Урожай залишається без бензину

Крім того, як повідомляє Інтерфакс-Україна, міністр утішився обіцянками України погодити ціни на постачання до кінця року продовольства й матеріально-технічних ресурсів на $1 млрд.

Блажен, хто вірує, адже цей мільярдний «вексель» видається вже не вперше, а пан Калюжний усе ще зазначає «значний прогрес» і вважає, що «результати переговорів із Києвом перевершили очікуване». Утім, і він також хлопець не в тім'я битий: російська сторона вимагає, щоб оплата за російську нафту здійснювалася за міжнародними цінами, що підвищилися останнім часом (у портах Італії її купують по $105 за тонну, в той час як українські трейдери купують у росіян по $72/1 т — Інтерфакс- Україна).

Тим часом джерело у все ще діючому Держнафтогазпромі України повідомило «Дню», що переговори важко назвати успішними для обох сторін. Згода української сторони на російську методику визначення транзитних тарифів має дещо іншу форму: якщо Росія збільшить перекачування нафти по нафтопроводу «Дружба» із звичних 18 млн. тонн на рік до 25 млн. тонн, тоді Україна може знизити тариф із $0,72 за перекачування 1 тонни на 100 км до $0,69. При цьому українська сторона матиме приблизно такий самий прибуток, як і раніше. Питання в тому, чи буде в Росії стільки додаткової нафти? Ще складніша проблема із збільшенням постачання російської нафти в Україну, яке планується довести в третьому кварталі до 3,5 млн. тонн.

Реальність постачання такої кількості нафти прокоментував «Дню» віце-президент концерну «Співдружність» Заур Сикоєв: «Сьогодні немає такої можливості. Ціна на нафту в Росії зростає. Україна за цією ціною її закуповувати просто не в змозі. Звідси всі події з нафтопродуктами на внутрішньому ринку. Нафти в Україні немає, й усі заводи стоять. Через зменшення нафтовидобутку не завантажені й російські заводи. У Росії сьогодні навіть не можна знайти продавців нафти. Ще місяць-півтора ціни будуть зростати, й я сумніваюся, що нафтопереробні заводи в цей період працюватимуть».