У підвищенні врожаїв хімікам допоможуть банкіри
А суть її полягає в тому, що будувався «Сумихімпром» на початку 50-х для регіону чорнозем'я, що об'єднує ряд прикордонних областей України, Росії й Білорусі. Сировиною для фосфорних добрив були російські апатити з Кольського півострова, на яких підприємство працювало без проблем до розпаду СРСР. Після відомих політичних подій початку 90-х років сировина для України вмить стала імпортною з усіма наслідками, що витікають. Мало того, що після переходу рудника в Хібінах у власність банку «Менатеп» апатит став «золотим». Різко зменшився його видобуток, а це негативно позначається на стабільності постачання та як наслідок — на ритмічності роботи найбільшого в країні енергохімічного комплексу.
Незважаючи на складності, сумські хіміки за останні три роки виконали всі постанови Кабінету міністрів щодо забезпечення сільгоспвиробників фосфорними добривами під посівні кампанії, прокредитувавши підприємства АПК добривами, поставленими під гарантії уряду на суму близько 30 млн. грн. Однак замість реальних грошей «Сумихімпром» отримав силу-силенну векселів разом із головним болем, пов'язаним із їх реалізацією. Дебіторська заборгованість у 20 млн. грн. з боку споживачів, «які вибачили всіх, кому повинні», втішає мало.
Якщо 10—15 років тому «Сумихімпром» виробляв близько 3,5 млн. тонн добрив на рік, то сьогодні — 300—350 тис. тонн. У стільки ж разів зменшилося внесення діючої речовини в грунт, внаслідок чого катастрофічно знизилась врожайність полів України. Сидіти далі склавши руки в очікуванні початку безповоротних процесів — це злочин.
На превеликий жаль швидкість розв'язання проблеми в Україні значно менша від швидкості втрати гумусу й зменшення родючості земель. Аналогічні проблеми стоять перед виробниками агрохімікатів Республіки Білорусь та Росії. Представники виробників і споживачів цієї продукції трьох країн, керівники адміністрацій прикордонних областей, республіканських спілок промисловців і підприємців, банкіри, вчені, які зібралися за ініціативою Євгена Лапіна на нараду в Сумах, одностайно висловилися на користь радикальних змін і конкретних дій.
У виступах учасників наради зазначалося, що життя вимагає істотного розширення торгово-економічного, коопераційного, інноваційного та інвестиційного співробітництва між промисловцями й підприємцями трьох країн, передусім у базових галузях, у тому числі в хімічній промисловості. Підприємства з виробництва агрохімікатів трьох країн створювалися як єдине ціле. Остаточний розрив і відособлення рівносильні їх знищенню.
Але небезпека не тільки в цьому. Хімія забезпечує життєдіяльність АПК таких галузей, як харчова, переробна та інші. Споживання хімічної продукції дає життя практично всім галузям, експортний потенціал хімії забезпечує реальне накопичення бюджетам, а отже — розв'язання актуальних для наших країн соціальних проблем, саме існування населення цілих міст і регіонів.
На думку учасників наради, зберегти виробництво агрохімікатів можливо тільки шляхом відродження внутрішнього ринку, об'єднання зусиль їх виробників у трьох країнах. Здешевлення міндобрив і засобів захисту рослин підвищить їх конкурентоздатність, дозволить знизити собівартість всього спектра сільгосппродукції.
В умовах, коли не спрацьовує механізм субсидування виробництва міндобрив із боку держави, реальну допомогу хімікам готовий надати Міжнародний банківський консорціум. До його складу ввійшли банки трьох країн: «Білпромбудбанк», «Кредитімпекс Банк» (Росія), українські «Промінвестбанк», «Укрсоцбанк», АКБ «Україна». Голова правління «Промінвестбанку» Володимир Матвієнко, який брав активну участь у нараді, поділився досвідом ризикованого вкладення значних коштів у Харківський завод ім. Малишева, який вже дає відчутну віддачу. «Щоб «поліпшити справу в аграрному секторі економіки України, необхідно 60 млн. доларів. Керівникам держави, які плутаються у визначенні пріоритетів, не слід забувати, що хліб — всьому голова ще й досі. А якщо так, то Міжнародний банківський консорціум буде працювати з хіміками щодо цього пріоритету. Головне, що ми хочемо співпрацювати й знаємо для чого», — заявив Володимир Павлович.
«Сумихімпром», як зауважив генеральний директор підприємства Євген Лапін, уже сьогодні готовий забезпечити добривами не лише Україну, а й десяток прикордонних областей Росії й Білорусі. «Наші технічні можливості такі, — підкреслив Євген Лапін, — що ми можемо задовольнити попит будь-якого замовника як щодо асортименту, так і щодо обсягу постачання».
Учасники наради прийняли звернення, в якому виклали низку конструктивних пропозицій урядам, спілкам промисловців і підприємців трьох країн, Міжнародному конгресові промисловців і підприємців, Міжнародній асамблеї ділових людей і Міжнародному банківському консорціуму. Їх суть зводиться до вживання дійових заходів щодо відновлення коопераційних зв'язків підприємств трьох країн, координації податкової й тарифної політики в сфері виробництва та споживання агрохімікатів, створення умов для залучення інвестицій на підприємства хімічної галузі, формування внутрішнього ринку агрохімікатів, надання реальної фінансової допомоги в реалізації наміченого.
Р.S. Ініціатива ВАТ «Сумихімпром», яке висловило готовність стати координатором щодо забезпечення всіх сільгоспвиробників України фосфорними мінеральними добривами й кормовими добавками, маючи для цього необхідні виробничі потужності, була викладена в листі прем'єр-міністру України Валерію Пустовойтенку під час його останнього березневого візиту до Сум. Уважно ознайомившись із конструктивними пропозиціями сумських хіміків, Валерій Павлович дав доручення першому віце-прем'єру Володимиру Куратченку та міністру промислової політики Василеві Гуреєву «негайно підготувати відповідні рішення» на рівні Кабінету міністрів.
