Ультиматум – новий стиль роботи уряду?

У Верховній Раді України в понеділок зареєстровано урядові законопроекти про внесення змін до Податкового і Бюджетного кодексів. Щоправда, текстів цих документів на сайті парламенту увечері в понеділок ще не було. Проте прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, відкриваючи того ж дня засідання Кабміну, пригрозив (парламентові чи, можливо, Президентові?), що уряд не вноситиме до Верховної Ради законопроект про державний бюджет на 2015 рік до прийняття пакету економічних і податкових реформ. «Ми підготували два варіанти (проекту держбюджету. — Авт.). Перший варіант — на базі діючого оподаткування і відповідно до чинного бюджетного законодавства. Другий варіант, — зробив паузу прем’єр. — Я можу чітко заявити, що спільна позиція всього складу Кабінету міністрів... що на базі діючого оподаткування і без проведення податкової реформи, реформи єдиного соціального внеску і бюджетної реформи, уряд не подаватиме бюджет, оскільки це буде бюджет економічного спаду».

Тим часом ще п’ять днів тому прем’єр-міністр мав дещо інші плани. 10 вересня на засіданні уряду він обіцяв, що проект держбюджету України на наступний 2015 рік буде внесено до парламенту до 15 вересня, а разом з ним і «закони, які концептуально змінюють бюджетну і податкову політику України». Що змінилося за ці п’ять днів? Нагадаємо, на повну силу розвернулася виборча компанія і всі клятви та обіцянки, що давалися раніше, було переглянуто. Отже, бюджет до 15 вересня до парламенту, найімовірніше, подано не буде. І не лише тому, що ця дата вже минула, а й тому, що обговорюваний кілька місяців пакет реформ (він коштував голові Мінекономрозвитку і торгівлі Павлу Шереметі міністерського крісла), не можна обговорити і прийняти за один день. Як зазначає сам прем’єр, цей пакет концептуально змінює бюджетну і податкову політику України. Яценюк закликав народних депутатів вже у вівторок розглянути пакет пропонованих реформ. І за тоном, яким це було сказано, можна було зрозуміти, що не лише розглянути, а й прийняти.

А урядові реформи презентував голова Мінфіну Олександр Шлапак. Він запевнив, що «це буде один з найліберальніших (податкових. — Авт.) режимів в Європі», і пояснив, що для боротьби з виплатою зарплат у конвертах уряд пропонує знизити ставку єдиного соціального внеску до 15% (на суму зарплати, що перевищує дві мінімальні). При цьому Шлапак визнав, що очікувані втрати Пенсійного та інших соціальних фондів становитимуть 28 мільярдів гривень. Як компенсувати ці кошти?

Міністр зазначив, що ця реформа дасть змогу 2015 року легалізувати 11—12 мільярдів гривень зарплати. «Сподіваюся, що зможемо вивести (з тіні. — ІФ) значно більше», — переконаний Шлапак. За його словами, зміни податкового і бюджетного законодавства забезпечать держбюджетові додаткові 62 мільярди гривень і зменшать його дефіцит 2015 року до 3,5—3,7% ВВП проти 4,5%, очікуваних цього року. За даними міністра, зростання ВВП 2015 року становитиме 2% (цьогоріч очікується 6% спаду), а середньорічна інфляція — 13% (хоч як дивно, без реформ вона була б не 13%, а 10,9%).

Того ж дня і практично одночасно із засіданням уряду в Києві у рамках Національної тристоронньої соціально-економічної ради тривав ще й так званий соціальний діалог. Голова цієї ради — голова Мінсоцполітіки Людмила Денисова, звісно, була на Кабміні, і розмова на раді, що тривала у присутності журналістів, як, втім, напевно, і задумувалося, нагадував гру в одні ворота. Утім, ЗМІ допустили лише до одного питання — про нові тарифи ЖКГ і заходи, підготовлені Мінсоцполітики і урядом для того, щоб мінімізувати їх вплив на населення країни. Чиновники тут явно вигравали у своїх візаві із соціального партнерства — профспілкових функціонерів, хоч би тому, що виступали добре озброєні статистикою. Захисники трудящих видавалися непідготовленими. І не випадково тележурналістки  раз по раз подавали сигнал своїм операторам: писати не потрібно.

Але на засіданні (без преси) розглядалися й інші питання, зокрема, про новий бюджет і про податкові новації. На сайті тристоронньої Нацради знайшлися цікаві документи, які засвідчують, що в наших профспілок якісь «зуби» ще є. Про це свідчить аналітична записка про стан і подальші напрями реформування податкової системи. У ній, зокрема, наголошується, що у профспілкової сторони соціального партнерства викликає занепокоєння і розчарування «доволі асоціальна спрямованість цього проекту і цілковита відсутність соціального діалогу на стадії його підготовки».

Профспілки наголошують, що, відповідно до чинного законодавства, для того, щоб заробити мінімальну пенсію, працівник повинен отримувати зарплату як мінімум у розмірі 3093 гривень. А при зниженні розміру єдиного соціального внеску зарплата мала б бути ще більшою. «Запропонований (урядом. — Авт.) проект реформування податкової системи не лише не вирішує цю проблему, а ще більше її загострює», — зазначають автори записки. Вони наполягають на тому, що подальші кроки в реформуванні податкової системи в обов’язковому порядку мають бути спрямовані на справедливе оподаткування, за участю всіх соціальних партнерів, бути виваженими і враховувати загальносвітові тенденції, зокрема директиви ЄС.

Не набагато кращі враження у профспілкової сторони і від методики роботи над бюджетом. Так, у підготовленому нею проекті рішення з цього питання пропонується звернути увагу сторони виконавчої влади на необхідність виконання зобов’язань відповідно до Генеральної угоди на 2010—2012 роки, і Порядку участі представників сторін соціального діалогу у формуванні бюджетної політики; на посилення соціальної складової у проекті держбюджету на 2015 рік. Профспілкова сторона звинувачує уряд у тому, що він має намір у черговий раз реалізувати «антикризові» заходи за рахунок людини праці, а пропозиції профспілок щодо залучення альтернативних шляхів наповнення бюджету залишаються не почутими.