Україна є лідером... із експорту фахівців
IT-індустрія у нас забезпечує 1% ВВП, в Польщі — 1,4%, в Індії — 5%, в Естонії — 16%
В Україні порівняно нещодавно дізналися значення слова «аутсорсинг». А тепер, через десять років після появи на ринку, ця галузь, що займається послугами з розробки програмного забезпечення IT-продуктів, складних рішень із їх тестування і підтримки, стала однією з провідних в країні. І не тільки за темпами зростання, але і за внеском в торговельний баланс країни. Як передбачають експерти, до початку 2013 року обсяг виручки IT-аутсорсингу сягне 1,5 мільярда доларів. І такий обсяг забезпечується знаннями всього лише 30 тисяч людей, які працюють в галузі.
Клієнти українського аутсорсингу — Західна Європа і США. На їхню думку перспективи галузі, як повідомив днями віце-президент Люксофт і директор Люксофт Україна Дмитро Кушнір, виглядають вельми привабливо. Глобальний світовий ринок програмного сервісу, згідно з даним аналітичного агентства Gartner, сьогодні перевищує 250 мільйонів доларів. Цікаво, що цього року він зросте на 2%, тоді як український покаже вдесятеро більший темп зростання — приблизно 20%. «Це означає, — підкреслює Кушнір, — що Україна нарощує свою частку глобального ринку». За його словами, якщо така динаміка збережеться, то через 10 років — до 2023 року — обсяг українського ринку складе не менше 10 мільярдів доларів, і в цій перспективній экспортоорієнтованій галузі працюватиме більше 200 тисяч фахівців.
«Отже, галузь IT-аутсорсинга України можна охарактеризувати як таку, що входить до числа провідних країн, створює робочі місця і динамічно розвивається, — говорить Кушнір, і додає: — Агентство Gartner включає Україну до першої тридцятки світових лідерів». Її очолюють країни Азії (провідний гравець — Індія з обсягом IT-послуг в десятки мільярдів доларів, а також Китай і Філіппіни). Інші азійські країни і країни Латинської Америки також активно працюють на глобальному ринку, беруть участь в усіх тендерах, що проходять у світі. «І ми успішно конкуруємо на глобальному ринку з іншими країнами, — констатує Кушнір, — Звичайно, є проблеми, пов’язані з відсутністю умов, які були б конкурентними на глобальному ринку». Пояснюючи цю думку, він підкреслює, що для українських фахівців не існує перепон, які б заважали їм виїхати до будь-якої з країн, що конкурують з нами, і працювати там.
Проте вже є певні зрушення. Якщо торік кількість вакансій для досвідчених співробітників зросла вдвічі, то для молоді — в 2,7 раза. «Ми, наша галузь, великий «споживач» молодих фахівців, — говорить Кушнір. — Ми готові їх працевлаштовувати і донавчати. Освіта для нас — це основа бізнесу. Ще 1998 року ми почали перепідготовку викладачів вишів». Експерт виступає за те, щоб аутсорсингові компанії займалися не тільки сервісом, але й розробкою власних IT-продуктів і високотехнологічних рішень. На них в світі великий попит і, зокрема, на науково-дослідницькі лабораторії. Кушнір розповідає, що торік на базі Одеського політехнічного університету його компанія створила лабораторію для розробки автомобільної електроніки. Один із студентів створив тривимірну навігаційну карту Одеси. А нещодавно Україну вдвідав один із провідних фахівців в цій галузі з Німеччини і, ознайомившись із цими здобутками, високо оцінив роботу і запропонував спільно здійснити новий дослідницький проект.
Отже одне із завдань українського IT-аутсорсинга — створювати такі умови роботи і для молодих, і для висококваліфікованих фахівців, щоб вони не виїжджали за кордон, а працювали на свою країну. І навпаки, щоб фахівців з-за кордону теж приваблювали наші умови. Як це зробити?
Виконавчий директор Асоціації «Iнформаційні технології України» Віктор Валєєв вважає, що для цього необхідно повернути до механізмів держпідтримки IT-галузі податкові стимули, які було виключено із закону «Про держпідтримку розвитку індустрії програмної продукції», що набрав чинності 7 листопада. За словами словами Валєєва, українські IT-компанії наполягають на продовженні аргументованого діалогу з владою щодо стимулів, які дозволять розвиватися IT-індустрії і перетворити Україну на регіональний центр розробки програмного забезпечення. У галузі, на його думку, існує велика потреба в молодих фахівцях.
«IT-компанії розуміють, що у Президента в політико-економічній ситуації, що склалася, існує чимало проблем державного рівня, що вимагають більшої уваги, ніж окрема галузь», — відзначає експерт. На його думку, аргументацію, яку підготував апарат Адміністрації Президента і що стала підставою для внесення змін до закону, не було обговорено із галуззю, тож вона потребує перегляду. При цьому експерт відзначає, що сам факт ухвалення закону має і позитивний ефект, оскільки питання стимулювання галузі було поставлене на державному рівні.
«Галузь закликає владу до зваженого діалогу і ретельного аналізу її потреб», — розповідає Валєєв. Адже IT-індустрія забезпечує стабільні валютні надходження до української економіки (її торговельний дефіцит за останні вісім місяців збільшився до 8,1 мільярда доларів.). На думку експерта, IT-галузь має отримати більш вагому допомогу, ніж формальні процедури розвитку, закріплені в новому законі. Стимули, аналогічні тим, до яких вдавалися в Індії або Білорусії, могли б перетворити Україну на регіональний центр аутсорсингу програмного забезпечення, а непослідовність в цьому питанні, м’яко кажучи, не підвищує привабливість України.
Керівник державної компанії InvestUkraine Сергій Євтушенко впевнений, що до України обов’язково прийдуть як інвестори IT-сфери великі транснаціональні компанії. Характеризуючи український IT-аутсорсинг, він відзначає, що «ця галузь надзвичайно розумна» і має хорошу динаміку навіть у порівнянні з найближчими сусідами — «зростає стабільно». На його думку, Україна зараз №1 з експорту IT-продукції в регіоні, вона займає друге місце на ринку після Польщі. Але в Україні IT-індустрія забезпечує лише 1% ВВП, тоді як в Польщі — 1,4%, в Індії — 5%, в Естонії — 16% ВВП.
Євтушенко відзначає, що основним нашим недоліком є той факт, що з 14 тисяч випускників вишів половина залишають свою країну, оскільки не можуть знайти роботу. Та й продуктивність праці в IT-сфері наразі невисока. Якщо в Естонії 30 тисяч ІТ-шників заробили для країни 3,7 мільярда доларів, то в Україні 200 тисяч — лише один мільярд доларів. Це може свідчити про те, що велика частина контрактів реалізується в тіні. Та й сам по собі аутсорсинг, на його думку, — «ознака незрілого ринку», оскільки сьогодні це просто капіталізація різниці в оплаті праці між Україною і, наприклад, Ірландією або Естонією. Зрілий ринок, як вважає експерт, — це коли в країні виробляється кінцевий продукт. Він наводить як приклад невелику українську IT-компанію, яка працює всього лише три роки, але в результаті її капіталізація тепер складає мільярд доларів, що цілком пропорційно з вартістю такого металургійного заводу, як, наприклад, Єнакіївський, де працюють тисячі робітників.
