У Первомайську знову чекають «гостей»
Історія Корнацького — хрестоматійний приклад рейдерської атаки. Проти бізнесмена «зіграли»... законом![](/sites/default/files/main/articles/27062013/9reyder.jpg)
Напад на фермерське господарство «Агрофірма Корнацьких», підняв в Україні неабияку інформаційну хвилю. Багато хто підтримував позицію екс-кандидата в народні депутати по Первомайському округу Аркадія Корнацького, а хтось — іншу позицію, ближчу до думки губернатора Миколаївської області Миколи Круглова.
«День» вирушив до місць, де «точилися криваві бої», щоб дізнатися, в чому суть конфлікту — в політиці, бізнесі чи в чомусь іще...
СТАРТОВИЙ КАПІТАЛ — РОСІЙСЬКІ ГРОШІ
Власне, перед тим, щоб відповісти на всі питання щодо нинішнього конфлікту, трохи заглибимося в історію життя самого Корнацького. Багато фактів з його біографії та вчинків стали визначальними. Найбільшим питанням є, власне, те, як хлопець, народжений у небагатій Центральній Україні зміг стати земельним магнатом.
Школу Аркадій закінчив на батьківщині, в селі Чаусове-2. 1980 року закінчив юридичний факультет престижного Університету дружби народів імені Патріса Лумумби. Цей виш прославився тим, що готував лідерів світової революції для країн Азії, Африки та Південної Америки. А із своїх громадян радянська влада тут готувала переважно агентів зовнішньої розвідки.
Після закінчення університету Аркадій зайнявся адвокатською практикою в громадянських справах. Навіть у ті часи така робота давала додатковий дохід, й тому, коли за п’ять років у СРСР розпочалася «гласность» і «перестройка», Корнацький зміг розпочати свою справу — створив кооператив «Каскад», торгував комп’ютерами, а пізніше займався з нерухомістю. У 90-ті Корнацький «переорієнтовується» на земельний ринок Підмосков’я: створює сільськогосподарські підприємства, придорожні комплекси, котеджні містечка, після чого продає їх.
У ті ж 90-ті він також очолює Торгово-промислову палату Одинцовського району Московської області. З цієї посади 1999 року він буде намагатися потрапити до Державної думи РФ як мажоритарний кандидат від блоку «Отечество-Вся Россия», який тоді очолювали мер Москви Юрій Лужков так екс-прем’єр Російської Федерації (1998 — 1999) Євген Примаков. Як розповідає Корнацький, балотуватися йому запропонували його однокурсники, які в цей час вже працювали політтехнологами.
«Пізніше виявилося, що ця політична сила вже має офіційного кандидата. Мене запросили в кабінети місцевих партійних керівників, де пообіцяли «тісно співпрацювати» з Торгово-промисловою палатою, але з виборів попросили знятися. Так що це було досить умовне балотування», — зазначав в одному з інтерв’ю ЗМІ Корнацький.
Причому цей факт біографії міг би залишитися непоміченим, якби минулого тижня про нього не повідомили в ультраправій Всеукраїнській організації «Тризуб» ім. С. Бандери. Її активісти 20 червня увірвалися до офісу, де раніше базувалася вже розпущена партія «Фронт Змін», і звинуватили лідера ВО «Батьківщина» Арсенія Яценюка в приховуванні цієї інформації. У свою чергу народний депутат Олесь Доній припускає, що ця акція «Тризубу» стала частиною інформаційної кампанії, спрямованої проти Корнацького. «Партія регіонів намагатиметься розпорошувати голоси, ставлячи на округи додаткових псевдо-опозиційних кандидатів», — пояснив «Дню» тактику дій народний депутат.
1998 року Корнацький розпочав новий бізнес. Він почав вкладати зароблені в Росії гроші в село Чаусове-2. Тоді був період, коли закон не було чітко прописано, й фактично не було законодавчих обмежень щодо купівлі-продажу земельних сертифікатів. Таким чином, Корнацький, вклавши близько мільйона доларів, викупив 474 паї на загальну площу в 1753 гектари, оформивши землю на своїх батька та матір, які, на відміну від нього, залишалися громадянами України. «Я платив понад дві тисячі доларів за невеличкі паї розміром три гектари. За ці гроші на той час вони могли купити не тільки хорошу хату з городом у селі, а й квартиру в райцентрі», — розповів «Дню» Корнацький. Окрім того, з «продавцями» Корнацький домовився про пожиттєву (!) ренту: щороку селяни отримують по кілька центнерів жита та пшениці, кількадесят тюків соломи, безкоштовну обробку землі технікою підприємства, дешеві кредити та ще ряд важливих для села послуг.
ПОЛІТИКА ЧИ КОМЕРЦІЯ
Та 2000 року поблизу Чаусове-2 сталася екологічна катастрофа. Із колишніх ракетних шахт відбувся витік токсичної речовини — гексену, що застосовувався в ракетному паливі. На місце катастрофи приїжджав президент Леонід Кучма. Вочевидь, як розповіли «Дню» жителі Первомайська, комусь із супроводу президента «сподобалися» земля та господарство. Адже відразу після того, як гості поїхали, в Корнацького почалися проблеми. Кілька громадян, що не продали землю Корнацькому, написали заяви до прокуратури про те, що їхні наділи — посеред викуплених площ, і вони не мають до них доступу.
Перевірка, що розпочалася у зв’язку з цим, виявила інший, більш грунтовний факт порушення: на всі 1753 гектари було видано єдиний акт на право приватної власності на земельну ділянку на дві особи, що, на думку Первомайського районного суду, суперечило чинному на той час законодавству. За 52 статтею чинного на той час Земельного кодексу, в одних руках не могло бути понад 50 гектарів ріллі й 50 гектарів іншої землі. Та де-факто це було прописано для фермерського господарства, а не для товарного сільгоспвиробництва. Окрім цього, там була стаття 6, яка дозволяла мати у власності куплену землю, а не отриману безоплатно.
Як професійний юрист, Корнацький звернувся до Європейського суду, щоб підтвердити свою правоту, і в результаті залишився при своїй землі. Через усі ці судові процеси приватне підприємство, яке б мало обробляти ці всі землі, — ТОВ «Агрофірма Корнацьких» — було утворене тільки 2002 року. Номінальними власниками компанії є діти Аркадія Корнацького — громадяни Росії. Сам же Корнацький з 2005 року переїхав до України й здобув українське громадянство. Це дозволило йому за наступні роки обійняти посаду радника президента, бути депутатом Кривоозерської районної ради та заступником голови Миколаївської обласної адміністрації з аграрних питань. Прикметно, що саме в цей час компанія починає збільшувати земельний банк, беручи в оренду паї, й доводить загальний обсяг землі, що обробляється, до 16 тисяч гектарів.
Аж ось наприкінці 2012 року, в самий розпал парламентських виборів, земельне питання набрало нових обертів. Проти Корнацького та співробітників його підприємства. порушили ряд кримінальних справ. Корнацький стверджує, що нові «наїзди» на його бізнес пов’язані виключно з політикою, позаяк він став головним конкурентом провладному кандидатові Віталію Травянку й, будучи представником опозиції, отримав реальні шанси перемогти. Окрім того, він зазначає, що його бізнес, який він оцінює в 200 мільйонів доларів, припав до душі відомим політикам. «На мою думку, основними замовниками нападів на «Агрофірму Корнацьких» є голова Миколаївської ОДА Микола Круглов та син Генпрокрора Артем Пшонка», — поділився з журналістами своєю відповіддю на питання «хто рейдер?» Аркадій Корнацький.
Схоже, в бізнесмена є підстави для таких обвинувачень. 10 жовтня 2012 року голова Первомайської районної адміністрації на основі судового рішення за 2001 рік скасовує право матері Корнацького на власність 1553 гектарами землі, залишивши лише 200 га. Фактично скасувавши договори купівлі-продажу, адміністрація мала б повернути землю першим власникам.
«Згідно із законом, українець має право приватизувати землю тільки один раз. Тобто колишні власники вже втратили таке право, й тому ми надали землю бюджетникам, які також потребують землю», — пояснив свої дії «Дню» очільник Первомайського району Борис Демченко.
Формально чиновник правий, бо якщо за чинним законодавством скасувати договір купівлі-продажу землі, то вона автоматично стає нічийною. Отже, якщо в установлений строк колишні власники не звернуться із заявою на повернення її у власність, земля перейде на користь місцевої ради — в резервний фонд. І місцева влада має право розпоряджатися нею у встановлений законом спосіб, зокрема розпаювати для осіб, що її потребують.
ЗЕМЛЯ — БЮДЖЕТНИКАМ
Тільки дивно, що майже синхронно в райадміністрації з’являються 775 ідентичних заяв, датованих днем постанови Демченка, від працівників бюджетної сфери — медиків, лікарів тощо з проханням надати землю, й у цей же день голова району розпоряджається виконати їхнє прохання за рахунок 1553 гектарів, вилучених у державний запас. Цікава ситуація, як потім виявиться з матеріалів прокурорського розслідування, вийде з самими заявами. Майже всі вони будуть зареєстровані лише 5 листопада. Тобто, ухваливши рішення про надання землі, райадміністрація ще 25 днів не знатиме про існування заяв на цю землю. Багато з них, як видно зі сканкопій, які є в розпорядженні «Дня», написані одним почерком, а деякі взагалі незаповнені. Попри це, люди одержали акти на землю менш ніш за місяць. Так документів своїх вони так і не побачили, бо їх відразу орендувала приватна компанія «Партнер-Агро». Представники саме цієї фірми приїхали збирати посаджений ще у вересні урожай.
ДАЛІ БУДЕ?
Нині в Первомайську знову очікують гостей. Про це розповів «Дню» місцевий журналіст Володимир Бойко. «Якщо селяни знову протестуватимуть, «гопники» на цей раз відкриють вогонь. Головне завдання тепер в тому, щоб міліція оточила район «бойових дій» і не допустила на поля журналістів і народних депутатів», — додав Бойко, посилаючись на інсайдерську інформацію з кабінетів місцевої влади.