Цукрова «голка»

Уряд стурбований зростанням інфляції, що значною мірою зумовлена подальшим зростанням цін на цукор, і збирається відновити імпорт цього продукту, якщо українські торговці продовжать завищувати його ціну на внутрішньому ринку. «Ми відкриємо кордони для цукру», — пообіцяв прем’єр-міністр України Юрій Єхануров і пригрозив цукротрейдерам: «Хай подумають, що буде, коли відкриють кордони».

Єхануров також зазначив, що уряд стабілізуватиме ситуацію на ринку інтервенцією з Держрезерву, хоча, за його словами, в цей час запас цукру в Україні становить 1,3 річної норми. За великим рахунком, додатковий цукор лише шкодитиме ринку. Обговорюється також можливість квотування експорту цукру в Росію, де його ціна також різко зросла. Як пояснив прем’єр, у цих умовах значно активізувалися закупівлі цукру фізичними особами для продажу в прикордонних районах. Крім того, уряд збирається рекомендувати облдержадміністраціям встановити торгові надбавки на цукор у розмірі 10—15%.

Тим часом ситуація в Україні значною мірою пов’язана з тим, що відбувається на світовому цукровому ринку. В Азії цього року врожай був невисоким, й обсяги поставок на зовнішній ринок знизилися. Скоротила продаж і Бразилія. Через зростання нафтових цін їй довелося нарощувати виробництво етанолу, що виготовляється з цукрової тростини та використовується як добавка до бензинів. За різними оцінками, в 2006 році дефіцит цукру в світі може становити від 1,5 до 3 млн. тонн. Це може позначитися й на ситуації в Україні.

Водночас, за словами міністра аграрної політики Олександра Баранівського, цукру в країні вистачає, а отже, підвищення цін є «штучним». Як уже писав «День», Україна збільшила виробництво цукру з буряків урожаю 2005 року (в порівнянні з 2004 роком) на 5,7% — до 1,89 млн. тонн. Крім того, від початку торішнього сезону переробки буряків вона імпортувала близько 80 тис. тонн цукру і 110 тис. тонн цукру-сирцю з тростини. При місткості ринку в 1,8—2 млн. тонн на рік цукру має вистачити.

Тим паче, як повідомив журналістам виконувач обов’язків віце-прем’єр-міністра з питань аграрної політики Юрій Мельник, «підвищення цін, насамперед, сталося в роздрібній торгівлі, тоді як в оптовій такого підвищення не було». Утім, як із самого початку виникнення ажіотажу заявляли експерти, не менше значення мали поширені на ринку чутки про те, що США та Росія різко збільшать обсяги імпорту білого цукру. Ці чутки, на думку чиновників із агровідомств, активізували роботу компаній-перекупників, які й скупили цукор. Голова комітету Верховної Ради з питань аграрної політики Іван Томич у розмові з «Днем» усі біди цукрового ринку пояснював саме подібними спекулятивними діями компаній- експортерів і звинувачував Антимонопольний комітет у бездіяльності. Подібну позицію займала й Соцпартія, яка навіть вимагала відставки голови АМК Олексія Костусєва. У відповідь АМК пригадав міністру-соціалісту Баранівському літню «цукрову» кризу та звинуватив у бездіяльності Мінагрополітики. Самі ж комітетники за цінову змову оштрафували сім провідних операторів українського ринку цукру на 17,2 мільйона гривень. От лише дозріло це рішення (навздогін літнім подіям) аж 24 лютого, коли треба було займатися новим стрибком цін. За старі гріхи заплатили: «Українська продовольча компанія» — 6 млн. гривень, «Агропродінвест» і «Цукровий союз» — по 4 млн., «Гала-Трейд», «Астарта-Київ», «Торговий дім «Агропромислове об’єднання «Цукровик Полтавщини» — по одному мільйону й «Агропромислове об’єднання «Цукровик Полтавщини» — 200 тисяч гривень. Щодо нинішнього етапу цукрової кризи, за словами Костусєва, розслідування лише почалося і, якщо «знайдуть винних, їх покарають». Судячи зі швидкості роботи АМК, про те, хто створює країні проблеми з солодощами, ми дізнаємось тільки наступного літа.

Утім, тепер цією недоброю справою займатися вже не так просто — з 15 лютого Кабмін ввів обов’язкове ліцензування експорту цукру. Щоправда, Томич заявляв, що це лише обмежить можливості та конкурентність ринку. Але цукровиробники з радістю сприйняли цю новину. Принаймні, так заявив під час Міжнародної конференції «Зміни в Європейському Союзі та на світовому ринку цукру — нові перспективи для України» генеральний директор асоціації «Укрцукор» Микола Ярчук. За його словами, «ліцензування не є способом боротьби або заборонним заходом... Це спосіб відображення інформації, яким є рух цукру на ринку».

Щоб ліцензування не нашкодило вітчизняним виробникам, Кабмін встановив мінімальні ціни на цукор і цукрові буряки на 2006—2007 маркетинговий рік. Однак ці заходи не спрацювали на внутрішньому ринку. Щоб заспокоїти розбурханий роздріб, Кабмін розробляє комплекс заходів із стабілізації ситуації. Чиновники обіцяють забезпечити вітчизняного споживача цукром не дорожче 3,8 гривні за кілограм. За словами Мельника, основним заходом будуть періодичні цукрові вливання. Держкомрезерв, можливо, реалізовуватиме на ринку свої запаси. «Певний ресурс цукру існує і в Аграрному фонді... Він не такий значний.., але це той обсяг, яким ми можемо сьогодні теж, — якщо виникне така ситуація, що певні регіони потребуватимуть допомоги, — скористатися», — наголосив Мельник і зазначив, що пільгове ввезення цукру-сирцю, а також білого цукру уряд розглядає лише теоретично.

Ярчук вважає, що необхідно обережно й обачно ставитися до ввезення очеретяного цукру-сирцю. Свою позицію директор «Укрцукру» пояснив журналістам тим, що «сівши на сирцеву голку», Україна втратить дешевий вітчизняний цукор. За його словами, ціна на цукор-сирець на світовому ринку сьогодні становить 400—450 доларів за тонну, а прогнозується підвищення до 600 доларів. У результаті, його ввезення в Україну для переробки та реалізації на внутрішньому ринку буде невигідне економічно. На думку Ярчука, для України зараз важливо не вивезти свій буряковий цукор за нижчими цінами, аніж потім доведеться купувати дорогий цукор-сирець. Залишається сподіватися, що уряд не захопиться виборами настільки, щоб проґавити цей час.