«Твоє «Ні» має значення!»

Міжнародний день боротьби з корупцією, який цього року проходив у всьому світі під девізом «Твоє «Ні» має значення», в Україні зустрічали і проводжали без фанфар. У рейтингу Transparency International за рівнем сприйняття корупції наша країна на 144-му із 176 місць. І те, що в Україні рівно рік тому ухвалено закон про боротьбу з нею і затверджено Президентом Віктором Януковичем Національну антикорупційну стратегію, на рівень корупції практично не впливає. У Києві проходив Громадський антикорупційний форум, який зробив висновок, що і названа стратегія, і розроблена для її виконання урядова програма — під загрозою зриву. Якщо країна «...не потрапила до першої сотні, — роз’яснює президент Transparency International Україна Олексій Хмара, — то це означає, що корупція в ній — велика проблема, і ведення бізнесу там буде дорожчим як мінімум на 20%». У свою чергу це позначається на іноземних інвестиціях, які Україні сьогодні вкрай необхідні. Як зазначає Хмара, кожна транснаціональна корпорація, яка поважає себе, обов’язково враховує рівень корупції в країні.

А у нас вона буквально всеохоплююча. Корупційний податок сплачує в Україні не лише бізнес, але й кожна сім’я, оскільки хабарі закладаються в ціну продукції та послуг, у вартість житла. Але й простим людям часто доводиться відривати гроші зі свого бюджету на підкуп посадових осіб, які не бажають як слід виконувати свої обов’язки. За даними дослідження «Я дала хабара за свою дитину», українці щодня витрачають на хабарі від 3 до 10 мільйонів гривень. І найбільше — в школах, дитячих садках та лікарнях. Відповідні дані зібрали громадські активісти, які упродовж восьми місяців приймали звернення українців про хабарі. Найбільший заявлений хабар становив 8 тисяч гривень за влаштування дитини в перший клас одного зі столичних ліцеїв, а найменший — 50 гривень щомісяця «за людське ставлення до дитини» в дитячому садку.

ЧОМУ НЕМАЄ РЕЗУЛЬТАТУ?

І при цьому в Україні, виявляється, виділяються чималі гроші на боротьбу з цим суспільним злом. Реалізація державної програми запобігання і протидії корупції на 2011—2015 роки коштуватиме платникам податків 820(!) мільйонів гривень. Якою буде віддача від цих коштів? Комплексний моніторинг ефективності цієї програми, оприлюднений у понеділок експертами, показує, що гроші йдуть якщо й не на вітер, то не за призначенням. І в результаті, як відзначає Хмара, «органи влади мають достатню можливість для реалізації програми, але фактично позбавлені фінансових ресурсів для якісної роботи». За словами експерта, «середній показник успішності виконання програми становить 2,7 бала за п’ятибальною шкалою». Безпосередньо на боротьбу з корупцією програма не передбачає ані копійки, підкреслюють експерти. Понад 85% бюджету програми (понад 803 мільйона гривень) планується витратити на потреби МОЗ (розробка і впровадження електронного обігу медичних обліку й електронних підписів). Ще 6,6 мільйона виділено на систему електронного документообігу в Мінсоцполітики. Чи позначиться це на зниженні рівня корупції в країні, запитують експерти і відповідають, що результат використання цих коштів їм бачиться доволі сумнівним. А ось гроші на створення багатофункціональних центрів для надання фізичним і юридичним особам адміністративних послуг, введення системи «єдиного вікна» на загальнодержавному і місцевому рівнях, впровадження системи електронних закупівель, а також навчальних антикорупційних програм у навчальних закладах взагалі не передбачені.

Програма намічає видання Мін’юстом спільно з Генпрокуратурою і Верховним Судом науково-практичного коментаря до Закону «Про основи запобігання і протидії корупції» і відповідних положень Кримінального кодексу й Кодексу про адміністративні правопорушення, але названі відомства зобов’язані зробити це на кошти, передбачені на їх утримання. «Це означає, — вказує директор програм Українського інституту публічної політики Іван Пресняков, — що такий важливий документ може й не з’явитись».

Провал програми зумовлений низьким рівнем її розробки, не залученням до цього громадськості. Документ рясніє помилками та описками, які самі по собі роблять її успіх неможливим. Так, серед виконавців програми значиться неіснуючий державний орган «Військова служба справами в збройних силах» (йтися, певно, має про службу правопорядку). Ще цікавіше звучить назва заходу, на який передбачено понад 1,3 мільйона гривень: «висвітлення у ЗМІ антикорупційних заходів... з метою формування негативного ставлення громадян до проявів координації і залучення громадян до участі в антикорупційній діяльності». «То до чого і на яких умовах держоргани хочуть залучати медіа», — не без обурення запитує голова правління Антикорупційної ради України Богдан Якимюк.

У зверненні до Президента України Віктора Януковича учасники Антикорупційного форуму просили його виявити політичну волю для реалізації Національної антикорупційної стратегії, яка мала б стати дороговказом у подоланні корупції в Україні. У матеріалах дослідження, що додаються до звернення, наголошується, що спроможність органів, на яких покладено виконання цього документа, оцінюється в 3,3 бала, а ступінь виконання передбачених заходів — у 2,6 бала за п’ятибальною шкалою.

Навіщо потрібна політична воля? Наприклад, за словами Хмари, найбільшим порушником закону про доступ до публічної інформації є Кабінет Міністрів. Хмара розповідає, що 2013 року очолювана ним організація хотіла б змінити пріоритети антикорупційної програми, оскільки цього року ситуація буде ще гіршою у зв’язку з тим, що в країні ухвалено дуже обмежений бюджет, а з програми державних закупівель виведено третину всіх закупівель. На його думку, за такої ситуації питання корупції явно відходить на другий план, її результат буде ще гіршим. «Наступний крок, — каже Хмара, — це збройні конфлікти. Або громадяни підуть проти влади, або чиновники зі зброєю в руках почнуть захищати залишки бюджету...»

VIP-КЛЕПТОМАНІЯ

Водночас новообраний депутат парламенту Сергій Каплін переконаний, що всі оцінки, що їх озвучили Transparency International, надто помірні. За словами «ударівця», місце України в рейтингу сприйняття корупції — значно нижче. Адже експерти організації, які проводили моніторинги, цілком певно, не врахували показник VIP-корупції у країні. А це — страшний показник, переконаний Каплін. «Ніхто з експертів та аналітиків просто об’єктивно не може оцінити рівень корумпованості, приміром, Верховної Ради. Коли наш парламент, з одного боку, законодавчо забороняє працедавцям, бізнесу виплачувати заробітні плати в конвертах, і водночас такі умовні зарплати у Верховній Раді носять валізами», — розповідає нардеп. Каплін зізнається, що кілька днів тому йому особисто пропонували п’ять мільйонів доларів за те, аби він перейшов до більшості, але він відмовився. Більш того, каже Каплін, можна лише здогадуватися про масштаби корупції на рівні Президента, Кабінету Міністрів та їх оточення. Тому, підсумовує нардеп, позиція України в рейтингу Transparency International може бути ще на порядок нижчою. «Якщо взяти коефіцієнт потенціалу нашої країни і помножити його на показник корумпованості, то ми побачимо, скільки реально українських мільярдів сьогодні осідає на рахунках в інших країнах світу», — ділиться своїм алгоритмом визначення масштабів корумпованості чиновницького апарату в Україні нардеп.

Каплін одразу ж у перший день отримання повноважень має намір подати кілька депутатських запитів. Один із них, за словами парламентарія, стосується ситуації довкола Моршинського заводу мінеральних вод. Насправді ж, каже «ударівець», через ці проблеми нині потерпає близько десяти великих компаній. Щоправда, Каплін «з етичних» причин відмовився назвати «Дню», що це за бізнес. Сказав лише, що це дуже великі компанії, які забезпечують роботою близько тисячі українців і сплачують до бюджету щороку кілька десятків мільйонів гривень. «Ми вже готуємо зміни до Податкового кодексу», — повідомив про плани партії «Удар» у парламенті Каплін. Сам же він має намір працювати в Комітеті з боротьби з організованою злочинністю та корупцією.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ!

«День» був на антикорупційному форумі (фоторепортаж дивіться на веб-сервері — сторіночці газети). І, відверто кажучи, трохи розчарований рівнем того, як громадський сектор бореться з корупцією.

По-перше, отримавши анонс заходу, ми щиро здивувалися вибору локації заходу. «Хол чемпіонів» НСК «Олімпійський» — це далеко не дешевий за київськими мірками варіант для зустрічі. Тому фактично перше запитання, яке поставив автор цих рядків, зустрівши на заході організаторів, — чому НСК і хто за це платить. Нам спочатку пояснили, що розраховували зібрати 200 учасників, а залів у Києві за доступну ціну на таку кількість людей мало. Але потім додали, що нібито вибір локації — це теж певний натяк на корупцію. Що ж до бюджету заходу, то його оплатили три донори — Kingdom of Netherlands, Фонд Friedrich Naumann та UNDP. Як вдалося дізнатися «Дню» в комітеті з організації заходу на НСК «Олімпійський», лише чиста оренда на вісім годин «Холу чемпіонів» коштує 28 тисяч гривень. Ще 10% (2,8 тисячі гривень) слід сплатити за обслуговування залу.

Важко точно оцінити бюджет Форуму (адже організатори оплачували переїзд іногороднім учасникам і оплатили невеликий, але ситний кава-брейк), але ще важче оцінити його ефективність у боротьбі з корупцією. «День» запитав у самих учасників заходу, як вони оцінюють результативність цього та подібних заходів у боротьбі проти чиновницької клептоманії. Відповіді були, на жаль, непереконливими. Звісно, треба, щоб люди, які борються з корупцією, знали один про одного, спілкувалися, ділилися досвідом. Але в наш час для цього не обов’язково викидати десятки тисяч донорських гривень на конференц-зал і бутерброди. Ці гроші потрібніші були б тим-таки ВІЛ-інфікованим, які, як слушно зауважив один з учасників дискусії, страждають від корупції в медицині, бо через те, що хтось запускає руки до бюджету виділеного на закупівлю ретровірусних препаратів, їх купують у мізерній кількості. Або ж ці донорські гроші згодилися б у будівництві нового корпусу клініки ОХМАТДИТ... Урешті-решт, є організації, як, наприклад, Центр протидії корупції, які вже без єдиної копійки грантових грошей повернули бюджету майже мільярд вкрадених корумпованою чиновницькою системою гривень. Їхні юристи працюють безкоштовно й у вільний від основної роботи час. То може варто їх узяти на зарплату?

«День» попросив донорів пояснити, за яким принципом вони підбирають проекти для фінансування і як вони моніторять їх ефективність потім. Що нам відповіли — читайте незабаром на шпальтах «Дня» в матеріалі про орієнтири донорської підтримки громадського сектора.