В Україну повернулась місія МВФ

У Києві розпочала роботу місія Міжнародного валютного фонду (МВФ). Її завдання — зібрати інформацію про поточну економічну ситуацію України та обговорити з урядом програму реформ, під яку даватимуть гроші. Експерти місії пробудуть в Україні до 14 березня. Її керівником призначили Ніколая Георгієва, який на початку 2000-х років обіймав посаду заступника міністра фінансів Болгарії та очолював місію МВФ у Молдові. Хто розмовлятиме з українського боку, в уряді поки що не повідомляють. До числа переговірників обов’язково увійдуть голова НБУ Степан Кубів та міністр фінансів України Олександр Шлапак. Адже саме вони відповідальні за економічну ситуацію в країні.

Приїзд фахівців МВФ — це вже другий хороший сигнал для кредитних ринків. Перший міжнародним фінансистам надала керівник МВФ Крістін Лагард, зауваживши, що дефолтні настрої стосовно України — передчасні. «Ми не бачимо нічого критичного, що може зараз служити виправданням для паніки», — заявила вона.

В НБУ також підтверджують, що роблять все, аби заспокоїти курсові коливання і стабілізувати економічну ситуацію. «Питання ліквідності банків, депозитів фізичних та юридичних осіб наразі є пріоритетом. Ми розпочали й дотримуємося гнучкої монетарної політики. Для цього ми доопрацьовуємо стратегію, і реформування буде обов’язково розпочато в банківській системі», — пояснив Кубів. Тож уряд і НБУ мають десять днів, щоби остаточно заспокоїти міжнародну спільноту і надати МВФ переконливі аргументи.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк запевнив, що Україна готова виконати всі вимоги МВФ. «Цей уряд виконає всі вимоги МВФ з тієї простої причини, що у нас немає іншого вибору», — сказав він. А Фонд зі свого боку обіцяє, що надасть необхідну допомогу. «Якщо влада країни вживатиме всіх заходів для вирішення проблем, ми будемо готові забезпечити фінансову підтримку і намагатимемось спонукати інших — американську та європейську сторони, інші фінансові організації, Світовий банк та інші міжнародні інституції — до формування пакета, завдяки якому буде можливою стабілізація ситуації», — повідомив у понеділок перший заступник глави МВФ Девід Ліптон. Якою може бути нова програма між МВФ та українською стороною? Про це «День» запитав колишнього заступника голови НБУ, заступника міністра фінансів, а нині — ректора Міжнародного інституту бізнесу Олександра САВЧЕНКА:

— У принципі, вимоги залишаться такими ж, якими й були раніше.

Перша вимога — збалансування державного бюджету і бюджетів державних підприємств, насамперед НАК «Нафтогаз». А це неможливо без поступового підвищення цін на газ для населення. Тож вимоги в цьому питанні як були, так і залишаться. Натомість представники МВФ наполягатимуть на запровадженні пільг і дотацій для малозабезпечених українців. І в комплексі ці кроки не тільки зменшать дефіцит НАКу, а й суттєво знизять корупцію в секторі ЖКГ. Чи піде влада на підвищення тарифів? Повинна. Проте це не буде вимога типу: «зробіть усе за один раз». Це будуть поступові кроки, насамперед установлення єдиного тарифу замість чотирьох (для підприємств, населення, бюджетників тощо). Якщо брати міських мешканців, то це підвищення цін на енергоносії для них буде непомітним. Я порадив би поєднати підвищення тарифів на ЖКГ зі зменшенням тарифів на прибирання прибудинкової території. Тоді загалом відбудеться зменшення платежів населення за послуги ЖКГ.

Друга — керований плаваючий обмінний курс. МВФ вимагатиме поступового зменшення різних бюрократичних перепон до реального плаваючого курсу і зниження втручання Нацбанку на валютному ринку. Проблема в тому, що у нас багато бюрократичних обмежень, які спотворюють курс. Тому протягом року НБУ доведеться переходити до монетарної політику інфляційного тагетування.

Третя — просувати далі пенсійну реформу. Але це буде поетапно. Оскільки сьогодні один працюючий українець годує одного пенсіонера. А потрібно, як мінімум, добитися того, щоб було двоє працюючих на одного пенсіонера. В Європі пенсійний тягар лежить на трьох працюючих.

Це три принципові вимоги. А решта — несуттєві. І я очікую, що МВФ зможе протягом найближчих двох тижнів уже надати перший транш у сумі двох-трьох мільярдів доларів. Скоріше за все, ці гроші підуть у золотовалютні резерви. Але не виключено, що половина з них може потрапити в бюджет.