Ціни на нафту й коронавірус: що на що впливає

Різкий обвал світових цін на  нафту до 31,43 долара за барель, у свою чергу, спровокував обвальний спад світових індексів на біржах і різке зростання курсу долара та євро щодо рубля. У Росії люди масово кинулися скуповувати валюту і пригадали, що розпад СРСР багато в чому стався через такий самий різкий спад цін на нафту в 80-і роки у зв’язку з ірано-іракською війною. Чи може цей сценарій повторитися щодо Росії найближчими роками? Щодо цього існують дуже великі сумніви.

Нинішній спад нафтових цін врешті-решт зумовлений лише однією причиною — стрімким поширенням світом епідемії нового коронавірусу, що фактично перетворилася на пандемію, і пов’язаним з цим різким спадом ділової активності, особливо у сфері послуг, туризму та транспорту. Через численні карантинні заходи люди банально почали у багато разів рідше їздити до інших країн та інших міст, набагато рідше виходити з дому, обідати в ресторанах і кафе. У багатьох містах і країнах закрилися школи, театри, виставки. Було скасовано багато світових ділових форумів, концертів, спортивних змагань. Усе це призвело до значного скорочення споживання нафти та інших енергоносіїв і, як результат, — до спаду світових нафтових цін.

У випадку з останніми свою роль відіграла і неспроможність Росії та Саудівської Аравії домовитися про збереження зниження рівня видобутку нафти на другий квартал 2020 року. Ер-Ріяд погоджувався зберегти обмеження на видобуток нафти в рамках ОПЕК лише в тому разі, якщо Москва теж погодиться скоротити видобуток нафти. Росію такий варіант не влаштував під приводом того, що весь обсяг, на який буде скорочено російський видобуток, виявиться заповненим на ринках американською сланцевою нафтою. Деякі аналітики побачили в провалі операції щодо зниження обсягів видобутку нафти російсько-саудівську змову, спрямовану на витіснення з ринку американської сланцевої нафти. Інші аналітики, зокрема й багато російських, побачили тут американо-саудівську змову, метою якої буцімто є витіснення з ринку російської нафти. Пророкують спад ціни нафти невдовзі до 20 доларів за барель, тоді як серйозні проблеми для Росії, аж до секвестування бюджету, створює ціна нафти вже 30 доларів за барель. Але чи так все похмуро насправді?

Я вважаю, що теорії змови, як Росії з Саудівською Аравією, так і Саудівської Аравії з Америкою, нічого спільного з дійсністю не мають. Саудівське королівство, а воно в будь-якій теорії змови відіграє головну роль, переживає нині у фінансово-економічному плані далеко не найкращі часи. За цих умов свідомо знижувати ціни на свою нафту, та ще й надавати пільги покупцям, можна лише задля того, щоб хоч почасти компенсувати спад цін зростанням обсягу продажів, за умов, коли немає гарантій, що подальше скорочення видобутку нафти може зупинити спад цін і що партнери з ОПЕК і з ОПЕК+ (за участю Росії) виконають свої зобов’язання і теж скоротять видобуток нафти на обумовлені обсяги. Досвід минулого засвідчує, що в періоди обвального спаду нафтових цін такі зобов’язання зазвичай не виконуються і своя сорочка виявляється ближчою до тіла. Та й підірвати видобуток та експорт американської сланцевої нафти можна було б лише за умови, якби спад нафтових цін тривав щонайменше рік чи більше. Проте поки що немає ознак, що нинішній спад нафтових цін буде тривалим. Для тих-таки США, що мають найбільшу економіку світу, сам по собі спад нафтових цін не може призвести до фінансово-економічної кризи, оскільки збитки компаній з видобутку сланцевої нафти будуть з гаком компенсовані піднесенням в інших галузях економіки завдяки дешевим енергоносіям. А без американської економіки криза ніколи не стане глобальною. І за усіх попередніх криз не спад цін на нафту провокував світові фінансово-економічні кризи, а, навпаки, настання світової фінансово-економічної кризи призводило до спаду цін на нафту через спад світового попиту на енергоносії. А поки що можливість настання найближчим часом світової фінансової, а потім й економічної кризи видається сумнівним. І ось чому.

Нинішній спад ділової активності у всьому світі цілком обумовлений епідемією коронавірусу. Згідно з більшісю прогнозів, вона має скінчитися в червні, з настанням тепла у північній півкулі, яку найсильніше зачепила епідемія. Але після закінчення епідемії ділова активність не лише сягне колишнього рівня, а й значно зросте порівняно з відповідним періодом минулого року. Адже всі ті заходи, які було скасовано упродовж останніх місяця-двох і які, ймовірно, буде ще скасовано упродовж подальших кількох місяців у зв’язку з епідемією, напевно, буде проведено після закінчення епідемії і зняття карантинних заходів. Відбудуться скасовані через коронавірус ділові форуми, симпозіуми, салони, виставки тощо. Люди, що відклали відпустки, все ж таки вирушать у них після того, як мине небезпека епідемії. Відповідно різко зросте попит на транспортні й туристичні послуги, і відповідні компанії зможуть багато в чому компенсувати свої збитки. Також відновлять роботу зупинені через вірус підприємства і намагатимуться виготовити більше продукції, ніж зазвичай, знову ж таки, для компенсації збитків, що зазнали на початку року. Тому, найімовірніше, у середині і в другій половині 2020 року на нас чекає значне зростання ділової активності та виробництва порівняно з відповідними місяцями минулого року, і, таким чином, якийсь тривалий спад, а тим паче криза світовій економіці поки що не загрожує. І це цілком слушно також щодо Росії та України. Напевно, окремі компанії та біржові гравці казково збагатяться через величезні коливання світових індексів, інші настільки ж казково розоряться, але глобальної кризи не буде. Епідемії поки що не так сильно впливають на економіку, в усякому разі — менше, ніж глобальне потепління.