Вадим КОПИЛОВ: Банки отримали чіткий сигнал від держави щодо зниження ставок за позиками для бізнесу...

У Мінфіні вважають, що Україна близька до позитивного рішення Міжнародного валютного фонду (МВФ) про виділення фінансової підтримки розміром близько 19 мільярдів гривень упродовж 2,5 року. Із іншого боку, в головному кошторисі країни передбачено, що держава позичить на внутрішньому ринку 66,2 мільярда гривень. Як позначаться на стані реальної економіки такі кроки: прискорять економічне зростання чи, навпаки, загальмують його? Адже значна присутність держави на внутрішньому ринку сприяє підвищенню банківських кредитних ставок для бізнесу. Про ці та багато інших життєво важливих для реальної економіки особливостях бюджету-2010 в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів перший заступник міністра фінансів Вадим КОПИЛОВ.

— Які головні завдання поставлені перед Міністерством фінансів на 2010 рік, виходячи із затвердженого бюджету?

— Головне завдання — досягти на кінець року реалістичного, збалансованого за доходами та витратами бюджету. І всі підстави для цього в нас є. 2010 року доходи від податківців уже зросли на третину, від митників — на чверть. Згідно з планом держбюджету, 2010 року ДНАУ має зібрати 104,8 мільярда гривень, а митниця — 92,7 мільярда гривень. Думаю, проблем із цим не буде.

При виконанні бюджету в першу чергу фінансуватимуться захищені статті бюджету (заробітна плата, «соціалка», комунальні платежі, пенсії). А потім усе інше. У списку пріоритетних завдань і забезпечення проведення реформ, пов’язаних із ефективним управлінням держфінансами, й у соціальній сфері (пенсійна реформа, адресність соціальних виплат).

ДЕРЖСКАРБНИЦЮ НАПОВНЯТЬ «ІЗ ТІНІ»

— А наскільки відсотків було виконано план надходжень до бюджету в квітні?

— У квітні державна скарбниця недоотримала мільярд гривень із запланованих 20 мільярдів. Але хочу підкреслити, що й ДНАУ, й митниці дали дуже напружене завдання щодо зборів до бюджету. У той же час, це не означає, що по відношенню до платників податків тепер застосовуватимуться шокові заходи. На бізнес ніхто не тиснутиме. Наповнити державну скарбницю можна й за рахунок зменшення обсягів «тіньової» економіки. 2009 року обсяг «тіні» оцінювався в 40-50% від усіх ресурсів економіки. Не варто також забувати, що за останні роки з України пішло чимало іноземних інвестицій. Тому головна робота податківців і митників 2010 року буде спрямована на боротьбу з тіньовими обігами, а держава створить передумови для повернення до країни інвестицій.

— 2010 року дефіцит бюджету оцінювався на рівні 10% ВВП. Цього року уряд хоче знизити планку до 5,33% ВВП. За рахунок скорочення фінансування яких бюджетних статей досягатиметься економія?

— Скоротиться чисельність апарату управління. Головну увагу буде приділено оптимізації прибуткової й витратної частини бюджету. Наприклад, доходи збільшаться за рахунок ліквідації непрозорих схем відшкодування липового ПДВ. Адже 2009 року, незважаючи на зменшення експорту, спостерігалося значне зростання заявок на відшкодування ПДВ. По суті, прибуткова частина бюджету «вимивалася». Уряд поставив завдання поліпшити адміністрування цього податку й вичистити з поданих заявок на відшкодування весь фіктивний ПДВ.

— У проекті бюджету на повернення ПДВ відведено всього близько 25 мільярдів гривень, а суми заборгованості називалися податківцями й у 30 мільярдів гривень. Виходить, що держава хоче знову залізти в кишеню до бізнесу?

— Загальна сума заявок на відшкодування на початок 2010 року зросла до 50 мільярдів гривень. Під час податкових перевірок підтвердилися 23,3 мільярда гривень. Зараз торішня заборгованість щодо ПДВ ліквідовуватиметься за рахунок випуску в червні облігацій державної позики на суму 20 мільярдів гривень. І плюс у бюджеті закладено ще 25 мільярдів гривень «живими» грошима на відшкодування ПДВ за прогнозованими обігами цього року.

У ВІТЧИЗНЯНИХ БАНКІВ «ВІЛЬНИЙ» 41 МІЛЬЯРД ГРИВЕНЬ

— Проте підприємства потерпають не лише через неповернення ПДВ. З початку кризи фінансові установи практично припинили кредитувати бізнес. Скажіть, як вплине на банківське кредитування реального сектора намір уряду «позичити» на внутрішньому ринку 66,2 мільярда гривень? Якого обсягу кредитних ставок слід чекати?

— Держава не «вивалюватиметься» на внутрішній ринок із такою великою заявкою. Ми діятимемо рівномірно. Більше того, хочу сказати, що вже близько 19 мільярдів гривень позичили на внутрішньому ринку. І ви бачите, як ринок відреагував: динаміка останніх двох місяців свідчить про зниження ставки внутрішніх державних запозичень у гривнях з 26% до 11%. Кредитні ставки для держави на внутрішньому ринку знизилися вдвічі. Тобто банки отримали чіткий сигнал від держави про зниження своїх кредитних ставок для інвестування реального сектора економіки. При цьому сьогодні банки мають у своєму розпорядженні вільних 41 мільярд гривень. Але вони чекають повної стабілізації економічної ситуації в країні. Економіка втомилася від політичних випробувань, їй потрібен спокій і реформи.

Щодо розміру ставок. Нагадаю, що відсоток державних запозичень менше відсотків банківських кредитів для економіки, як правило на 2—3%. І до кінця 2010 року, на мій погляд, можна чекати зниження банківських кредитних ставок для комерційного кредитування до 12 —15% у гривнях, 10—12% — у доларах і 10% — у євро. Але головне для зниження ставок — довіра банків до економіки.

ЗОВНІШНІ КРЕДИТИ ПОДЕШЕВШАЛИ ВДВІЧІ

— Як ви оцінюєте кредитні шанси України на світовому ринку, адже не так давно світова спільнота пропонувала гроші в борг під високі відсотки?

— Наше завдання — щонайшвидше піти з внутрішнього ринку запозичень на зовнішній. У зв’язку з цим проводиться пошук дипломатичних менеджерів для зовнішнього публічного розміщення державної позики. Гадаю, що позитивне рішення з цього питання буде ухвалене протягом двох тижнів. А потім упродовж місяця виходитимемо на отримання зовнішньої позики. Паралельно уряд веде переговори про відновлення фінансової підтримки з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ). Як відомо, місія Фонду вже була в Києві, потім наші експерти побували у Вашингтоні. І тепер на другу половину травня заплановано приїзд місії МВФ з повноваженнями. Україна близька до позитивного рішення МВФ щодо виділення фінансової підтримки.

Тепер про перспективи України на зовнішньому ринку — зараз вони непогані. Якщо раніше Україні на міжнародних ринках пропонували кошти під 14% річних, то зараз уже йде розмова про 6,5 —7% річних. І це ще не було публічного виходу держави з євробондами. По суті, довіра міжнародного бізнесу до України зростає. Крім того, додому повертаються й фінанси, що втекли під час кризи за кордон.

Аби привернути увагу зовнішнього інвестора й якнайскоріше повернути «втікачів», у бюджеті запропоновано низку великих проектів щодо Євро-2012, у сфері енергозбереження, енергоефективності, модернізації машинобудівного комплексу, аграрні проекти. Тобто поле для інвестицій сформоване. Гадаю, що серйозна послідовна робота із зовнішніми інвесторами може розпочатися вже в липні, після публічного виходу держави на зовнішній ринок.

— Як вплинуть на розмір державного боргу плани уряду залучити за кордоном 34,1 мільярда гривень, а всередині країни — 66,2 мільярда гривень?

— Зважаючи на заплановані державні гарантії (45 мільярдів гривень), держборг може становити близько 40% ВВП.

— А вас не насторожує такий показник, бо багато економістів вважають, що «боргова стеля» для держави Україна — 35% ВВП?

— Якщо запозичені гроші підуть на розвиток інфраструктурних та інноваційних об’єктів (а саме туди, згідно з бюджетом, вони мають піти), то нічого страшного. Адже, освоюючи в такий спосіб позику, економіка швидко «відіб’є» її й сприятиме тому, щоб дефіцит бюджету 2011 року був 4,5% ВВП, а 2012-го — 3,5% ВВП.

ПРИВИД «ГАЗОВОГО» ДЕФІЦИТУ

— Щодо дефіциту бюджету, де гарантія, що запланований бюджетний дефіцит 5,33% ВВП не «розбавиться» за рахунок необхідності дотувати НАК «Нафтогаз України», адже ціна на газ внутрішнього видобутку та на тарифи для населення залишилися незмінними?

— Зараз триває робота над складанням збалансованого фінансового плану для НАК на 2010 рік. Збалансувати його фінанси можуть за рахунок оптимізації витрат і доходів. 2009 року було катастрофічне падіння зборів платежів за газ, що відпускався, особливо до комунальної сфери (найбільше за тепло). З цим боротимемося. Також слід зайнятися оптимізацією витрат НАК на закупівлю всіх необхідних йому для роботи матеріалів і устаткування. Простіше кажучи, дивитимемося, щоб не було закупівель за ціною вдвічі-втричі вищою за реальну вартість.

— Чи потрапить під оптимізацію витрат стаття про інвестиційну діяльність «Нафтогазу України», кошти від якої йдуть, наприклад, для розробки нових родовищ?

— Інвестиції в нафтогазовий комплекс завжди були дуже вигідними. І завдання держави — створити інвестиційно вигідні умови для ефективного використання надр на користь своїх громадян і газового сектора. Звісно, держава віддасть перевагу тому, щоб за наявності власного ресурсу вкладати його в газовий комплекс. Але можна й знаходити якісь ефективні механізми залучення іноземного капіталу (державно-приватне партнерство), щоб цей дорогий для нас ресурс не вимивався за кордон за низьку ціну й не гуляв на зовнішньому ринку.

СОЦІАЛЬНІ ВИТРАТИ ЗБІЛЬШУЮТЬСЯ

— А який відсоток із загального фонду держбюджету передбачено виділити на соціальні витрати 2010 року? Яка цифра була 2009 року?

— 2010 року на соціальні цілі піде 74,1 мільярда гривень (22,4% бюджету) проти 51 мільярда 2008 року.

— Але ж подальше збільшення витрат на соціальну сферу деякі експерти називають неприйнятним для України в її нинішньому стані. Кажуть, треба вкладати в реформи, в реальний сектор.

— 22,4% бюджету — це витрати на охорону здоров’я, освіту, культуру. Зарплати та пенсійний фонд сюди не входять. Разом із ними ця частина більша. А підвищення соцстандартів, яке теж відбите в бюджеті, необхідно було здійснити, адже серед малоімущого населення стався значний дисбаланс у зростанні цін і їхніх доходів. Його необхідно було вирівняти. Інакше з’явилися б негативні процеси в суспільстві, знизилася б іще більше споживча здатність. Підвищення соцстандартів — мінімальний, але вимушений захід, необхідний для стимуляції економічного зростання.

І я б не став говорити, що уряд відкрив шлях лише споживчому попиту. Разом із соціальними ініціативами в бюджеті також є пакет щодо інфраструктурних об’єктів і заходів, які сприяють зростанню галузей економіки. І саме інвестиційна частина бюджету збільшена в рази, щоб стимулювати економічне зростання.