергії на сході Європи оцінюється на рівні 250—400 кВт/год на м 2 , тоді як у західноєвропейських країнах ця величина складає 150— 230 кВт/год на м 2 на рік, а у скандинавських країнах добре ізольовані будівлі споживають лише 120—150 кВт/год на м 2 на рік. Більше того, так звані енергетично ефективні будинки, утеплені особливо ретельно, споживають не більше 60—80 кВт/год на м 2 на рік», — говорить Махов. Це призводить, за його словами, до того, що майже чверть палива, що витрачається в Україні, йде на теплопостачання житлових будинків. Найбільше палива витрачається на опалювання — понад 75% — та гаряче водопостачання. Це при тому, що зношеність комунального устаткування становить близько 70%, що призводить до втрат 50% від загального обсягу палива. «Великою мірою це питання визначає безпеку держави. Більшість країн Європи перед тим, як стати повноправними членами ЄС, провели реформи в економіці і енергетичному секторі», — підкреслює Махов.
Україні беруться допомогти Нідерланди. У червні минулого року міністр економіки Нідерландів і міністр палива та енергетики України підписали Меморандум про взаєморозуміння з питань співпраці в енергетичній галузі. І старший радник міністра Хейб де Блік з ентузіазмом розпочав упровадження цього важливого документа, заручившись підтримкою спеціалістів голландської агенції «Сентер- Новен» та українських колег.
Голова департаменту економіки та торгівлі посольства Королівства Нідерланди в Україні та Молдові Роберт ін ден Бош відзначив, що сектор енергетики України для його країни є дуже привабливим. «Україна — це важлива країна для Нідерландів. Голландія — важливий інвестор для України», — відзначив він.
Керівник будівельних програм Міністерства з питань житла, громад, містопланування та навколишнього середовища Нідерландів Карел Фальк розказує, яким чином можна економити енергію в містах і використовувати її ефективніше. «В Європі близько 40% енергії споживається будівлями», — підкреслює він і перераховує доступні засоби економії енергії. По-перше, це теплоізоляція — подвійні склопакети, ізоляція стін, даху, підлоги, уникнення протягів. По- друге, це відповідне обладнання: енергозберігаючі нагрівачі, особливо для води. «Це додаткове обладнання, пристрої обліку та контролю витрат, замість того, щоб відкривати вікна, коли дуже спекотно», — розповідає Фальк.
Про використання енергозберігаючих побутових приладів розповідає і Хейб де Блік. «Керуючись нормами екологічного проектування, ЄС розробив мінімальні вимоги до енерговитрат — 30 найменувань побутової техніки, включаючи освітлювальні прилади, електромотори, телевізори, комп’ютери, пральні машини, холодильники тощо», — говорить він. Щоб споживачам було легше зорієнтуватися, у країні існує енергетичний знак, відомий користувачам, який дозволяє відрізнити енергозберігаючий товар від решти. «Також він підвищує рівень зацікавленості проблемою», — додає Фальк.
За словами Хейба де Бліка, Нідерланди взяли курс на запровадження більш жорсткого коефіцієнту енергозбереження для нових будівель: сьогодні — 0,8, у 2015 році — 0,4, а у 2020 — нульовий рівень викидів. Те ж стосується і комерційних споруд. Крім того, сьогодні в Нідерландах запроваджено «енергозберігаючу» класифікацію споруд та автомобілів. Через те, що значна частка заходів, спрямована на збереження енергії, має період окупності від двох до п’яти років, слід розглядати їх як досить привабливу сферу для інвестицій, зазначає Хейб де Блік. При цьому енергозберігаюче устаткування не обкладається податками, а власників будинків незабаром очікують нові фінансові контрибуції, направлені на підтримку будівництва 500 тисяч споруд на основі енергозберігаючих технологій у 2012 році. Крім того, субсидії виділяються на сонячні котли, теплові насоси тощо.
Тож Україні слід запозичити досвід Нідерландів, тим більше, що ця країна готова інвестувати в енергозбереження та в нас...
