Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

У річищі МВФ

Уряд мусить лавірувати між економічними реаліями і політичною доцільністю
30 серпня, 00:00
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА, ЯКОЇ ВИМАГАЄ ВІД УКРАЇНИ МВФ, СПРИЧИНЯЄ АКТИВНИЙ ОПІР ГРОМАДСЬКОСТІ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Відповідно до досягнутої раніше домовленості, вчора в Київ мала прибути місія Міжнародного валютного фонду. Але, як мовиться, не склалося. Мабуть, Україною у Вашингтоні незадоволені. А в нашій країні тим часом складається сумна традиція: якщо якісь переговори на міждержавному рівні виявляються невдалими, то їхні підсумки ховаються під покровом мовчання. Так було з недавнім візитом Президента в Москву, коли Україна намагалася добитися поліпшення формули ціни на імпортний газ; так сталося і тоді, коли в країну після переговорів з Міжнародним валютним фондом у Вашингтоні повернулися голови Мінфіну і Міненерго вугілля — Федір Ярошенко і Юрій Бойко. Єдина новина, яка прибула майже одночасно з ними, полягала в тому, що запланований візит місії МВФ до України в раніше намічені та погоджені терміни не відбудеться. Це провал чи просто тайм-аут для ѓрунтовнішого опрацювання підготовлених рішень? У відповідь — в Україні жодного офіційного коментарю від учасників цієї поїздки.

І лише спеціальний радник директора МВФ — Девід Лептон — за підсумками переговорів у Вашингтоні повідомив телеграфним стилем і для тих, хто вміє читати між рядків: «Я підкреслив важливість сильної політики і реформ для подолання затримки і завершення другого етапу перегляду. Влада підтвердила свою зацікавленість цілями програми stand-by і здійсненням заходів. Наступна місія Фонду до Києва планується на кінець жовтня». «Представники влади України ще раз підтвердили свою рішучість забезпечити досягнення цілей, поставлених програмою stand-by, і реалізацію очікуваних заходів...» — повідомляє веб-сайт МВФ із посиланням на Ліптона. Тобто переговори не принесли будь-якого відчутного результату. Та й чи сподівався на нього наш уряд? Посилаючи Ярошенка і Бойка до Вашингтона, прем’єр-міністр Микола Азаров говорив зовсім про інше: Україні необхідно розвивати економіку, заробляти гроші, щоб не залежати від кредитів. У принципі, дуже правильні слова. Але чому б і не скористатися кредитною програмою МВФ, з яким було укладено відповідну угоду? Ніхто інший не застрахував Україну на випадок, якщо знову вибухне світова криза. Чи вистачить фінансової плавучості нашому кораблю?

Нагадаємо, виділивши Україні 22 грудня минулого року другий транш кредиту stand-by (1,6 млрд. дол.), Фонд поставив перед нашим урядом ще й певні короткочасні цілі. Проте місія Фонду, яка працювала в березні в Києві, не побачила перспектив їхньої реалізації й не рекомендувала Раді директорів МВФ приймати позитивне рішення. З тих пір МВФ перебуває в очікуванні, а уряд України — в патовій ситуації між вимогами міжнародних кредиторів і небажанням остаточно зіпсувати відносини з власним народом.

Перша й чи не найважча мета, поставлена МВФ перед Україною, — пенсійна реформа. Вона не знайшла особливого розуміння в країні, а тому відповідний закон ще досі навіть не переданий на підпис Президентові. Далі — настільки ж складним для влади є впровадження практично напередодні парламентських виборів підвищення тарифів на газ і теплопостачання для населення. Наступний пункт — варіант попереднього. Міжнародні банкіри погодилися на помірне підвищення тарифів у тому разі, якщо уряду вдасться віднайти в бюджеті фінансові ресурси, що компенсують цю поступку. І, нарешті, останнє. Нацбанк, на думку МВФ, слід звільнити від обов’язку викупляти рекапіталізаційні облігації уряду, оскільки це суперечить принципу незалежності регулятора.

Втім, більшість опитаних «Днем» експертів вважають, що зараз в Україні немає гострої потреби в кредиті МВФ, але програма stand-by, на їхню думку, має працювати і не ставитися під сумнів, головним чином для того, щоб не знижувати і без того дещо підмочену політичними подіями інвестиційну привабливість країни.

Кажучи про можливі наслідки відстрочення кредиту МВФ для України, президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер відзначив цікаву особливість: «Поєднання другої хвилі кризи, хай вона буде навіть слабшою за першу, з відмовою від кредитів (МВФ. — Авт.) загрожує Україні серйозними економічними наслідками або здачею позицій у відносинах з Росією в обмін на її кредит».

А ось прем’єр-міністр, природно, зовсім не боїться залишитися без кредиту. «Гроші нам зараз, ще раз кажу, не потрібні. Якщо вони будуть потрібні, значить, ми поїдемо до Вашингтона, поставимо умови певні, виконаємо умови, які зажадають від нас кредитори, і отримаємо цей транш. Жодних перешкод для здобуття траншу (МВФ. — ІФ) не існує», — запевнив він журналістів минулої п’ятниці. «Вчорашня заява МВФ, — упевнений Азаров, — говорить про те, що співпраця не просто продовжується, а активно розвивається. Реальна ситуація полягає в тому, що наш міністр фінансів і наш міністр палива і енергетики, голова Національного банку провели переговори з керівництвом МВФ і домовилися виявити, як виконується програма, і намітили терміни приїзду місії». Правильно викладаєте, Миколо Яновичу, по-державному, щоб не створити будь-якої паніки. А ось чи по-державному посилати двох міністрів плюс голову Нацбанку, плюс якусь ще їхню чиновницьку свиту за океан лише для того, щоб перенести терміни приїзду місії МВФ до Києва? Тим часом в уряді хотіли б сподіватися, що в результаті роботи місії в жовтні — листопаді два транші програми stand-by можуть бути об’єднані, й резерви НБУ можна буде поповнити відразу приблизно на 3 мільярди дол.. Привертає увагу також намір Азарова ставити умови МВФ. Це — віра у свої сили або гіпертрофована самовпевненість, описана ще дідусем Криловим як конфлікт слона і собачки?

На відміну від прем’єра, голова Верховної Ради Володимир Литвин досить стримано прокоментував відкладання приїзду місії, а отже, і надання траншу кредиту МВФ. За його словами, «це, радше за все, психологічний, і, якщо хочете, політичний, якщо можна застосувати це слово, момент».

На що натякає спікер? Хотілося б сподіватися, що внутрішня українська політика не дуже сильно впливає на рішення МВФ. Думається, на першому місці у міжнародних банкірів має бути макроекономіка і публічні фінанси країн-позичальниць. Щодо цього Україна має непогані перспективи. Динаміка наповнення бюджету не викликає нарікань. Вже погоджено з МВФ прибуткову частину проекту держбюджету на 2012 рік і, як повідомила перший заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова, зараз «утрушуються» витратні статті. «Це означає, що уряд серйозно ставиться до підготовки найважливішого документа. Я сподіваюся, як і було заплановано, до 15 вересня цей документ буде внесений до парламенту», — сказала вона, побічно пояснивши таким чином, чому місія МВФ приїде до України лише наприкінці жовтня, тобто до терміну, коли бюджет пройде обговорення і може бути прийнятий в українському парламенті. У чому заковика? Спробуємо знайти відповідь у висловах експертів «Дня».

Про бюджет, але вже з дещо інших позицій, відповідаючи на запитання «Дня», говорив генеральний директор аналітичного центру БЕСТ Валерій Гладкий. На його думку, причини затримки приїзду місії полягають ц невиконанні програми МВФ для України, а саме — бюджету цього року. «До нього прийняли зміни, але все заощаджене пустили на витрати, чого не можна було робити. А головна фішка МВФ — скорочення бюджетного дефіциту і стабілізація державних фінансів». Поки не спрацювали, на думку Гладкого, і такі інструменти боротьби з бюджетним дефіцитом, як пенсійна реформа і підвищення тарифів на газ для населення, скорочення інших витрат. «Реалізувати все це — цілком і повністю у владі уряду, — відзначає експерт, — а для Фонду головне — скорочення бюджетного дефіциту. Якщо виходить звести його до обумовлених 3,1% ВВП, то виконання програми МВФ, як мовиться, в руслі. А якщо — ні, то тоді країна — на мілині». Зараз затримка (на два місяці) з траншем, з ухваленням серйозного рішення практично не страшна, вважає експерт, негативних наслідків не передбачається. Але після цього терміну можуть бути два варіанти висновків МВФ: або його програма для України виконується, і тоді наша країна отримує черговий транш, або ж визнає, що програма провалена. «Третього не дано», — зазначає Гладкий. І додає: «Без траншу МВФ ми ще якось витримаємо, а без програми МВФ у цілому — навряд чи».

Президент державної науково-навчальної установи «Академія фінансового управління» і учасник розробки антикризових заходів уряду Тетяна Єфименко не вважає за можливе коментувати нюанси внутрішньої політики, але впевнена, що Україна «здатна досить серйозно протистояти другій кризовій хвилі». На її думку, «ми обходимося без чергових траншей, принаймні, найближчим часом і маємо можливості для відстрочки... і не бачимо проблем, пов’язаних з терміновим надходженням грошей». Як пересічна громадянка, Єфименко може вважати, що «в принципі, МВФ більш за все цікавить бюджет 2012 року у зв’язку з ціною на газ, яка дотується з бюджету, а тому впливає на його дефіцит, а також хід пенсійної реформи, яку ми не відкладаємо, але нам необхідно обговорити її в країні, щоб кожен громадянин розумів, що відбувається». «І тут також є політичні обставини, — говорить президент Академії, — які я не хотіла б коментувати». У той же час вона вважає, що «наявність доброї волі та об’єднання зусиль професіоналів у різних політичних силах» могла б дати позитивний результат у вирішенні наявних в державі проблем. Єфименко наводить як приклад Бельгію, яку дуже сильно розколов міжнаціональний конфлікт. «Та попри все, там незмінно формується бюджет, — говорить вона. І додає: — Я переконана, запасу міцності у нас досить, а чинником дестабілізації, це моя особиста думка, може бути лише відсутність згоди політичних сил».

Політичний аспект в мозаїку експертних поглядів на цю проблему внесла доцент економічного факультету Львівської політехніки Ольга Мних: «Народ незадоволений цими пенсійними реформами. Економіка не піднімається. Якщо зараз ще підвищити платежі за газ і за все інше, то у нас частка бідного населення перевищить 80 відсотків. Тому влада боїться бунту...»

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати