Українські агротехнології «порозумнішають»
Про інноваційні стартапи, які покликані покращити роботу агросектору
Аграрна галузь продовжує бути локомотивом вітчизняної економіки. Незважаючи на складнощі минулого року, стверджують в Мінагрополітики, аграрії приносять в бюджет кожен третій долар від валютної виручки, що приходить в країну.
Натомість, основними проблемами в розвитку галузі залишаються відсутність належної модернізації виробництва та орієнтованість на постачання за кордон сировини.
Змінити ситуацію намагаються українські ІТ-шники та громадські активісти. Так, на минулих вихідних 150 розробників не лише зі столиці, а й з Одеси, Харкова та Дніпропетровська зібралися в столиці на Хакатон Аграрних Інновацій — найбільший всеукраїнський конкурс ІТ проектів, присвячений технологічним інноваціям у агросекторі.
Уперше такий захід було проведено в Тернополі, розповідає голова Асоціації AgTech Ukraine Юрій Петрук. «Коли ми презентували його результати в Києві, Міністерству аграрної політики стало це цікаво і ми вирішили, що з їх підтримкою зробимо такий захід в Києві», — говорить він.
Упродовж двох днів 24 команди займалися створенням інноваційних рішень в області бізнес-аналітики для потреб агрокомпаній, підвищення ефективності виробництва, оптимізації процесів, створення систем машинного навчання, а також розробці сенсорів та аналітики великих даних.
«Технології вже давно зламали галузеві бар’єри та перестали бути окремою індустрією, сьогодні це необхідність в усіх галузях економіки, включаючи агросектор. Співпраця представників агро— та ІТ-сектору дозволить позиціонувати Україну не тільки як країну, що має талановиту молодь та ІТ-спеціалістів, але й країну, яка забезпечує світ ефективними ІТ-рішеннями в аграрній індустрії», — говорить генеральний директор «Майкрософт Україна» Надія Васильєва.
«День» пропонує до уваги читачів найперспективніші, на думку журі хакатону, агроінновації.
Envi Logic — пристрій з датчиком визначення концентрації CO2 в повітрі і проектом автоматизації збільшення концентрації СО2 в теплицях у темну пору для підвищення продуктивності рослин. «Чим легшим ми зробимо доступ аграріїв до технологій, тим більше вони будуть використовувати можливості землі. У нас є багато проектів, але ми сконцентрувались на цьому, оскільки потрібно не забувати і про Українську академію наук. Адже основа нашого сенсору — розробка хіміка Сергія Шульги, який працював в лабораторії з графинами», — розповідає один із учасників команди Павло Везденецький.
Fractal — візуальний конструктор розумних речей від команди Cyber Bionics. Він дозволяє швидко програмувати як окремі IoT-пристрої (Інтернету речей), так і об’єднувати такі пристрої у мережі чи групи мереж.
Як розповів учасник команди Євгеній Лохматов, модель роботи Fractal працює за ланцюжком «Виробник комплектуючих для IoT-пристроїв» — «Виробник IoT-пристроїв» — «Розробник IoT-рішень» — «Кінцевий споживач». Це, на думку розробників, призведе до прискорення цього процесу і зниження його вартості.
«Головне, щоб компанії, які вже працюють в агрогалузі, маючи достатню компетенцію, але при цьому не маючи достатньо кваліфікації в апаратній та програмній частині проекту, могли отримати цей інструмент, щоб імплементувати в роботу нові розробки», — додає Євгеній Лохматов.
Рибний Буй — пристрій від команди Petiole для ставків та інших водойм, який вимірює температуру води та її хімічні показники для визначення оптимального часу годування риби та недопущення забруднення водойм. «Дані про ситуацію в водоймі надходять у вигляді смс-повідомлень у вигляді пакетів даних», — розповідає один із засновників проекту Андрій Селезньов. Це, за його словами, дозволяє приймати рішення віддалено. До того ж, проект є дешевшим закордонних аналогів і повністю готовий до роботи.
Ще один проект, який журі оцінили як найбільш масштабований на зовнішні ринки — розробка команди Fresh Space — проект транслювання умов середовища з одного місця в інше. «Це місце, де повністю відтворений клімат, в якому росте рослина. І в реальному часі ми отримуємо інформацію про погодні умови, в яких зростала рослина і відтворюємо її будь-те. І рослина відчуває себе, «як вдома», а людина отримує можливість насолодитись цим. Розширення цієї концепції — це кімната, в якій можна управляти її кліматом. І через один клік в цій кімнаті можна зробити погоду, як у Лондоні чи в пустелі», — говорить Сергій Фельдман. За підрахунками команди, сегмент ринку «розумного» контролю клімату в будинку буде інтенсивно розвиватися в наступні кілька років і може скласти кількасот відсотків.
«У нас є дві галузі, які годують Україну — сільське господарство та ІТ. І галузь інновацій може дати сільському господарству хороші інструменти для того, щоб приймати рішення, робити аналітику, структурувати бізнес-процеси, підняти управління на новий рівень», — зазначає Юрій Петрук і додає, що в подальшому Асоціація буде підтримувати зв’язок із командами, щоб вони продовжували розвивати свої продукти. «Будемо їх також возити по Україні і презентувати аграріям нові інноваційні інструменти», — додає він.
