Точки опори
З’їзд УСПП запропонував країні та уряду план першочергових дій
На тлі шоуподібних та політично забарвлених заходів останнього часу XI позачерговий з’їзд УСПП виглядав максимально конкретно і прагматично. Найголосніша політична метушня не вплинула на настрій промисловців і підприємців відігравати у складному процесі економічного розвитку ту роль, яка їм по праву належить — адже члени союзу виробляють понад 80% вітчизняного ВВП. Хоча за даними статистики, наша економіка все ж таки потихеньку рухається вперед — за шість місяців цього року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зростання промислового виробництва склало 3,6% — промисловці і підприємці вирішили зібратися позачергово. Висновок простий: економічна картина не така вже і втішна, насправді для великого оптимізму особливих підстав нема.
Як з’ясувалося з доповіді президента УСПП Анатолія Кінаха, на економіку держави почали додатково тиснути кілька нових негативних тенденцій, подальший розвиток яких потрібно негайно припинити. Президент УСПП дуже стурбований, наприклад, тим, що до зниження конкурентоспроможності нашої продукції «…додалися деякі невдалі кроки в контексті темпів відкритості внутрішнього ринку України. За січень- квітень поточного року це призвело до зростання негативного сальдо торгівлі товарами — $ 2,1 млрд. Це практично весь показник минулого року. За 4 місяці експорт знизився на 4,3%, імпорт зріс більше ніж на 23%. Це дуже глибока і системна проблема, яка створилася не за один рік, але головна функція держави якраз і полягає в тому, щоб на будь-якому етапі захищати свої національні економічні інтереси, створювати робочі місця на своїй території.»
Саме тому з’їзд визначив серед пріоритетів діяльності УСПП на 2006—2008 рр. такі напрями, як стимулювання експортного потенціалу країни та перегляд системи захисту внутрішнього ринку.
Окрема розмова відбулася з питань послідовного та незворотного запровадження енергозберігаючих технологій у всіх сферах економічної діяльності, сприяння формуванню належної системи фінансово-кредитної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу, створення інституційних основ формування інноваційної моделі економічного зростання, удосконалення законодавчої бази тощо. Ці напрями є достатньо відомими. Реалізуючи їх, нині благополучні країни здолали складний період у розвитку своїх економік. Тому УСПП не лише пропонує, а конкретно діє. Він самотужки «запустив» кілька цільових програм, зокрема, з енергозбереження. З його ініціативи створена кредитна лінія в обсязі 100 млн. євро, яку для забезпечення найбільш перспективних бізнес- проектів відкрили «Укрексімбанк» та італійські банки «Де-Імпреза», «Інтеза».
А нещодавно УСПП приступив до розбудови «інвестиційного мосту» між Європейським банком реконструкції i розвитку та українськими підприємствами — ініціаторами впровадження енергозберігаючих технологій. Співпраця розпочнеться зі спільної конференції у вересні в Ужгороді, при чому УСПП готовий взяти на себе місію посередника між банком та виробниками.
І це лише кілька ініціатив, які розпочав останнім часом УСПП. Однак чи будуть вони успішними, залежить, на жаль, не лише від промислово-підприємницької спільноти. Більш ніж півроку в ВРУ лежить майже півтора десятка невідкладних законопроектів, підготовлених за участю УСПП. Якщо сказати відверто, українська промислово-підприємницька спільнота отримує від владних структур занадто малу підтримку, аби витягувати із передкризового стану вітчизняну економіку. Хоча й бачення, й ретельний план такої роботи в УСПП є. Цілісна концепція економічної перебудови країни була ретельно обговорена у травні на Першій міжрегіональній конференції в Ялті. Позачерговий з’їзд розвив її положення та затвердив головні напрями подальшої практичної діяльності.
До речі, єдність підходів бізнес-спільноти і урядів є запорукою успіху всіх успішно розвинутих країн. Так, у США в 1992 р. законом було введено спеціальну програму заохочення проектів у області трансфера технологій за участі малого приватного бізнесу і федеральних структур міністерства оборони, енергетики, здоров’я, НАСА і Національного наукового фонду. Фактично США радикально перебудували власну економічну модель, завдяки чому мають сьогодні результат, який може стати орієнтиром і для нас. Порівняно з 1960 роком в Америці інвестиції у науково-дослідницьку сферу збільшилося на 317% (зокрема, частка промисловості зросла на 765%), капіталовкладення у виробничу інфраструктуру в перерахунку на одного робітника зросли втричі.
Хтось скаже: Україна — не Америка. Але це не означає, що Україні не потрібна стратегія і ефективні програми економічного просування. Як зауважив директор Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України Юрій Пахомов, інноваційна модель розвитку економіки сьогодні вже не розкіш, а засіб виживання. Йшлося про те, що Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва майже не фінансується — упродовж останніх двох років з держбюджету було виділено лише 1,8 млн. грн. (1% від потреби).
Не оминув з’їзд УСПП і розмови про співпрацю з північним сусідою. Віце-президент Російського союзу промисловців і підприємців Валерій Нікулін особливо підкреслив, що між РСПП і УСПП склалися надійні партнерські стосунки. Він навіть зазначив, що є всі підстави вважати довгострокові взаємини двох союзів вагомим ресурсом стабільності соціально-економічного розвитку сусідніх країн. Товарообіг між Росією та Україною в минулому році становив понад $ 20 млрд., а за перше півріччя цього року, незважаючи на всі негаразди, виріс ще на 18,2%. Лише у першому кварталі обсяг прямих інвестицій в українську економіку склав $ 875 млн., а у найближчі п’ять років «Внешторгбанк» планує інвестувати до одного мільярда, компанія «ТНК», група «Альянс», ряд інших структур мають намір збільшити капіталовкладення від $ 500 млн. до мільярда.
Російські прямі інвестиції спрямовуються у паливно- енергетичний комплекс, санаторно- курортну галузь, телекомунікації, металургію, операції із нерухомістю, фінансову діяльність. Зважаючи на особливе значення спільної діяльності у сфері капіталовкладень, УСПП і РСПП створили раду з питань інвестицій задля вирішення широкого кола завдань у промисловості, на транспорті, ПЕК тощо.
А далі на з’їзді відбулася подія, яка не можна не вважати знаковою: до складу правління УСПП було обрано нових членів, серед яких відомі в країні науковці — Валерій Геєць та Юрій Пахомов; банкіри — віце-президент «Родовід банку» Богдан Шевчук; промисловці — голова ради директорів корпорації «Індустріальний союз Донбасу» Сергій Тарута i головний радник корпорації «Інтерпайп Україна» Андрій Гончарук. Отже, «під знаменами» УСПП об’єднується бізнес незалежно від партійного або регіонального кольору, до союзу долучаються й практики, й науковці. Як сказав Анатолій Кінах, бізнес не можна ділити на свій та чужий: «Бізнес має бути прозорим, соціально відповідальним i політично незаангажованим — лише тоді він працює заради народу України».
Отже, Х1 позачерговий з’їзд УСПП засвідчив, що у складні часи в державі роль громадських організацій лише зростає: саме вони забезпечують необхідний зворотній зв’язок громади і влади, вони акумулюють здорову конструктивну критику розвитку подій, вони здатні «видати на гора» потужний інтелектуальний продукт у вигляді програм i планів першочергових дій.
Колись великий Архімед сказав: «Дайте мені точку опори, і я переверну увесь світ!». УСПП пропонує владі не лише надійні точки опори, а й апробовані важелі для докорінної зміни економічної моделі держави. Чого ж ще бракує можновладцям, щоб терміново вдатися до спільних дій?
