Терористичні офшори

Що  означає  для економіки країни особливий статус  Донбасу? Як це позначиться на зближенні в питанні торгівлі з ЄС та на головних  макроекономічних показниках — в коментарі «Дню» провідних експертів галузі.

КОМЕНТАРI

Андрій НОВАК,  голова «Комітету економістів України»:

— Закон про особливий статус Донбасу ні в якому разі не можна приймати  і тим більше підписувати. Це — політична та економічна легалізація терористів. Якщо  це, не дай Боже, трапиться, то терористи зможуть перейти в ранг офіційної влади (допоможуть  в цьому запропоновані в законопроекті місцеві вибори 9 листопада)  і претендувати на всі притаманній їй економічні важелі, наприклад, розподіл бюджету. Такі як Стрєлков та Гиркін зможуть стати офіційно мером Донецька,  Луганська чи  керівником місцевих, районних рад.

По-друге, законопроект передбачає формування місцевими органами влади (куди точно потраплять терористи) правоохоронних органів, народних дружин, суддів, прокурорів. А це — консервація корупції.

При цьому що найважливіше фінансуватиметься відновлення зруйнованих територій Донбасу з центрального бюджету України, тобто нашим з вами  коштом оплачуватимуть комфортне життя російських терористів. В бюджеті і так ні на що не вистачає грошей.  А запропонований формат функціонування особливого регіону  означає  ще більше обтяження  державної казни без  гарантії  збереження  контролю  України над  цією територією.

При цьому «особлива територія» отримає право укладати двосторонні угоди з   прикордонними  територіями  Російської Федерації  (про прикордонні відносини). А це вже окрім додаткових законодавчих підстав для Росії пояснювати свою присутність в Донбасі означає ще одне  — на повну не зможе запрацювати  угода про  ЗВТ з  ЄС, а розмова про  членство України в єврозоні повисне  у повітрі.

Все  це середньострокові наслідки  прийняття цього законопроекту.  Але  є  ще один  дуже важливий результат поступливості Києва в питанні Донбасу: якщо депутати схвалять, а президент підтримає особливий статус підконтрольних терористам територій, то ми заберемо в ЄС та США аргумент для застосування подальших економічних санкцій проти  Кремля. І цим розв’яжемо РФ руки.

Україні не можна ні в якому разі приймати  цей документ, бо він фактично означає повну капітуляцію і надання   Донбасу руками парламенту статусу Придністров’я, Абхазії чи Нагорного Карабаху. Таким чином відкрита агресія Росії на території України  переводиться з рангу глобального конфлікту в територіальний, який може тягнутися десятиліттями.

Це і є план Путіна. Чому на нього погодився Порошенко? Це велике питання, бо  нічого окрім погодження ескалації конфлікту  він не викличе. І такий розвиток події дає чіткий сигнал Росії, що вона може діяти  агресивно на інших територіях України. 

На мій погляд, в цій ситуації  треба діяти  інакше: продовжувати АТО, а як ні, то впроваджувати військовий стан на Донбасі  і продовжувати домагатися більш радикальніших санкцій з  боку ЄС по відношенню до Росії.

Олександр СЕРГІЄНКО, директор Аналітично-дослідницького центру «Інститут міста»:

— Питання в тому, яка влада буде на цих територіях. Якщо це будуть терористи, яких підтримують і прикривають російські інтервенти, то  Україні по суті все одно, яка там буде місцева самоорганізація. Адже де-факто там не буде української влади. Можна будувати різні моделі. Однак якщо Донбас не контролюватиметься Україною, то все це не має сенсу.

Вибори під дулом автоматів не проводяться. А без  української влади під час виборів терористи намалюють все, що їм завгодно,  як це було в Криму.

Поданий Порошенком законопроект — це  спроба залагодити ситуацію, відійти від стану війни до стану напівмиру. Добре це чи погано? Україна знаходиться в поганому економічному стані. Тож для нас хоч якийсь мир — краще, аніж хороша війна. Тому при всіх недосконалостях цього законопроекту, на мою думку, в даних  умовах  він  позитивний. Наразі Україна не може протиставити Росії нічого,  але ситуація може змінитися за півроку.  До того часу треба втриматися.