Топити і пити досхочу, але без грошей
Кореспондент «Дня» розмовляє з начальником управління енергетики і паливно-енергетичних ресурсів облдержадміністрації Володимиром УГЛОВИМ. Перше запитання про те, чи не зміниться передзимова ситуація в області після відомого указу Президента, що фактично заборонив взаємозаліки?
— Благополуччя у нас уявне. Зиму пережили без аварій, але зате і без аварійних запасів палива на електростанціях і теплових мережах «Харківкомуненерго». Залізли в держрезерви, тепер треба розраховуватися.
Взаємозалік був простим і логічним виходом з ситуації, що створилася. Структура паливно-енергетичного комплексу Харківської області така, що є багато бюджетних споживачів енергоресурсів, але є, на щастя, і їх виробники: виробничі об’єднання «Шебелинкагазпром» і «Харківтрансгаз» (47% газу, що добувається в Україні), Зміївська ТЕС, Харківська ТЕЦ-5. Це платники, вони формують за допомогою податку на прибуток третину прибуткової частини консолідованого бюджету області. Тому зарахувати борги один одному було нескладно.
Обласна адміністрація була готова до появи указу. Він був виданий 1 квітня, а ще 16 березня ми звернулися до Кабінету Міністрів з проханням дозволити впровадження системи вексельного обігу для розрахунку за енергоносії, комунальні послуги, харчування, медикаменти між підприємствами, бюджетними установами й бюджетом області. Вексельний центр був створений у нас майже рік тому. Він спирається на три уповноважених банки: «Базис», «Укрсиббанк» і «Мегабанк», які стежать за борговими ланцюжками і проводять вексель від, скажімо, райвно до «Шебелинкагазпрому» і погашають його. За чотири місяці ми на сто відсотків профінансували всі витрати бюджетних організацій на енергоносії — 116 мільйонів гривень. А в квітні прийшов і офіційний дозвіл Міністерства фінансів на впровадження векселів в межах коштів, передбачених в бюджеті для таких розрахунків. При цьому підкреслювалося, що дозвіл дається тому, що область не дотаційна.
— Відомо, що госпрозрахункові організації розраховуються за енергоресурси переважно за бартером. Таких ланцюжків — тисячі. Як буде тепер, чи не зросте борг господарського комплексу?
— Я вважаю, що зводити все до чистих грошових розрахунків не можна. Скажімо, ВО «Харківобленерго» заборгувало енергоринкові 135 мільйонів гривень. Цей борг утворили госпрозрахункові споживачі, особливо багато — структури агропромислового комплексу. Борг більш ніж у два рази перевищує статутний фонд цього об’єднання. Так що ж, хліб не сіяти? Довгий час ми ще будемо жити з боргами. Інша справа, що треба боротися з негативними тенденціями. Турбує те, що хлібороби Харківщини ці борги нарощують, не оплачують не тільки старі зобов’язання, але й поточні.
Тому я вважаю, що все одно натуральний обмін буде існувати. Інша справа, що він буде супроводжуватися векселями або іншими документами, що до нього буде підключатися більше посередників. Нещодавно у нас були представники Донецької облдержадміністрації, вони домовлялися про постачання вугілля на Зміївську ТЕС. А у нас є завод «Світло шахтаря», який випускає шахтне обладнання і багато чого іншого.
— Володимире Івановичу, як ви розцінюєте дії «Харківкомунпромводу», що відімкнув від води більш ніж 150 підприємств.
— В структурі цін цього об’єднання 47% припадає на електроенергію. Воно заборгувало за електроенергію 30 мільйонів гривень. Це лише на 5 мільйонів менше, ніж заборгувало все сільське господарство, і половина боргу всієї комунальної сфери. Звичайно, керівник водопровідників Валерій Петросов — фігура яскрава. Мене, наприклад, він оголосив ворогом номер один через те, що його примусили розплачуватися. Але, зізнаюся, «Харківкомунпромвод» зараз перебуває в ножицях цін, з яких не вибратися. У нашій області найдешевші в Україні тарифи на воду для населення, зате — найдорожчі для госпрозрахункових організацій. Інакше кажучи, за ту воду, що ми п’ємо вдома, розплачуються підприємства. А вони зараз не процвітають... Так, акт пана Петросова кричущий, але треба ж примусити споживачів розплачуватися. Проте, я думаю, що ми знаходимося напередодні непопулярних ухвал Кабінету Міністрів. Напевно, ціна кубометру води буде підвищена. Хоч особисто я вважаю, що від цього грошей більше не стане.
Випуск газети №:
№113, (1998)Рубрика
Економіка