Ціна або приманка

У Відні відбулася двостороння зустріч голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Андрія Коболєва та голови правління ВАТ «Газпром» Олексія Міллера. «...Ми обговорили основні параметри нової трибічної угоди. Відзначу конструктивний підхід російської сторони. Він дозволив зблизити позиції за низкою принципових питань», — сказав Коболєв за підсумками перемовин.

Зі свого боку Міллер в ефірі одного з телеканалів у середу заявив, що принципові питання щодо відновлення постачань газу з Російської Федерації до України погоджено. За його словами, постачання можуть поновитися 1 жовтня після підписання угоди за участю Європейської комісії. Глава «Газпрому» відзначив, що найближчим часом він чекає звернення українського «Нафтогазу» про надання знижки, як і в минулі періоди. «Газпром» направить це звернення до уряду РФ. При цьому Міллер підкреслив, що ціни на паливо для України будуть на рівні із сусідніми країнами Євросоюзу. Крім того, він повідомив, що в найближчі два квартали «Газпром» утримається від умови «бери-або-плати». Міллер додав, що Євросоюз надав Україні фінансування у розмірі $500 мільйонів (на закупівлю газу в Росії). Цього вистачить, щоб купити в «Газпрому» близько двох мільярдів кубометрів. Але цього недостатньо для проходження осінньо-зимового періоду, вважає керівник «Газпрому».

Схоже, в російській газовій політиці щось змінилося. Нагадаємо, міністр енергетики Росії Олександр Новак раніше заявляв, що ціни на газ для України розраховуватимуться строго за контрактною формулою, і жодних знижок на зимовий період не передбачено. «Ми вже сказали, яка формула буде для визначення знижки», — заявив він журналістам, відповідаючи на питання про те, яку знижку може погоджувати Москва для Києва на зимовий період.

Раптова російська поступливість не може не викликати питань і навіть побоювань. Чи не криється за нею якась пастка? Відповідь на це запитання можна знайти у статті з Deutsche Welle, де йдеться про російський проект «Північний потік-2». У матеріалі, зокрема, наголошується, що опитані експерти DW впевнені: один із головних мотивів цього проекту — позбутися України як транзитної країни. Втім, для Києва втрата заробітку на транзиті — це ще не найгірше у цій ситуації. Все може призвести до зростання цін на паливо, застерігає в бесіді з DW аналітик німецької групи радників при уряді України Георг Цахман. «Без транзиту з України Словаччина більше не зможе здійснювати дешеві реверсні постачання Україні. Таким чином, Київ не матиме альтернативи прямому імпортові з Росії», — зазначає він і попереджає, що «Північний потік-2» перекроїть всю газову карту Європи.

«Північний потік-2» — це єдина не бита на сьогоднішній день газова карта Росії. Щоб її зберегти й використати згодом, Путіну зараз потрібно якось заспокоїти, втихомирити Європу хоча б в українському питанні. Зробити це, мабуть, і доручили Міллеру. Питання в тому, чи зуміє Україна, а вірніше Демчишин та Кобалєв дотиснути Москву, витягнути всі можливі вигоди для України із цієї вимушеної поступливості сусідів. Однак цінову газову приманку не можна заковтувати, закривши очі на все інше. Адже питання ціни та знижки — для нашої країни всього лише тактика. Тоді як «Північний потік-2» — це стратегія, причому спільна стратегія України та Європи.