«Ціна» кордону

Україні слід лібералізувати митне законодавство на основі торговельних правил своїх основних торговельних партнерів. Про це йдеться в результатах дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).

Торговельний режим України де-юре відкрито, кажуть фахівці ІЕД. Зокрема, наша держава має небагато торговельних обмежень, наприклад, квоти. На низку товарів, як-от насіння соняшнику, ВРХ, шкура, газ, брухт, деякі метали, діє експортне мито. Але на переважну більшість товарних ліній встановлено низьке ввізне мито: середня митна ставка на агропродукцію становить 9,5%, для промислових товарів — 3,7. «Україна — одна з 15 країн із найнижчими середніми ставками ввізного мита у світі», — підкреслює науковий співробітник ІЕД Костянтин Кравчук. Але де-факто її торговельний режим — не сприятливий, говорить він. Підтвердження тому 145-те місце в рейтингу Doing Business зі 185 країн за легкістю ведення міжнародної торгівлі. До того ж, каже експерт, витрати на експортні та імпортні операції дуже великі. «В середньому імпортер має сплатити 2 155 доларів, заповнити вісім документів та витратити 33 дні, щоб ввезти в Україну контейнер. Аналогічні показники для країн ОЕСР становлять 1080 доларів, чотири документи та 10 днів», — додав він. Тож, рухаючись назустріч країнам ЄС, Україна повинна подбати про лібералізацію митних правил гри. «Зона вільної торгівлі з ЄС забезпечить додатковий приріст ВВП в обсязі від 4 до 11% у довгостроковій перспективі», — підсумував Кравчук.

Про успішний досвід реформування кордону «Дню» розповів присутній на презентації результатів директор європейських досліджень грузинського Фонду стратегічних та міжнародних досліджень Каха Гоголашвілі. Він зводиться до наступного: 85% (або 9 500 товарних ліній) у Грузії взагалі не обкладають митом; середня зв’язана ставка режиму найбільшого сприяння становить 7,5% (максимум 12%, за винятком тютюнових виробів — 30%); ставка 5% діє для 63% товарних позицій (більшість — овочі та сири); 12% мита — для 1 300 позицій (в основному харчові продукти) і ще 130 товарів обкладають специфічними ставками (переважно алкоголь). В перші три роки після лібералізації «кордону», говорить експерт, ВВП Грузії зростав на 10—12%, а в наступні — на 5—6%. За основу для митних реформ у Грузії брали сінгапурський та європейський досвід. Останній застосовувався в частині освоєння сертифікації, скорочення ліцензій, боротьби з корупцією, деталізує грузинський експерт. Але процес інтеграції з ЄС вимусив Грузію створити нові інституції, наприклад, Агентство з безпеки харчування. Завдяки лібералізації кордону Грузія досягнула значного економічного зростання: за останні 10 років експорт зріс у п’ять разів, імпорт у сім. Але, продовжує він, за останні 5 років темпи економічного росту експорту перевищують імпорт. Завдяки такому комплексу дій, каже Каха Гоголашвілі, Грузія розраховує посилити притік європейських інвестицій. «Така ситуація може відбутися й в Україні», — додає він.

Як Україні лібералізувати свій кордон, стоячи на порозі двох торговельних інтеграційних об’єднань? «Європа торгує з Росією, як і решта країн світу. І РФ нікуди не піде через те, що Україна вибере прогрес. А прогрес зараз в Європі. З Росією треба мати хороші торговельні відносини, але коли йдеться про загальні норми і введення загальноінтеграційних схем, то Україні слід працювати з ЄС, а Росія рано чи пізно сама прийде в Європу. У неї немає іншого виходу. Зараз Росія хоче створити свій центр, зібравши всі пострадянські країни, та закритися від Європи. Для України, як і для інших учасників СССР, це абсолютно неприйнятна перспектива, бо в такому разі вони втратять політичну волю», — дає свої рекомендації грузинський експерт.

Директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан розповіла, що інститут вивчав наслідки для економіки України різних варіантів торговельних інтеграцій. Так-от варіант глибокої і всеосяжної торгівлі з ЄС за показником добробуту демонструє приріст від 4,3% до 11,8% (з Митним союзом від 0,5% до 3,7%), імпорту — 2,6—5,9% (–2,9% до –4,3%), експорту — 2,8—6,3% (–3,1% до –4,6%), зміна заробітної плати робочої сили: від 1,2% до 5,7% для некваліфікованої та до 5,5% для кваліфікованої (–0,9% до –2,8%). За її словами, ЗВТ з ЄС також поліпшить загальний інвестиційний клімат України, посилить у довгостроковій перспективі конкуренцію на енергетичному ринку та розвиватиме енергоефективність, виробництво чистої енергії і диверсифікацію енергоносіїв. А от членство в Митному союзі консервує проблему енергозалежності. Крім того, каже експерт, ЄС (на відміну від МС) зберігає можливість здійснення незалежної торговельної політики для України щодо решти країн світу. У Митному союзі, продовжує вона, ставлять хрест для його учасників на самостійному укладенні торговельних договорів із іншими країнами, бо всі ці права перейдуть відповідним органам. І на останок, додає Мовчан, приєднання до Митного союзу покладе на нашу країну тягар повторних перемовин та виплати компенсацій в рамках СОТ, бо ввізне мито України в цілому нижче, ніж в учасників цього союзу.