«Україна вже у технічному дефолті»

З 22 вересня по 2 жовтня в Києві перебувала місія Міжнародного валютного фонду. Минулої п’ятниці її керівник Микола Георгієв зробив заяву за підсумками роботи. «Місія провела з керівництвом країни конструктивні обговорення напрямів політики, необхідних для завершення другого перегляду виконання програми в рамках угоди про Механізм розширеного фінансування (EFF). Було досягнуто розуміння з багатьох питань. Проте, оскільки владі потрібен додатковий час для того, щоб остаточно конкретизувати свої пропозиції про напрями політики на 2016 рік, найближчими тижнями дискусії триватимуть».

Георгієв дає позитивну оцінку економічній динаміці в Україні. У ній (оцінці) фігурують макроекономічна стабілізація, стабільність обмінного курсу, зростання банківських вкладів у гривні, зниження інфляції, зростання міжнародних резервів. Водночас місія знизила прогнозні показники зростання ВВП України на 2015 рік до 11% і передбачила зростання економіки країни 2016 року на 2%. У заяві наголошується, що «влада також чекає на широку участь власників єврооблігацій в обміні боргових зобов’язань, що недавно розпочався». На думку Георгієва, «це забезпечить високу ймовірність прийнятного рівня державного боргу і повне фінансування програми».

Міністру фінансів України Наталії Яресько заради цього доведеться добре попрацювати. Вчора, як повідомляється на сайті міністерства, вона проводила зустрічі з інвесторами з питання реструктуризації боргів у Лондоні, а сьогодні працює з ними в Нью-Йорку. «Метою зустрічі з інвесторами є презентація основних пунктів операції з реструктуризації зовнішнього боргу, яку Україна запропонувала для голосування власникам її державних і гарантованих державою облігацій», — повідомляє прес-служба. «Під час презентацій також буде надано інформацію про процес прийняття інвесторами запропонованої реструктуризації і її практичної реалізації», — зазначають у Мінфіні.

Інформацію такого роду слід читати ще й між рядків. Проте, як не старайся, ні в заяві Георгієва, ні в повідомленні Мінфіну не знайдеш, так само, як і в матеріалах інформагентств, даних про одну дуже важливу для розуміння економічної ситуації в Україні подію. Сьогодні повинен відбутися терміновий аукціон щодо визначення порядку виплат кредитних дефолтних свопів (страхових виплат кредиторам за боргами України). Ще одна така акція, остаточна, повинна пройти в четвер, 8 жовтня. Що за аукціони, що за виплати і хто розпорядився про проведення аукціонів?

На міжнародних ринках будь-які кредити страхуються, тобто кредитор платить страховику певні суми (що гірша ситуація у позичальника, то вони вищі) й отримує захист від кредитного ризику. В разі дефолту або примусової реструктуризації йому (кредитору) кредит або куплене боргове зобов’язання буде страховиком компенсовано, а страховик отримає боргові папери — зобов’язання позичальника і навряд чи заспокоїться, поки не поверне собі витрачені на страхування гроші.

На засіданні Міжнародної асоціації свопів і деривативів (МАСД, ISDA) про компенсацію кредиторам України їхніх ризиків заздалегідь домовились 15 найбільших банків США. 25 вересня визначальний комітет (DC ISDA) зібрався ще раз для винесення остаточного вердикту щодо дефолту України. В результаті було визначено порядок проведення термінових аукціонів.

Нагадаємо, що 23 вересня настав термін виплати $500 мільйонів за борговими зобов’язаннями (євробондами), що належать хедж-фонду «Aurelius Capital Management». Юридичний представник інтересів «Aurelius», адвокатська контора «Shearman&Sterling LLP», заявив, що його клієнти не згодні із запропонованими умовами реструктуризації боргів і володіють пакетом у 25% боргових зобов’язань, пропонованих до реструктуризації, що дозволяє їм блокувати будь-які рішення комітету кредиторів. До того ж у ЗМІ можна знайти повідомлення, що «Aurelius» почав скуповувати українські борги час проведення переговорів України з комітетом кредиторів, що може свідчити про його тверді наміри не йти ні на який компроміс.

Але український уряд любить бути «зверху». За день до виплати, 22 вересня, він прийняв розпорядження №978-р «Про початок процедури реструктуризації державного і гарантованого державою боргу та його часткового списання», яким припинив платежі з держборгу. Отже, 23 вересня виплати не було. Не було її й 3 жовтня (наш уряд мав 10 днів для того, щоб одуматися й не доводити справу до дефолту). А попереду ще й виплата $600 мільйонів 13 жовтня. І тільки 14 жовтня заплановано провести засідання комітету кредиторів, на якому повинні підписати угоду про реструктуризацію боргу.

«Так, Україна вже у технічному дефолті, — підтвердив цю невтішну для нашої країни характеристику виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко, — 23 вересня треба було виплатити півмільярда доларів, і Україна цього не зробила, тож немає нічого дивного, що країна увійшла в стадію технічного дефолту. Щоправда, Міжнародна асоціація свопів і деривативів трактує технічний дефолт як повний дефолт, головне, що не здійснено проплату. Тепер доведеться відшкодовувати збитки за цими свопами — платити гроші».

Але Устенко не вважає, що аукціони становлять якусь небезпеку для України. Він стверджує, що учасники ринку кредитно-дефолтних свопів згодом не матимуть претензій до держави Україна, оскільки взаємозаліки відбуваються виключно всередині цього окремого ринку. «Але тепер, — за словами експерта, — учасники цього ринку дуже обережно підходитимуть до роботи з Україною і ринками, що розвиваються. Для них це буде загроза. А самі свопи для нашої країни повинні подорожчати. Зараз вони на рівні 12%, а до реструктуризації були ще дорожчими — 30%. Експерт не сумнівається, що 14 жовтня кредитори підпишуть угоду про реструктуризацію українського боргу. На його думку, цьому не зможе завадити й компанія «Aurelius Capital Management», що має 25% у пакеті боргових зобов’язань України.

«Їй підуть на якісь додаткові поступки», — прогнозує Устенко, хоча й не виключає, що це може викликати протести з боку інших підписантів угоди про реструктуризацію. «Група обурених кредиторів невдоволена тим, що виплати їй відсовуються на якнайдальший термін, — пояснює Устенко. — Вони б уже повинні були отримати ці виплати, але фактично через реструктуризацію отримають їх через чотири роки. Мені здається, що цей конфлікт вирішиться тим, що ці компанії отримають якісь опціони з кращими умовами». Як позначиться технічний дефолт на Україні? Адже дехто впевнений, що країні загрожує арешт рахунків і майна за кордоном, конфіскація вантажів, фактичне припинення експортно-імпортних операцій, судові позови в британській юрисдикції тощо. Устенко теж не сумнівається, що країна буде відрізана від зовнішніх ринків позик капіталів — їй залишається позичати лише у держав і міжнародних фінансових організацій. На його думку, може збільшитися волатильність курсу гривні, але великого його падіння до кінця цього року експерт не очікує. «А що стосується наступного року, — додає він, — то все залежить від швидкості проведення реформ і бажання їх проводити».