Торгове «вікно» в Європу відкрито

Європейська комісія (ЄК) вирішила до 1 листопада 2014 року в односторонньому порядку знизити мита на українські товари. Про це повідомив президент ЄК Жозе Мануель Баррозу. «Європейська комісія прихильна і готова підтримати Україну з метою стабілізації економічної та фінансової ситуації», — наголосив він. У Єврокомісії пояснили, що вирішили піти назустріч Україні, не чекати набрання чинності частиною Угоди про асоціацію та глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі, а заздалегідь розпочати імплементацію розділу про тарифи за допомогою самостійних автономних торговельних преференцій. Отже, для українських виробників уже встановлюється пільговий доступ на ринок ЄС відповідно до графіка поступок, яких вдалося досягнути в ході попередніх переговорів про зону вільної торгівлі. Передбачається, що тимчасова відміна митних зборів на кордоні з ЄС буде повною або частковою, залежно від сектору.

Це другий явний крок назустріч новому українському уряду з боку ЄК. Минулого четверга глави держав та урядів ЄС підтвердили надання пакета фінансової допомоги для України в розмірі 11 мільярдів євро. «Комісія швидко просувається вперед для реалізації цього пакета підтримки і сьогодні схвалила перший із передбачених заходів — набір торгових угод, які представлять економічну вигоду для України на суму близько 500 мільйонів євро на рік. Ця пропозиція є конкретним та відчутним заходом підтримки для України з боку ЄС», — розповів про економічний зиск від митного спрощення на кордоні з ЄС президент ЄК Баррозу. Найбільше, за оцінками експертів, від зниження тарифних мит виграють аграрії, на яких припадає майже 400 мільйонів торгових вигод.

Європейський комісар з питань торгівлі Карел де Гюхт заявив, що «ідея» дій ЄК полягає в тому, що ЄС «відкриє свої двері для експорту з України, допомагаючи дати реальний поштовх для українських компаній, які мають вплив на повсякденне життя всіх українців». Але самого рішення ЄК замало. «Такою швидкою відповіддю Європейська комісія показала, що вона стоїть пліч-о-пліч з народом України. Я хотів би закликати Європейський парламент та Раду ЄС прискорити процес затвердження, щоб зниження мит могло початися вже у червні», — зазначив європейський комісар.

Тож останнє слово за рішенням «давати чи ні Україні торговельні преференції на кордоні» залежить від європейського парламенту. Чи буде воно позитивним? Як сказали «Дню» кілька співрозмовників у дипломатичних колах на правах анонімності, чіткої впевненості поки що немає. Адже Європа зволікає з впровадженням економічних санкцій щодо Росії саме через те, що серед 27 країн-учасників немає єдності в цьому питанні. Відтак цієї єдності може не бути, коли парламентарії голосуватимуть за питання про спрощення перетину кордону для українських товарів.

Разом з тим українські народні обранці та бізнесмени налаштовані на позитивний результат голосування.

«Це хороший крок із боку Європи в напрямку України. Він до певної міри спрямований на підтримку товаровиробників. Адже оголошені ЄК умови діють в односторонньому порядку без жодних зустрічних вимог. І це вигідно... Це крок назустріч українській економіці, який протягом двох-трьох років дасть потужний поштовх для розвитку всієї країни», — розповідає «Дню один зі співвласників групи компаній «Континіум», позафракційний народний депутат, член депутатської групи «Суверенна Європейська Україна» Ігор Єремеєв. За його словами, до роботи за європейськими правилами українська законодавча база готова. «До 29 листопада парламент ухвалив практично всі потрібні законопроекти, крім двох, які не пов’язані з ринком товаровиробників. І тепер слово за українським бізнесом», — каже він. Адже відкриття торговельного вікна в Європу — це не просто шанс, а й виклик. Аби, наприклад, продати в Європі алкогольні напої, потрібно розробити маркетингову та рекламну кампанію, провести її, і лише тоді споживач почне голосувати євро за український продукт, розповідає він. Хто вже зараз готовий до роботи за європейськими правилами? «Гадаю, хороші перспективи має кондитерська галузь, виробники алкогольної продукції та пива, агросектор. А решта повинна активніше запроваджувати на своїх підприємствах ЄСівські стандарти, запроваджувати міжнародну сертифікацію тощо», — підсумовує він.