Торговий «нуль» із Росією:

Україна пропонує Росії до максимуму лібералізувати торгівлю. Міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко під час зустрічі в Москві з міністром економічного розвитку РФ Андрієм Білоусовим та міністром промисловості й торгівлі РФ Денисом Мантуровим запропонував у найкоротші терміни розробити та розпочати впровадження плану з лібералізації та подальшої повної ліквідації торговельних обмежень з Росією. Застосування принципу «нульового варіанту», на думку сторін, сприятиме зростанню товарообігу та впровадженню ряду проектів у енергетичній, металургійній, машинобудівній, науково-технічній та гуманітарній сферах. «Одним із головних ринків збуту української продукції є Російська Федерація. Саме тому ми будемо цілеспрямовано й ефективно працювати у цьому напрямі задля збереження та розвитку діяльності цілих галузей, які створюють добробут десяткам тисяч громадян України й забезпечують розвиток економіки України», — повідомив Порошенко.

Тож переговірники домовилися найближчим часом вжити заходів щодо лібералізації у вагомих позиціях експорту. Зокрема, з метою виконання досягнутих домовленостей 2 серпня уряд Російської Федерації вже розглянув питання про надання Україні квоти на постачання труб на російський ринок у другому півріччі 2012 року. Про курс на торговельне зближення з Росією свідчить і ратифікація договору про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД. Адже саме з Росією в рамках цього формату Україна має найтісніші торговельні відносини. Правдивість цього підтвердив сам Петро Порошенко: «Якби ми й далі зволікали з реалізацією раніше досягнутих домовленостей, то обсяг захисних заходів з обмеження доступу товарів на російський ринок було б істотно збільшено. Я не виключаю і введення додаткових мит щодо України з боку Росії в разі нератифікації договору».

Ставлення експертів до торгового нуля з Росією не таке оптимістичне.

Попри виграш окремих вітчизняних виробників (харчова галузь, кондитерські вироби), економічний ефект від торговельного спрощення може бути негативним, вважає голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів Олександр Кендюхов. «Зараз структура експортно-імпортних потоків не на користь України. Якщо виходимо на повний «нуль», то виникає ризик збільшення експорту з боку Росії в Україну. Тож одна з основних проблем української економіки (від’ємне торговельне сальдо) може посилитися», — каже він. Причина можливих втрат, на його думку, криється у відсталості структури національного виробництва. Тож, продовжує він, уряду слід спочатку відновлювати виробничу базу, зробити переорієнтацію на виробництво високотехнологічної та рентабельної продукції, яку можна продавати на багатьох ринках, а не тільки на російському.

Україна — експортно-орієнтована економіка, тому хочемо — ми чині, а спрощувати торговельні правила з основними партнерами треба, каже «Дню» виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. За його словами, третина українського експорту йде в Росію. Тож спрощення допоможе просунути на російський ринок продукцію металургії, машинобудування, хімії, сільського господарства. Складніше буде досягнути компромісу в основних статтях імпорту. Основна частка імпорту в Україну — російські енергоносії. «Я слабо вірю в те, що можна звести до нуля енергобаланс між нашими країнами», — каже він.

Загалом же можливий притік російського капіталу в Україну, вважають опитані «Днем» експерти. Це неофіційно підтверджують і джерела «Дня», які вказують на входження в Україну російського бізнесмена і політика Михайла Прохорова, на якого ставку зробив буцімто сам Володимир Путін.

Активізацію російського капіталу в Україні найближчим часом відкидає директор Центру політичного аналізу Володимир Фесенко. Нинішня українська влада, яка в ментальному сенсі близька до росіян, каже він, впродовж двох останніх років не хоче пускати сусідів на свою територію, відстоюючи інтереси вітчизняних олігархів. Саме це й стало причиною економічної напруженості між Україною та Росією в останні два роки, каже він. «Ставку можна робити, й росіяни справді лобіюють питання просування своїх підприємств в різних українських галузях. Однак українські олігархи не хочуть поступатися росіянам і використовують для цього всі можливі важелі. Тож навряд чи найближчим часом слід очікувати масового входження російського капіталу», — каже Фесенко.