УСПП за присутності половини Кабміну критикує Нацбанк

Правління Української спілки промисловиків і підприємців дедалі більше нагадує певний симбіоз діючого й тіньового урядів. У першій іпостасі воно активно й небезрезультатно втілює в життя свої ідеї й рішення, а в другій безкомпромісно критикує досягнуті результати.

Такий підхід дуже чітко проявився на засіданні правління УСПП, де обговорювали за присутності шести членів діючого уряду на чолі з першим віце-прем'єр-міністром Анатолієм Голубченком соціально-економічну ситуацію в Україні й хід виконання постанови VI з'їзду УСПП.

Ситуацію визначили як складну й не однозначну. Читай кризову. За 8 місяців ВВП знизився на 5,7%, обсяг промислової продукції - на 3,4%, випуск непродовольчих товарів - на 24,9% тощо. Наростає криза платежів: на 1 серпня дебіторська заборгованість становила 68 млрд. грн., кредиторська - 98,2 млрд. рентабельність промисловості загалом за I півріччя не досягла навіть 5%. У вугільній галузі та легкій промисловості вона становила відповідно мінус 8% і мінус 5,5%.

У структурі ВВП зростає частка хімії, металургії й паливної промисловості (приблизно 53%), що залишає свій слід в екології країни та позначається на її зовнішньоекономічному балансі. Його дефіцит лише за січень - липень становив $2,3 млрд.

Чого за цих умов добивається УСПП? Перше - посилити роботу з удосконалення податкової системи, а оскільки для цього потрібен час - відкласти запровадження закону про ПДВ до 1 січня. Планують також організувати моніторинг результатів запровадження нового податкового законодавства.

І друге - кардинально розв'язати проблему платіжної кризи. Останню тему (мабуть, із тактичних міркувань) було лише пунктирно окреслено в доповіді Анатолія Кінаха. Зате член правління Микола Швайкін, виступаючи слідом за ним, розгорнув справжню атаку проти Нацбанку. За його словами, банки цілком усунулися від платіжної діяльності й займаються лихварством, а Нацбанк із представника держави перетворився на представника комерційних банків. Із цього виступу можна було дійти висновку, що в разі, якщо УСПП не вдасться домогтися змін у діяльності банків, буде поставлено завдання створити власну банківську систему.

Критичне крило УСПП підтримав і голова податкового відомства нардеп Микола Азаров. Пояснюючи причини неминучого краху бюджетної системи 1998 року в нього навіть не повернувся язик назвати доходи від податку джерелом, що дає прибуток, позаяк заплановано отримати лише 500 млн. грн. Ось чому 1998 року всі області України, зокрема й найбагатші - Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська - стануть дотаційними. У результаті реформування податкового законодавства доходи консолідованого бюджету скорочуються на 5 млрд. грн. Це, за словами М. Азарова, наслідок перерозподілу доходів і їхньої концентрації лише у складі державного (центрального) бюджету. Більше знижувати доходи бюджету просто не можна, переконував промисловиків Микола Янович. Він зазначив, що втрачені у зв'язку з податковою реформою 5 млрд. грн. перевищують усі видатки країни на охорону здоров'я й виступив за те, щоб зберегти прибуток як джерело, що утворює податок, а також за скасування ухваленої в умовах ажіотажу пільги за ПДВ на транзит товарів через територію України, у зв'язку з чим бюджет недоотримає близько мільярда гривень і стане бюджетом краху.