Уряд лобіює всіх

Уряд і 15 професійних організацій, які роблять погоду на продовольчому ринку країни, домовилися про взаєморозуміння і взаємодопомогу. Оскільки ще однієї такої кризи, яка була минулого року, зі слів аграрного віце-прем’єра Івана Кириленка, економіка України просто не витримає. І, щоб подібне не повторилося, уряд пообіцяв учасникам ринку добитися прийняття Верховною Радою закону про відшкодування ПДВ під час експорту продукції сільського господарства. У свою чергу керівники асоціацій та об’єднань трейдерів і переробників обіцяли з розумінням поставитися до загальнодержавної продовольчої проблеми і тримати ціни в розумних рамках. Добрі наміри обох сторін засвідчено в підписаному меморандумі про формування ринку продовольства в 2004 році.

Аналогічний документ того самого дня підписали Кабмін і Мінагрополітики з одного боку та Нацбанк й Асоціація українських банків з iншого. Щоб трейдери і переробники мали що продавати, уряд переконливо попросив банкірів не скупитися і кредитувати підприємства АПК на доступніших умовах. Натомість він зобов’язався зробити все можливе і сприяти банкірам у розробці та впровадженні нових фінансових інструментів і кредитних механізмів. Проте винаходити велосипед банкіри не просили.

СПРАВИ ТОРГОВІ...

Обмеження на експорт вводили для того, щоб наситити внутрішній ринок продовольства й одночасно не втратити можливості впливати на ціноутворення. Тепер, коли зернову кризу сяк-так, але подолали, уряд прислухався до невдоволення учасників ринку і погодився з вимогами повернутися до відшкодування ПДВ на умовах збереження стабільності цін на продовольство. Крім того, представники професійних організацій вимагають скасувати податок на селянські господарства та виконувати урядові обіцянки стосовно компенсації кредитних відсотків. На їхню думку, це важливий чинник стабільності.

Уряд заклав до меморандуму продовження до 1 серпня обмеження до 5% рентабельності хлібопекарних підприємств. На рік на потреби пекарів в Україні потрібно близько 6,5 млн. тонн продовольчого зерна. Зараз країна має шестимісячний запас, але він нерівномірно розподілений по регіонах. При підписанні меморандуму уряд і трейдери домовилися про завезення до країни додаткових 700 тисяч тонн зерна — під тверді обіцянки Кириленка спільно з регіонами викупити це зерно. Трейдери погодилися за умови, що Кабмін продовжить пільговий порядок оплати ПДВ векселями при імпорті зерна, що діяв у 2003 році. Зі слів Кириленка, ці 700 тис. тонн стануть страховкою ринку від дефіциту зерна до нового урожаю. І хоча, зі слів зернотрейдерів, підписаний документ не містить прямих зобов’язань із боку уряду викупити це зерно, вони впевнені, що ринковий попит зерно знайде завжди, якщо його завезуть. Проте поки що, тобто до того, коли відновлять пільги імпортерам і відшкодування ПДВ експортерам, говорити про додаткові партії зерна нереально. Трейдери наполягають на тому, що з прийняттям цих законів слід поквапитися, оскільки основну частину зерна імпортувати доведеться з Америки, Канади і, можливо, Австралії. Ці ринки користуються також популярністю в імпортерів із Китаю та країн Східної Європи, тому українцям не можна зволікати. Меморандум є продовженням аналогічної угоди, підписаної минулого року, і асоціації й об’єднання сподіваються, що уряд усе- таки повністю виконає взяті на себе зобов’язання.

...І ВИРОБНИЧІ

Уряд і банки домовилися спільно шукати оптимальні варіанти для кредитування сільського господарства. Схема досить проста — уряду, і зокрема його аграрному сектору, потрібна стабільність на продовольчому ринку. А для стабільності потрібен хороший урожай. Зі слів Івана Кириленка, уряд поставив перед собою завдання забезпечити урожай продовольчого зерна на рівні 15 млн. тонн. А це в свою чергу реальне лише за умови залучення до цього сектора близько 4 млрд. гривень кредитних ресурсів. Більш довгострокових і менш дорогих. За минулий рік банки наростили обсяг аграрних кредитних портфелів більше ніж на 70%. Усього в 2003 видали 8,2 млрд. гривень. Але навіть з урахуванням запуску механізму часткової компенсації із цих кредитів із боку держави переважно це були короткострокові позики. На думку голови НБУ Сергія Тігіпка, банкам варто активніше зайнятися кредитуванням АПК. Головна перешкода на шляху банкірів — відсутність у більшості позичальників ліквідного забезпечення. Заставна, зі слів банкірів, — не більш ніж папірець, оскільки питання реєстрації прав і обтяжень не вирішене, а перспектива «влазити» в справу про банкрутство сільгосппідприємства для банку малоприваблива. На думку банкірів, вихід може бути знайдений із залученням до цього сектора компаній зі страхування та перестрахування ризиків. Такі компанії є і в Україні, але їхніх фінансових можливостей просто не вистачить, а тому переговори потрібно вести з великими західними компаніями, вважає Сергій Тігіпко. На думку банкірів, необхідно також усунути різночитання між Цивільним і Господарським кодексами, які заважають, а часто просто не дають працювати у цьому напрямі. Банкіри були б не проти, якби держава взялася гарантувати їм ризики при кредитуванні сільськогосподарських підприємств. Тоді банки змогли б кредитувати під заставу майбутнього урожаю. Тут важливим для АПК залишається чинник термінів кредиту. Основну частину коштів банки надають на умовах повернення відразу після збору врожаю. На тлі стабільного зниження в цей час цін виробникам це не вигідно. Голова НБУ Сергій Тігіпко рекомендував банкірам кредитувати аграріїв хоч би до лютого, тому що саме в цей час стабільно дорожчає продукція, і банки матимуть не пролонгацію невиконаних зобов’язань, а повернення коштів.

Загалом домовилися спільними зусиллями шукати варіанти та допомагати селянам і уряду годувати країну, мінімізуючи власні ризики. До речі, за даними Міністерства аграрної політики, понад 70% кредитів використовують на закупівлю палива, насіннєвого матеріалу та засобів захисту рослин. І тільки 6% господарств спрямовують кошти на розширення виробництва. Підприємства просто проїдають позикові гроші, розраховуючись із прибутку від урожаю, а потім знову позичають, щоб дожити до нових жнив. Зі слів голови Укрексімбанку, проблема сільського господарства полягає переважно в дефіциті грамотних агрономів, не кажучи вже про менеджерів.