В «Енергоатомі» настають зміни

Минулого тижня в Україні прийняли нову редакцію Стратегії національної безпеки. У ній визначено, що для забезпечення енергетичної безпеки країни пріоритетними, поряд з поновлюваними джерелами, є розвиток ядерної енергетики (при безперечному дотриманні норм ядерної та радіаційної безпеки). Проте, саме в ці дні над НАЕК «Енергоатом», а вірніше, над главою компанії Юрієм Недашковським почали згущуватися хмари.

• 20 травня Арсеній Яценюк на засіданні уряду зажадав від Державної фінансової інспекції надати йому результати фінансової перевірки «Енергоатома». Також прем’єр нагадав, що таке доручення він давав Держфінінспекції ще чотири місяці тому і прохав Генрокуратуру та Службу безпеки України розслідувати діяльність «Енергоатома».

Звітів від названих установ ще, мабуть, не надходило, зате міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин про свою позицію щодо дратуючої прем’єра фігури керівника компанії дав знати вже 24 травня. Начальник управління євроінтеграції Міненерговугілля Михайло Бно-Айріян на своїй сторінці в Facebook, розповів (явно не без відома Демчишина) про його настрої після візиту до Дніпропетровської області. «Загальне враження міністра від побаченого за півдня — 24 роки безсистемного господарювання дали про себе знати в атомній промисловості! Потрібно рятувати те, що залишилося», — повідав Бно-Айріян.

З подібних заяв можна зробити припущення, що в галузі настають кадрові зміни. Звичайно ж, це стосується не лише держпідприємств «ВостГЗК», «Цирконій», «Смоли» і «Бар’єр», які відвідав міністр і, які, на його думку, потрібно терміново рятувати. Він, скоріше за все, поділяє незадоволеність прем’єра і вважає, що корінь зла в самому «Енергоатомі», якому ці підприємства підпорядковані. Джерело в компанії, якому можна довіряти, підтверджує цю інформацію. За його словами, в «Енергоатомі» знають, що чотири рази президентові компанії Недашковському залишилося працювати лічені дні. Там також говорять, що конфлікт між міністром і Недашковським виникнув після того, як останньому було запропоновано скоротити 20 тисяч працівників.

• Тим часом експерти галузі, навпаки, впевнені, що «Енергоатом» спрацював у минулому опалювальному сезоні практично без зауважень і навіть витягнув на собі всю українську енергетику. Як результат, за умов агресії і труднощів з паливом не було допущено системних аварій. «У складний період осінньо-зимового сезону 2014—2015 років ядерна енергетика продемонструвала стійку роботу. Після того, як у серпні 2014 року було знято диспетчерські обмеження на виробництво електроенергії на АЕС, їхня доля в загальному балансі виробництва підвищилася до 55%, а у вересні цього року — до 60%. В окремі дні і навіть періоди виробництво електроенергії «Енергоатомом» досягало 69%. А за підсумками чотирьох місяців 2015 року частка ядерної електроенергетики становила в середньому 53% від усього її виробництва в Україні», — говорить експерт громадського об’єднання «Український ядерний форум» Ольга Кошарна.

• Розповідаючи про міжнародні зв’язки «Енергоатома», Кошарна називає історичним підписаний навесні 2014 року контракт із компанією Westinghouse на постачання свіжого ядерного палива після 2015 року  і грудневе доповнення до нього про постачання в разі форс-мажорних обставин (у разі припинення постачання з Росії). У квітні, продовжує експерт, було укладено контракт на збагачення урану з французькою компанією AREVA, і відповідні постачання буде адресовано компанії Westinghouse. «Вперше за існування незалежної України ми підписали угоду про збагачення урану не з російською компанією», — підкреслює експерт.

Відповідаючи, на запитання «Дня», Кошарна навела також факти, що свідчать про досить високий рівень ядерної безпеки в «Енергоатомі». «Є міжнародна шкала з питань інцидентів у ядерній галузі. 2003 року були 72 порушення на 13 блоках, які тоді існували, а зараз, за підсумками 2014 року, на 15 блоках — 10 порушень нормальної експлуатації на рівні нуль», — говорить вона. «У травні у Відні підводилися підсумки виконання об’єднаної конвенції з безпечного поводження з відпрацьованим паливом і радіоактивними відходами, — доповнює Кошарна, — Україна там докладала і всі члени конвенції оцінили прогрес нашої країни в цій важкій сфері».

• Нещодавно обраний президент Українського ядерного товариства Григорій Муляр до цього очолював департамент ядерної енергетики і атомно-промислового комплексу Міненерговугілля. Він нагадує, що 2015 року «Енергоатом», на прохання міністра енергетики Демчишина, оптимізував графіки і плани ремонту устаткування. Це було зроблено для того, щоб забезпечити вищу частку виробництва електроенергії в загальному балансі країни, яка в окремі дні досягала 69%. Він підкреслює, що підприємства атомної енергетики за цих умов ще й внесли істотний вклад до економіки країни. За його словами, «Енергоатом» 2014 року заплатив до бюджету майже 6 мільярдів гривень, а за цей рік — 2 мільярди. 

При цьому глава ядерного товариства не без гіркоти зазначає, що держава, яка пережила Чорнобильську катастрофу, не може і не повинна ставити питання професіоналізму наприкінці списку вимог до керівних кадрів ядерної енергетики. Трохи пізніше, відповідаючи на запитання журналістів, Муляр роз’яснив, чим викликана ця більш ніж серйозна заява. Адже на його думку, новим керівником атомної галузі може бути призначено людину, що не має до неї жодного стосунку ні за освітою, ні за досвідом попередньої роботи.

• Як повідомлялося раніше в ЗМІ, одним із претендентів на посаду керівника «Енергоатома» може бути призначено Станіслава Рустемовича Дяміна. Його Григорій Муляр знає особисто. «Це комерсант, бізнесмен, але він ніколи не мав технічної освіти, не мав і досвіду роботи на атомних електростанціях, не був пов’язаний із виробництвом, — розповідає глава Українського ядерного товариства. — Потенціал Станіслава Рустемовича, можливо, в якихось спецзаходах з питань приватизації чи схемах. Його можна використовувати як керівника робочої групи». «Але в того, хто працює в атомній галузі, — продовжує Муляр, — має бути професійна освіта, не менше п’яти років досвіду». Він знову нагадує: «Ми — країна Чорнобиля, пам’ятаймо про це й не робімо дурниць». 

• У «біляатомної громадськості» через можливість такого кадрового ходу виникає підозра, що підготовлювану відставку Недашковського пов’язано з якимись розбіжностями через майбутню приватизацію «Енергоатома». Мовляв, тепер головне правильно продати «Енергоатом». У відповідь на відповідне запитання «Дня», Кошарна розповіла, що на одному з недавніх заходів, організованих Українським ядерним форумом, Недашковський не виключив таку можливість, оскільки форма унітарного підприємства себе вже зжила і в частині культури управління, і в частині транспарентності. Президент «Енергоатома» тоді зазначив, що було б нормальним спершу перетворити НАЕК на публічне акціонерне товариство з 100% власністю держави.

Отже, приватизації повинна передувати корпоратизація, зазначає Кошарна. У жовтні минулого року «Енергоатом», розробив відповідний законопроект, але він, за її словами, «помер десь у надрах Міністерства енергетики та вугільної промисловості, помер, що називається, з кінцями».

P.S. Схоже, в Міненерговугілля послухалися застереження. Як повідомляють джерела «Дня», керувати «Енергоатомом» як виконуючого обов’язки президента все ж таки поставлять професіонала, але згідливого, щоб реально керувати галуззю можна було безпосередньо з міністерства.