В інтересах «великих» чисел

Після нещодавньої відставки заступника голови Нацбанку Сергія Яременка стало ясно, що дії Кабміну та НБУ у справі зміцнення курсу національної валюти стануть узгодженішими й восени гривня стане ще міцнішою. Ось тільки дуже багато експертів вважають, що штучне зниження долара — не кращий метод боротьби з інфляцією. Правда, ще не факт, що осіннє зміцнення гривні стане поштовхом до масштабної кризи в країні. Проте мало хто сумнівається, що від дослідів із національною валютою Україна втрачає більше, ніж отримує. Інфляція таким чином дійсно дещо згладжується. А ось люди, які настирливо нав’язують здавалося б незалежному Нацбанку свої погляди на лікування проблем економіки, навпаки, від зміни курсу гривні можуть істотно виграти.

ХТО ВИПАДКОВО, А ХТО ЗА ПЛАНОМ

Найгостріше на зміцнення курсу гривні реагують українські підприємства, що працюють на експорт. Собівартість їхньої продукції зростає, конкурентоспроможність, відповідно, знижується. У групу тих, хто страждає від ревальвації, потрапляють насамперед підприємства металургійної та хімічної промисловості. Правильно буде відзначити, що саме з прибутків від цих секторів економіки живуть ті, кого називають в Україні олігархами. Вони ж — ті, хто на виборах підтримав «не того» кандидата. Вони ж — потенційні супротивники. І не є винятком, що на парламентських виборах вони знову поставлять не туди. Отже, їхні проблеми не повинні викликати ніякого співчуття з боку уряду. Власне, й не викликають.

Окрім того, життєві та виробничі труднощі олігархів полегшують втілення урядової програми №1 — реприватизацію. Точку в довгих суперечках про доцільність чи недоцільність конфіскації олігархічної власності поставили соціологічні опитування. Реприватизацію, згідно з ними, підтримав 71% українців. Може, в якихось інших умовах прем’єр-міністр Юлія Тимошенко й не прислухалася б до голосу народу, проте перед виборами в неї, взагалі-то, немає варіантів. Політику, який розраховує взяти джек-пот на виборах до Верховної Ради, не з руки гребти проти течії.

Так, реприватизація псує й так не дуже привабливий інвестиційний клімат України. За даними Держкомстату, за шість місяців у країну прийшло менш нiж 500 мільйонів доларів іноземних інвестицій, тоді як за минулий рік — $1,9 мільярда. Так, український уряд критикують за кордоном. Так, внутрішнє напруження в країні зростає. Проте заяви Юлії Тимошенко про її боротьбу проти олігархів регулярно висвітлюються у ЗМІ. Жоден день трудових українських буднів не проходить без прем’єр-міністра. Економно підкидаючи в топку реприватизації одне підприємство за іншим, прем’єр цілком може зберігати актуальність теми боротьби за повернення власності народу якраз до виборів. При цьому Президент стоїть нібито збоку й займається якимись малозрозумілими народу високими моральними матеріями. Тому на фоні діяльного, балакучого та усміхненого прем’єра він виглядає доволі блідо.

Із олігархами майже все зрозуміло. А ось хто страждає ні за що ні про що — так це середній клас, за іронією долі який зіграв роль помаранчевої гвардії під час революції. Від падіння долара, зрозуміло, немало втрачають приватні підприємці та високооплачувані пролетарі розумової праці у великих містах, які мають заощадження та одержують зарплату, номіновану в іноземній валюті. Дуже небагато фірм пішли на індексацію втрат від змін курсу долара весною. Малоймовірно, що восени, коли долар знову піде донизу, щось у цьому плані зміниться. Проте середній клас в Україні нечисленний, а оскільки на виборах діє закон великих чисел, то інтереси незначної частини населення можна і проігнорувати.

ТАНКИ ЙДУТЬ УПЕРЕД

Парадокс, але рейтинг прем’єра майже не падає, незважаючи на погіршення загальної економічної ситуації в країні та постійну критику з боку експертів. Чому? Завдяки правильно вибраній суперактивній політичній позиції та натиску противників по всьому полю. Так, радник українського Президента Борис Нємцов заявляє, що «найближчим часом Тимошенко розвалить Україну». Юлія Володимирівна б’є у відповідь: «Ми руйнуємо колосальні корупційні метастази, корупційні спайки. І ви хочете, щоб нас не критикували? Ці істерики означають, що уряд зачіпає серйозні комерційні інтереси. Ви знаєте, що коли це відбувається, то верещать політики».

Інший радник Президента Олександр Пасхавер застерігає Кабмін від реприватизації, оскільки в країну, в якій права власності не дотримуються, іноземний інвестор не прийде. А прем’єр просить його «не хвилюватися та пам’ятати, що крім радників у нас є ще й уряд». Окрім того, на тій же прес-конференції прем’єр-міністр висловила переконання, що «український народ розумний і може відрізнити глибоку конструктивну критику від заангажованого вереску».

Прем’єр-міністра звинувачують у диктаторських замашках — вона відповідає: «Я не хочу звертати на це увагу. Уряд повинен, як танки, йти вперед. Якщо реагувати на кожний крик чи репліку аутсайдерів у політиці, ніколи справу не зробиш». Логіка — залізна. Звідси висновок перший: Юлія Тимошенко бореться за щастя народу. Висновок другий: дії прем’єра спричиняють запеклий опір тих, хто на народі наживається. Крізь призму цих двох принципів пропускаються всі події з життя уряду.

Потрібно віддати належне й самому прем’єру та її піар-службі. Вони дуже багато уваги приділяють тому, як піднести свою роботу громадськості. За зауваженням політтехнолога Віктора Небоженка, «як піар-прем’єр- міністр вона (прем’єр. — Ред. ) дуже сильна». На його думку, «піар-ходи — це єдине, що добре виходить в уряду». До цього потрібно додати, що піар — це, схоже, єдине, що сьогодні дійсно треба главі Кабміну.

ТИМЧАСОВI УСПIХИ ПЕРЕМАГАЮТЬ ТИМЧАСОВI ТРУДНОЩI

На нещодавній зустрічі з керівниками іноземних дипломатичних представництв Юлія Тимошенко заявила, що інфляція в Україні вже в цьому місяці піде назад. Ніяких деталей із цього приводу не повідомлялося, проте у здібностях Юлії Володимирівни протистояти не тільки людям, але й економічним процесам, ніхто не сумнівався. За наказом прем’єра, не те щоб інфляція — Дніпро в іншу сторону потече. Все в Україні готове виконати волю Тимошенко. Нещодавно президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко сказав у інтерв’ю одному з видань: «Коли я чую з вуст прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, що НБУ класно працює, то це говорить про одне: центральний банк залежний від уряду». Це до питання про те, чи може Тимошенко впливати на ситуацію на валютному ринку. І все ж, незважаючи на всю віру в Юлію Володимирівну, закрадаються деякі сумніви в запланованому на недалеке майбутнє благодійстві. Експерименти з курсом гривні можуть розгойдати і без того не дуже стійку економічну ситуацію. За словами голови АУБ, лише від квітневої ревальвації банківська система втратила активів на 1,5 мільярда гривень. А що, якщо виявляться правими експерти, а не Тимошенко, й уже восени політика уряду штовхне Україну в економічну кризу? Сьогодні є версії, що гривня, яку старанно закріплюють, полетить донизу, і мільйони людей можуть зубожіти буквально протягом кількох годин. А винними зроблять, зрозуміла справа, олігархів, саботажників, противників уряду, які весь цей час критикували Тимошенко й ціною інтересів українського народу «підставили» прем’єра. До речі, з таким зазделегідь підготовленим і розлюченим електоратом Юлії Тимошенко буде навіть легше працювати в передвиборний період. Принаймні, це легший шлях, аніж виконувати передвиборні обіцянки Президента. Але й існує небезпека, що в разі виконання передвиборних обіцянок у народу від щастя просто не витримає серце. А народ же треба берегти.