Цiна «українського» золота

Загроза краху ювелірного виробництва в Україні, який передрікали песимісти після запровадження митного збору на ввезення банківських металів (золота, срібла, платини, паладію) і в зв’язку зі зростанням цін на коштовні метали на світових біржах (минулого тижня вартість золота досягла рекордної за останні 16 років відмітки в $450/ тройська унція), виявилася перебільшеною. Інтерес до ювелірного мистецтва, незважаючи на всі політичні перипетії і несприятливі світові тенденції, видно неозброєним оком. Зайвий цього доказ — Восьма міжнародна спеціалізована виставка «Ювелір Експо Україна 2004», в якій брало участь близько 200 провідних українських і зарубіжних ювелірних компаній, і виявлено до неї величезний інтерес.

Схоже, що 2005 року стійкий попит на вироби із золота і срібла в Україні як і раніше збережеться. Але поки що, як заявив «Дню» заступник керівника з питань ювелірного виробництва київського підприємства «Соляріс» Юрій Філіппов, обсяг продажу у підприємств зменшується. Золото дорожчає (сьогодні воно вже коштує майже $15 за грам), на добробут населення постійно робить замах інфляція. «Але багато які компанії займаються переробкою шліфу, брухту і ошурків для отримання жовтого металу. І за рахунок цього поки що тримають ціни і виживають». У майбутньому ж ювелірів може врятувати лише пошук нових рішень. На думку Філіппова, таке рятувальне коло — виробництво ювелірних шедеврів. «До ювелірного мистецтва, як і до будь-якого іншого, треба підходити з душею, особливо за умов жорсткої ринкової конкуренції. Є сенс прагнути робити те, що більше не проводить ніхто. Я впевнений, що цікаві ексклюзивні речі в будь-якому випадкові користуватимуться попитом», — підкреслив він. Природно, вони коштуватимуть дорожче і не кожному будуть по кишені. Той, хто купив таку прикрасу, стане володарем скарбу. Інші будуть просто милуватися каблучкою чи намистом, як картинами Репіна чи Рембрандта. За словами Філіппова, «тенденції такі, що робота цінуватиметься дорожче, ніж золото».

Але не виключено, що ювелірні підприємства, які не бажають працювати собі на збитки, на думку представників Львівського ювелірного заводу, 2005 року підніматимуть ціни на прикраси. Як сказали «Дню» львів’яни, вихід із ситуації може бути один — одночасно зі зростанням цін повинен зростати і добробут населення. «2004 року ми збільшили обсяг продажу в порівнянні з 2003 роком на 30%. Але рівнобіжно збільшили і обсяги виробництва. А що буде далі...» Як повідомили львівськi ювеліри, багато які підприємства сьогодні «тримаються» лише на сріблі. При цьому інтерес до срібних виробів у населення виникнув зовсім не через неможливість купити золото. Просто популярністю почала користуватися посудна група, і цей факт можна сприймати як претензію на аристократичний шик. А підприємства чутливо відреагували на ці віяння моди, посилено зайнявшись виробництвом посуду.

Адже срібло, як зазначив генеральний директор торговельного будинку «Цемес» Сергій Федоров, виросло у відсотковому співвідношенні набагато більше, ніж золото. Але у світі все відносне. І якщо розглядати зростання цін на золото на світовому ринку, то можна майже однозначно заявити, що ці тенденції пов’язанi в основному з падінням курсу долара. А якщо спроекціювати цей факт на площину рубля чи гривні, то особливих катастрофічних змін не буде. Так що, незважаючи ні на що, «прикраси у народу будуть». Росіяни розглядають український ювелірний ринок як дуже перспективний, особливо після того, як між двома країнами було підписано договір про безмитну торгівлю. «Ситуація на українському ювелірному ринку нормальна, і після того, як спадатиме політичний ажіотаж, її навіть можна буде назвати стабільною. І основна проблема тут не в балансі попиту, пропозиції і ціни, а в тому, що ювелірні вироби сприймаються людьми як коштовність, а не як прикраси. Вони, роблячи покупку, дивляться не на роботу, а на грами. Якщо такий підхід, то навіщо взагалі купувати прикраси? Краще вже вкладати гроші в банківські зливки», — вважає Федоров. Але ці настрої, на його думку, скоро себе зживатимуть. Адже вже сьогодні багато хто з ювелірів прагне робити ексклюзивні чи модні речі. Якість виробів підвищується. Робота починає цінитися вище за золото, яке, на думку Федорова, варто завозити не з Німеччини та Швейцарії, а з країн, на які поширюється договір про безмитну торгівлю (Казахстану, Киргизії та Росії).

Поки ж, як розповів «Дню» заступник директора севастопольського ювелірного підприємства «Віолет» Андрій Гриценко, великі виробники, зацікавлені в нарощуванні обігу, тримають ціни на вироби за рахунок власних потужностей. Але як довго це триватиме — невідомо. І спрогнозувати щось визначене дуже важко, в основному через масове бродіння в державі. Він зазначив лише, що кримське підприємство дуже оптимістично налаштоване. Хоча залежність розвитку ринку ювелірних виробів від стабільного матеріального становища громадян слабко надихає. А в галузі тим часом, як розповів Гриценко, існують і свої специфічні проблеми. І якщо забути на деякий час про світовий ринок і мито, то на перший план виступають відсутність кваліфікованих кадрів і неврегульована законодавча база: «Мабуть, усім ювелірам дуже б хотілося, щоб було вдосконалене оподаткування і ліцензування. А кадрову проблему ми вже самі вирішимо. У нас у Севастополі при заводі є училище, де ми ростимо своїх ювелірів».