Удар нетарифним регулюванням

Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому законопроект №3868 про внесення змін до деяких законів щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку (з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відновлення об’єктів інфраструктури). Закон передбачає підвищення на три роки експортного мита на металобрухт з 10 до 30 євро за тонну. Виходить, металурги, що вимагали підвищити мито до 35 євро, не повністю задовольнили свої апетити. Але й поправка, що працювала на користь «брухтовиків» (25 євро за тонну), не набрала необхідної кількості голосів.

Під час представлення законопроекту голова комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк висунув беззаперечний аргумент. За його словами, зараз забезпечення металургійних підприємств металобрухтом є не галузевим питанням, а проблемою національної безпеки України.

Народний депутат Сергій Тарута також підтримує металургів. Напередодні голосування, згідно із законом, він заявив журналістам: «У мене є інформація, що в зоні АТО зараз активно ріжуть на метал промислові підприємства, і через Україну відправляють цей брухт на експорт. Вони знищують цілі заводи. Саме тому на період АТО необхідно запровадити спеціальний режим з контролю за походженням металобрухту, що відправляється на експорт. До складу комісії, яка цей контроль здійснюватиме, слід обов’язково залучити представників силових структур».

Він також висловився за те, щоб обмежити вивезення брухту чорних металів з України. «Соціальна стабільність в Маріуполі й інших містах, де розташовані великі металургійні комбінати, залежить, зокрема, й від того, наскільки завантажені їхні виробничі потужності, — сказав народний депутат. — У металургії задіяно 1,2 мільйона українських робітників. Безконтрольне вивезення з України металобрухту, головної сировини для цієї галузі, загрожує стабільній роботі заводів. Це неприпустимо».

Нагадаємо, за даними об’єднання «Металургпром», дефіцит металобрухту для внутрішнього споживання 2015 року становив 855 тисяч тонн, або 22% від потреби в ньому. І головною причиною цього, як вважає багато експертів, став експорт. Торік, за даними ДФС, він становив 1,2 мільйона тонн. І це більше, ніж у будь-якому році з останніх десяти.

Тим часом ще на початку березня Мінекономрозвитку і торгівлі, незважаючи на заклики металургів і багатьох депутатів обмежити вивезення стратегічної сировини через її брак на внутрішньому ринку, затвердило баланс брухту чорних металів на 2016 рік. Рівень експорту в ньому визначено в 1,1 мільйона тонн. Цього понеділка намічалося провести третє цього року засідання комісії з ліцензування заготівки й переробки брухту чорних і кольорових металів, а також з визначення рекомендованих обсягів їхнього експорту. Передбачалося також розглянути заявки на видачу ліцензій на експорт і розподіл квот. Чи скасують це засідання? Адже закон ще не набрав чинності... В усякому разі, наполягати на його проведенні є кому.

За кілька годин до того як парламент почав розгляд цього питання, було зроблено спробу знайти консенсус, що задовольняє як металургів, так і заготівників брухту, щоб і вівці були цілі, й вовки ситі. Учасники обговорення зійшлися на тому, що Україні необхідно відмовитися від ручного нетарифного регулювання постачань металобрухту на експорт і перейти до тарифного регулювання. Це, як вважають фахівці, зніме корупційну складову й нормалізує ситуацію на ринку.

«Ми розуміємо, що експорт металобрухту — це теж люди, їхні сім’ї, робочі місця, тому підходили до розрахунків мита дуже зважено, — зазначав під час обговорення голова підкомітету промислової й інноваційної політики Олександр Дубінін. — Звучали цифри 45, 50 євро. На мою думку, нинішній варіант 30 євро — це найбільш компромісний, державний підхід. Він забезпечить роботою металургів і дозволить працювати й заготівникам металобрухту».

Не назвеш непереконливою й логіку Галасюка. «Позиція комітету і моя позиція полягають у тому, — говорить він, — що в будь-якому секторі держава створює такі правила ігри, які дозволяють перейти від сировинного експорту до створення більшої доданої вартості. Ми не зупинимося на металургії, далі ми тиснутимо на металургів на користь машинобудування. Запропонуємо в найближчому майбутньому такі механізми, які для багатьох стануть сюрпризом. Металургія має стати фундаментом для потужної машинобудівної галузі, для масштабних інфраструктурних проектів».

У той же час варто прислухатися й до сторони, що представляла інтереси заготівників сировини. Екс-міністр промислової політики Валерій Мазур вважає, що, скоротивши експорт металобрухту, Україна не обов’язково збільшить виробництво готової продукції. Крім того, за його словами, потреба в металобрухті надалі лише падатиме. Експерт розповідає, що колись в Україні збирали приблизно 11 мільйонів тонн металобрухту й експортували 5 мільйонів. Вистачало й своїй металургії, яка виплавляла тоді значно більше сталі.

Мазур звинувачує Мінекономрозвитку в тому, що останніми роками воно робило все для зменшення експорту брухту. «Менше експорту — більше хабарів для отримання дозволу на експорт, — пояснює він і наводить дані, з якими всі присутні, схоже, добре знайомі: — Експорт 2013 року впав завдяки таким зусиллям до 255 тисяч тонн. І був тариф — 10 доларів хабара на кожній тонні, це всім відомо».

«Мито в 30 євро зупинить експорт металобрухту, — прогнозує Мазур. — Але ж у брухтозаготівній галузі працюють 20 тисяч осіб, компанії сплачують податки. Проте через те, що металурги несвоєчасно розраховуються за постачений брухт (їхня заборгованість перевищує 300 мільйонів гривень), вимиваються гроші з галузі, а в результаті падає заготівля. Буде експорт — буде заготівля, не буде експорту — не буде заготівлі. Гірше буде самим металургам, вони самі рубають сук, на якому сидять».

Дубініна ці аргументи не переконують. «Ми всі пам’ятаємо, як у нас крадуть люки, огорожі на кладовищах, — говорить він. — Я вчора їздив до Броварів, де в колишній військовій частині раніше стояли дві вежі по 260 метрів, які покривали 95% сигналу в усій Україні. Їх зрізали на металобрухт». За словами народного депутата, збирання металу криміналізоване й перебуває в тіні. «Там, за нашими розрахунками — зазначає народний депутат, — «ходить» від 12 до 25 мільярдів гривень. «Брухтовики» потурають цьому, створюють схеми закупівлі брухту у приватних осіб, купують його у фірм-одноденок, у компаній, що працюють як податкові ями».

Роль рефері в цій суперечці взяв на себе заступник голови МЕРТ Максим Нефьодов. «Ми виступаємо за створення умов для вільної ринкової конкуренції, — говорить він. — Але завдання держави не в тому, щоб пустити все на самоплив». Він називає якимсь рудиментом практику, коли шляхом тиску намагаються в кабінетах встановлювати ті чи інші показники. Саме тарифне регулювання, на думку чиновника, є прозорішим і вітається Всесвітньою організацією торгівлі. Отже, міністерство, в особі Нефьодова, також підтримало законопроект, покликаний навести лад на ринку металобрухту.