У Генпрокуратури – менше місяця на пред’явлення доказів

У березні Європа перегляне питання продовження санкцій щодо колишніх українських високопосадовців. Як відомо, минулого року ЄС ухвалив рішення про застосування обмежувальних заходів до 22 високопосадовців України і пов’язаних з ними осіб. Серед них — Віктор Янукович, Олександр та Віктор-молодший Януковичі, Віталій Захарченко, Віталій та Артем Пшонки, Микола та Олексій Азарови, Сергій Арбузов, Михайло Добкін, Геннадій Кернес.

Відповідно до регламенту ЄС рішення продовжити санкції або ж їх зняти має бути переглянуто за рік. Тобто — вже за місяць.

•  Упродовж усього року Генеральна прокуратура України повинна була збирати докази вчинення особами із санаційного списку ЄС економічного злочину, щоб надати підстави Європі продовжити дію санкцій. «Насамперед Раду ЄС при застосуванні санкцій цікавило не вчинення вбивств — епізодів із Майдану. Їх цікавила економічна складова», — заявив у середині січня перший заступник Генпрокурора Олег ЗАЛІСКО під час засідання Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції. Як пояснював він, справи всіх підозрюваних об’єднали в одну — за статтями 109, 110, 255 ККУ (створення злочинної організації, яку очолив екс-президент Янукович). «Органами досудового слідства практично підготовлена масштабна підозра. Ми залучили до цієї роботи і науковців для правильної кваліфікації подій з 2010 по кінець 2013 року», — заявив Олег Заліско. Також він пояснював, що при розслідуванні справи було складно роз’єднати економіку та сам факт масового вбивства громадян України (події на Майдані).

Утім, працівникам ГПУ вдалося-таки встановити економічні складові вчинення злочину. І вже з березня минулого року частина осіб отримали відповідну підозру. В основному, за статтею 191 ККУ — розкрадання державних коштів.

•  Наприклад, Віктору Януковичу 26 вересня оголосили підозру у скоєнні злочину за ч. 5 ст. 191 ККУ — розкрадання державних коштів на суму 220 мільйонів гривень (йдеться про продаж «Укртелекому»). Віталію Захарченку — за ст. 115 і ч. 3 ст. 365 ККУ — масові розстріли. Пізніше — підозра у злочині за статтею 191 ККУ — розтрата коштів на суму понад один мільйон гривень при ввезенні спецзасобів, що були застосовані при розгоні мирних учасників протестних акцій. Віктора Пшонку та його сина Артема в грудні минулого року звинуватили в розкраданні державних коштів на суму понад 68 мільйонів гривень (ч. 5 ст. 191 ККУ) — під час будівництва приміщення Генеральної прокуратури.

•  Згідно із судовою процедурою, після оголошення підозри справа передається до суду. «Але жодної справи щодо осіб із санкційного списку до суду ще не передано. Це ганьба. Оновленій прокуратурі вісім місяців виявилося замало, щоб навіть передати справу до суду по Віктору Януковичу щодо його Межигір’я», — говорить виконавчий директор Центру протидії корупції (ЦПК) Дарина Каленюк.

За її словами, якщо ЄС скасує економічні санкції, то кошти підсанкційних осіб будуть розморожені. А це означає, що вивезені з України гроші вже не можна буде повернути. «У грудні минулого року був великий ризик того, що близько половини людей «злетять» із санкційного списку, бо їм не було оголошено підозру. І лише після того, як ми здійняли галас, Генпрокуратура почала це робити», — говорить Каленюк.

•  Депутати заявляють, що ГПУ не працює належним чином над справами підсанкційних осіб, через що Європейський Союз вирішив скасувати санкції кільком представникам режиму Януковича. «Санкції знімуть з: Олександра Якименка, Олексія Азарова, Віктора Януковича-молодшого, Дмитра Табачника, Олени Лукаш і Сергія Клюєва», — написав у вівторок на своїй сторінці в «Фейсбук» народний депутат екс-журналіст Сергій Лещенко (БПП). Причиною цього, за його словами, стало те, що Україна не оголосила підозри цим особам в економічних злочинах.

«Мене в цьому списку найбільше шокує Клюєв-молодший. На нього було оформлено Межигір’я — головний речовий доказ в економічних злочинах Януковича. Клюєв ходить до парламенту, ніби нічого не відбулося», — додав депутат. Сергій Лещенко також зазначив, що за даними його співрозмовників, для збереження санкцій проти Клюєва необхідно хоча б направити до Верховної Ради подання про зняття з нього депутатської недоторканності, якого ще немає.

•  Натомість самі звинувачувані в економічних злочинах кажуть, що санкції проти них будуть продовжено (!), але Генпрокуратура виконує свою роботу із порушенням законодавства.

Так, уже у вівторок увечері на заяву Сергія Лещенка відреагував колишній міністр доходів і зборів України Олександр Клименко.

•  Нагадаємо, ЄС ввів економічні санкції проти нього в квітні минулого року. Наприкінці грудня йому оголосили підозру в заволодінні державним майном в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ). Генпрокуратура встановила, що Олександр Клименко, використовуючи службове становище голови Державної податкової служби України в 2011 та 2012 роках заволодів державними коштами на суму 616 мільйонів гривень. За версією ГПУ, він перерахував кошти з рахунків Державного казначейства України на банківський рахунок підконтрольного йому фіктивного підприємства як бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

«Згідно з моїми джерелами, рішення про список санкцій буде оголошено ЄС 5-6 березня 2015 року. Більше того, мені вже достеменно відомо, що 5 березня Рада Європи, ґрунтуючись на інформації української влади, продовжить санкції щодо мене», — написав він на своїй сторінці у «Фейсбук».

За його словами, оскільки ЄС не може скасувати всі санкції масово, українській владі було висунуто умову: надати вагоміші обґрунтування і пред’явити економічні звинувачення. «Саме тому Генеральною прокуратурою України була проведена «бліцкригова» масова підготовка до контрольної дати у березні. Українське суспільство стало свідками грудневої (2014) черги економічних звинувачень до багатьох осіб зі списку санкцій. Причому робилося це похапцем», — зазначив Клименко.

Як пояснив колишній міністр доходів і зборів, понад вісім місяців Генпрокуратура не допускала його адвокатів до справи. «Після восьми місяців моїх безрезультатних спроб отримати доступ до матеріалів справи, я був вимушений звернутися до суду із скаргою на незаконність дій ГПУ. 12 грудня я виграв справу. Суд визнав дії ГПУ незаконними і задовольнив моє прохання допустити мене до матеріалів справи. Щоб отримати право і дану мені Конституцією України можливість на захист», — зазначив він.

Утім, говорить колишній міністр, навіть після цього доступ до своєї справи він отримав лише за два тижні після рішення суду і його набрання чинності. «Матеріали підтвердили мої припущення — справа шита білими нитками. Доказів провини немає, та їх і апріорі бути не може. Розуміючи ситуацію, ГПУ у кінці грудня, готуючись до звіту перед ЄС, порушило чергову справу проти мене. І я упевнений, порушуватиме ці справи до безкінечності, ділити справи на епізоди, епізоди на епізоди...» — додав Клименко.

•  А вже вчора зранку на сайті ГПУ з’явилася інформація про те, що Печерський районний суд у Києві задовольнив клопотання Генеральної прокуратури про обрання Олександру Клименку запобіжного заходу — утримання під вартою. «Підставою для звернення до суду із вказаним клопотанням і можливістю його розгляду судом за відсутності підозрюваного стало надходження до Генеральної прокуратури України повідомлення Робочого апарату Укрбюро Інтерполу про оголошення О. Клименка у міжнародний розшук», — йдеться в повідомленні прес-служби.

До слова, «День» звернувся до Генеральної прокуратури із проханням роз’яснити, скільком особам із санкційного списку ЄС оголошено підозру, на яких підставах та чи вже є справи, які передані до суду.