В Берліні тривають тристоронні газові переговори

Сьогодні в Берліні мав відбутися черговий раунд тристоронніх переговорів по газу між Україною, ЄС та Росією. Про плани її проведення раніше повідомила офіційний представник Єврокомісії Пія Гансен. «Друга тристороння зустріч члена Єврокомісії Гюнтера Еттінгера, російського міністра Новака й українського міністра Продана з безпеки поставок газу відбудеться 26 травня», - написала вона. На момент здачі номеру офіційних результатів цієї зустрічі не було оголошено. Ніякої інформації про переговори не повідомляли в НАК «Нафтогаз України», а контактний телефон прес-служби Мінтопенерго взагалі не відповідав. Тож «День» звернувся до директора енергетичних програм центру «Номос» Михайла ГОНЧАРА, аби той назвав свій порядок денний зустрічі і прогнози її перебігу.

- Особливих результатів від цього раунду переговорів не варто чекати. Чому? Українську сторону не повинен задовольняти лінійний підхід з боку ЄС, для якого важливо за будь-яку ціну вирішити питання газового боргу перед Росією і не допустити перебоїв з газом. Адже псевдоборг – це тільки одне з питань, які слід вирішити. А ще є низка невирішених, як от відчужене майно «Нафтогазу» в Криму та на шельфі Чорного моря, зміна загальної контрактної ціни. Крім того, зараз в Україні ситуація міжвладдя, тому українська команда переговірників намагатиметься діяти дуже обережно.

Енергетичний блок в уряді очолюють люди Юлії Тимошенко. Звісно, що скоро їх і близько не буде, коли Петро Порошенко стане де-юре Президентом. Тому нинішній раунд переговорів просто не може бути вирішальним. У нас є час підготувати і посилити свої позиції, бо ми нікуди не поспішаємо. Інша справа «Газпром», я якого на носі чергової збори акціонерів. Наявність на той момент української заборгованості означатиме недоотримання грошового потоку, який планували пустити на дивіденди для акціонерів. Тому російський монополіст і намагається «вичавити» з НАКу платежі. А НАКу немає куди поспішати. Для нас єдино правильний вихід - дотискати справу до Стокгольмського арбітражу, а тоді вже «Газпром» змінить свою позицію в переговорах.

Ще один важливий еволюційний момент: розв’язувати питання газу не повинен новий Президент України! В іншому випадку на Порошенка чекає одна і та ж пастка, в яку вже потрапили його попередники. Коли Росія пропонує вирішити будь-які питання на рівні Президентів, то це означає, що російська сторона задіє весь той самий традиційний арсенал засобів тиску, аби вирішити питання в непрозорий спосіб, який дорого коштуватиме НАКу та всьому українському народу. Я сподіваюся, що Порошенко не наступить на граблі імені Януковича 2010-го в Харкові, імені Тимошенко січня 2009-го у Москві та імені Ющенка січня 2006-го року, а діятиме в правовий спосіб. Нічого їхати в Москву на переговори до країни-агресора. Нам треба робити ставку на арбітраж і Україні має бути глибоко все одно з цим ефемерним боргом. Якщо він хвилює Європу, то хай ЄС тисне на «Газпром». Тим більше, що механізми дієві для цього у них є і ЄС вже три місяці обіцяє застосувати штрафні санкції до «Газпрому» за порушення конкурентного законодавства єврозони. Мова іде про штраф у розмірі від 10 до 15 мільярдів доларів! У ЄС є важелі впливу на «Газпром», тому боротьба з його монопольним явищем має бути колективною, а не тільки  проблемою України.