Урожай буде
Якщо виграти війну зі шкідниками, бур’янами, хворобами та наслідками глобального потепління
Вітчизняні аграрії зможуть крокувати в ногу з часом, лише якщо одночасно зі зміною клімату зможуть використовувати нові, адаптовані до можливих загроз, сорти сільськогосподарських культур.
Начальник відділу кліматичних досліджень і довгострокового прогнозування погоди Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Вазіра Мартацинова на засіданні Національного прес- клубу ринкових реформ розповіла, що Інститут миронівської пшениці якраз взявся до вирішення цього питання. Вводячи в кліматичні установки то низький температурний режим, то велику зимову сухість і несподіване потепління, вчені вирощують новий сорт зернових. Він має комфортно почуватися в нестабільних погодних умовах. До того ж синоптики обіцяють, що в наших широтах протягом найближчих 30 років м’які зими та холодне літо, на жаль, стануть закономірністю.
Так, до 2010 року, зі слів начальника Українського гідрометеорологічного центру Миколи Кульбіди, середньорічна температура в Україні виросте на 1,17 градуса. При цьому кількість опадів суттєво не зміниться. Що ж до менш довгострокових прогнозів, то вже наприкінцi першої декади лютого синоптики чекають повернення зими: посилення циклонічної діяльності та появи невеликого снігового покрову. Але, на думку фахівців, умови вегетації озимих навряд чи погіршаться. І сільськогосподарську ідилію можуть порушити лише миші.
Нашестя гризунів у деяких районах набуває розмаху стихійного лиха. Зі слів завідувача лабораторією інтенсивних технологій зернових плодових культур і кукурудзи Інституту землеробства Івана Свидинюка, раніше били на сполох, коли нараховували п’ять-вісім колоній гризунів на одному гектарі. Сьогодні їхня чисельність нерідко доходить до 90 колоній на одному гектарі. «Вони сьогодні, безумовно, підстрижуть озимі. Але за умови, що зеленої маси практично немає, це не така вже й велика біда. Адже вузол кущіння, як і раніше, живий, коренева система розвивається більш-менш нормально, і рослина до весни сама все виправить», — каже фахівець. Разом із тим, якщо дати цим колоніям дожити до травня — червня, коли триває інтенсивне нарощування активної маси й рослині необхідна волога, то про врожай можна буде забути, вважає фахівець. На полях практично не залишиться вологи через мишачі нори. До того ж гризуни знищать частину надземної та підземної маси. Але незалежно від чисельної переваги противника аграрії мають шанси виграти цю битву... з допомогою отруєних приманок.
Утім, на цьому війна за врожай не закінчиться. Масштаб проблеми забур’яненості посівів (до 250—300 штук на метр квадратний) загрожує тим, що весь урожай перетвориться на солому, причому непридатну для худоби. Свидинюк стверджує, що боротися доведеться не лише з бур’янами, які зійшли восени, а й із насінням попередніх культур (гороху й ячменю), яке перезимувало та яке почне рости. На думку експерта, причина тут у порушеній протягом останніх років сівозміні та недостатньому використанні гербіцидів. «Сільгосптоваровиробникам уже сьогодні варто закупити необхідні препарати. Інакше в потрібний момент гербіцидів може просто не виявитися на ринку», — впевнений він.
Але все вирішить навіть не купівля гербіцидів, а правильне їх використання. Адже на зміну теплій зимі прийде прохолодна весна. «У нас буде +5, +7 у квітні, — прогнозує Свидинюк. — Буде так, що пшениця зростає, бур’яни зростають, а ефективної температури для роботи гербіцидів немає. Тому треба орієнтуватися на дорожчі препарати, що ефективно працюють за невисоких температур». Експерт упевнений, що такі витрати виробників будуть виправдані.
Але атаки гризунів і бур’янів — лише квіточки. Фермерам треба бути напоготові, адже можуть розпочати атаку й хвороби сільгоспрослин. Епідемію, на думку Івана Свидинюка, зможе зупинити лише значна кількість фунгіцидів. «Вони досить дорогі, але без них аграрії можуть втратити до 30% урожаю озимих».
А якщо подолати всі ці загрози, то урожай має бути хороший. Завдяки теплій погоді в зернових чотири-п’ять сходів кущіння в кожній рослині. Посіви трохи загущені. На одному метрі квадратному агрономи нараховують 1800—2000 сходів. Зі слів Свидинюка, це нормальний потенціал для посівів. Головне, вчасно їх підгодувати азотними добривами. У цьому, як вважає фахівець, стратегія й тактика агрономії: приділиш увагу формуванню колоса — отримаєш нормальний урожай. Ставка на технологію вирощування не випадкова. Інститут землеробства найближчим часом збирається ініціювати висновок з обробки десяти мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь, ступінь розорення яких становить 80—90%. На думку завідувача лабораторією інтенсивних технологій зернобобових і круп’яних культур Віктора Камінського, виділені з держбюджету кошти можна ефективно використовувати на меншій площі. І досягти європейського результату — вісім тонн із гектара, а не три-чотири тонни, які збирали вітчизняні землероби протягом попередніх років.
