Цугцванг податкової реформи
Як бізнес, парламентарі та уряд домовлялися піднімати українську економіку і... не домовились![](/sites/default/files/main/articles/16122015/8.jpg)
На Харківщині затримали за хабар працівників фіскальної служби, в них гроші були загорнуті в презентацію урядової податкової реформи. Це — не жарт. Шматок оперативної відео-зйомки із затримання доступний на Ютуб-каналі Служби безпеки України. Люди з гарним почуттям гумору коментують: «Це все, що треба знати про податкову реформу в Україні — вона вже діє». І було б смішно, якби не війна, якби не жахливе зубожіння українців, і якби, зрештою, не сором від того, що нас тикають в цю корупцію, як шкідливе кошеня в... усі без винятку міжнародні донори та партнери...
Та поки «низи» фіскальної служби освоюють нову податкову грамоту, як уміють, «нагорі» не вщухають полум’яні дискусії про те, чий варіант тексту податкової реформи кращий: урядовий (написаний найманими експертами за стотисячні гонорари) чи парламентський (підготовлений власними скромними інтелектуальними силами бізнесу, громадськості та парламентарів).
Так, 15 грудня в Комітеті Верховної Ради з питань податкової та митної політики відбулося засідання робочої групи щодо законопроекту №3630 «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні». На зустрічі були присутні голова Комітету Ніна Южаніна, міністр фінансів Наталія Яресько, голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, народні депутати та представники різних галузей економіки.
Протягом п’яти годин учасники робочої групи детально розбирали кожен розділ представленого Мінфіном податкового проекту та аналізували можливі наслідки тих чи інших кроків. Найбільш запальні дискусії точилися навколо питань реформи спрощеної системи оподаткування, підвищення акцизів на алкоголь і тютюн, відшкодування ПДВ для виробників сільськогосподарської продукції, податків на прибуток та на доходи фізичних осіб. Зокрема, присутні на зустрічі виробники алкогольної продукції зауважили, що запропоноване в проекті підвищення акцизів (на 100% на горілку, на 200% на пиво, на 500% на сухе вино і т.п.) знищить вітчизняного виробника та змусить українців повернутися в часи самогоноваріння. А представники аграрного сектору просять залишити спецрежим щодо ПДВ для окремих галузей (зокрема для тваринництва).
Тепер питання лише в тому, чи врахує Міністерство фінансів усі побажання, що прозвучали в рамках робочої групи. «Якщо врахує, то цей проект знайде підтримку в сесійній залі. Якщо проігнорують — тоді позитивний результат прогнозувати важко. Думаю, від сьогодні ми будемо знаходитися у постійному діалозі з Міністерством фінансів і в результатів можемо вийти насправді компромісний проект, про який йшлося на Національній раді реформ», — зауважила відразу після засідання робочої групи Ніна Южаніна.
А от уже пізно ввечері того ж дня (близько півночі) з’явилась менш «компромісна» заява авторського колективу, так званої податкової реформи Южаніної.
«Ми, авторський колектив законопроекту 3357, наполягаємо на рішучих змінах, неприпустимості напівкроків у реформах. Так званий компромісний варіант податкової реформи, на нашу думку, не поверне до життя кволу економіку та не призведе до реальної трансформації відносин у суспільстві», — йдеться у заяві, поширеній у ЗМІ.
Принципово неприйнятними для «підписантів» є такі складові урядового законопроекту:
• оподаткування дивідендів за ставкою 18% у поєднанні з оподаткуванням прибутку за ставкою 18% (бо залишають країну інвестиційно непривабливою);
• оподаткування фонду оплати праці за ставками -18% податку на доходи фізичних осіб +20% єдиного соціального внеску +1,5% військового збору (бо не створює тих умов, за яких відбудеться суттєва детінізація заробітних плат);
• оподаткування прибутку за формулою чинного законодавства (бо зберігатиме податок на прибуток в як корупційного, подовжуватиме функціонування схем виведення капіталу та збір податку за принципами так званого податкового навантаження через адміністративний тиск ДФС);
• ускладнення і обмеження використання спрощеної системи оподаткування малим бізнесом;
• вихолощення ідеї створення електронного кабінету платника податків (бо законопроект лише встановлює обов’язок КМУ розробити та затвердити підзаконний акт, що регламентує його роботу, а це могло б бути зроблено і без прийняття законопроекту);
• збереження дискреційних норм, що дозволяють знімати податковий кредит за формальними підставами: наявність помилок у податковій накладній та порушення вимог підзаконних актів при її реєстрації; надання ДФС можливості впливати на черговість виконання заявок на відшкодування ПДВ.
Зрештою, наголошується в заяві, зміни не прийнято заздалегідь, не роз’яснено ні платникам, ні працівникам ДФС, що вже саме по собі формує джерело конфлікту.
Тож автори заяви звернулись до народних депутатів України з проханням прийняти виважене рішення щодо роботи української економіки 2016 року. А це, на їхню думку означає, що ВРУ має:
1. Терміново прийняти законопроект №3357 в першому читанні.
2. Відмовитися від запровадження в останній момент податкових змін, які допускають різночитання, не підготовлені заздалегідь у вигляді сервісів для платників податків.
3. Доручити уряду на базі прийнятого за основу законопроекту в широкому діалозі з експертами, бізнесом, вимогами міжнародних фінансових організацій провести його доопрацювання і прийняття в 1 кварталі 2016 року як результат суспільного договору і консенсусу.
4. Сформувати бюджет 2016 року на базі чинного податкового законодавства з урахуванням зниження єдиного соціального внеску на 40% (коефіцієнт 0,6) і відміни додаткового імпортного збору, витримавши затверджений меморандумом з МВФ показник граничного дефіциту бюджету.
5. Подовжити мораторій на перевірки малого бізнесу на 2016 рік.
6. Погодити з малим бізнесом такий формат функціонування спрощеної системи оподаткування, який заохочує підприємницьку ініціативу і зайнятість, одночасно запобігаючи її неправомірному використанню великим бізнесом.
«Лише після виконання вказаних пунктів прогресивні за своїми намірами зміни будуть позитивно сприйняті суспільством, що є головною запорукою успішності реформ», — стверджують підписанти.