Вадим ЗАГРЕБНОЙ: Ризикувати краще разом
— На жаль, економічна ситуація в країні така, що, підбиваючи підсумки, не відчуваєш радості, хоча, здавалося б, працювали непогано. Падіння курсу гривні, яке сталося у вересні цього року, зачепило всіх. І в нас немає особливої причини торжествувати, що в нас криза не така, як у Росії. Україну вона також ударила дуже боляче. І, природно, дісталося й нам. Якщо взяти валовий обсяг страхових послуг, то порівняно з минулим роком ми виросли на 250%. А якщо перевести у вільно конвертовану валюту, то виявиться, що ніякого зростання й немає.
З іншого боку, сьогодні до послуг страхування вдаються ті, хто займається ризиковим бізнесом: автотранспортними й залізничними внутрішніми й міжнародними перевезеннями, де часто страждають люди. Нам доводиться виплачувати зумовлені договорами страхові премії, що підвищує збитковість компанії. Торік вона була 12%, а в цьому (поки що важко сказати точно) вона виросте разів у два або ще більше. І це загалом нормально. У європейських країнах збитковість досягає 70%, а ми сьогодні наближаємося до 40—50%.
— Невже в нас страховий бізнес більш ефективний і прибутковіший?
— Жодною мірою. Там страхувальники працюють в умовах стабільної економіки і стабільного законодавства. Тому нам важче. І ще: ми, як з'ясувалося, працюємо з нестабільною валютою. За міжнародними договорами відповідаємо у твердій валюті, збираємо від страхувальників м'яку валюту — гривню, але зобов'язані купити тверду валюту й розрахуватися нею. У той же час нові внески не збираємо. Якщо у вересні страхувальники принесли нам за послуги гривню, а в кінці року курс її впав більше ніж у два рази, то в грудні-січні треба все одно розрахуватися у валютному еквіваленті, тобто фактично ставка премії виросла у два рази.
Ось такі підсумки. І тільки надлюдські зусилля дозволили втримати компанію із обсягу страхових послуг на рівні минулого року, а із збитковості ми маємо, як я вже казав, гіршу картину, ніж 1997 року. І це при тому, що Українська транспортна компанія — одна з лідерів на страховому ринку. За оцінкою Держстрахнагляду України ми сьогодні вже входимо до числа великих страхових фірм, котрі володіють розгалуженою мережею в усіх регіонах (у нас 15 філіалів). Як нинішню валютно-фінансову кризу переживуть дрібні страхові компанії, мені важко уявити. Адже за два тижні кризи ми практично втратили 50% своїх активів. Однак головне, що криза вдарила по наших потенційних клієнтах. Їхня платоспроможність дуже впала. А ще з'явилися складнощі в придбанні валюти. Зависли зовнішньоекономічні контракти. Словом, розладнався весь ланцюжок, що знизило ділову активність в Україні загалом. І найсумніше, що сьогодні ніхто не візьметься гарантувати стабільність гривні. А від цього йде також і соціальна і політична нестійкість.
— Але за даними, котрі я маю, ви намагаєтеся якось об'єднати страхові компанії, щоб протистояти кризі...
— Ця ідея вже давно, як мовиться, витає у повітрі. Щоб зберегти страховий ринок, компаніям треба укрупнюватися та об'єднуватися. Цей процес відбувається у всьому світі. Нинішнього року лідируючі на ринку компанії обговорили це питання на з'їзді страхувальників, сформували комісію з реструктуризації, розвитку і демонополізації страхового ринку, яка буде займатися вивченням цього питання. Я також обраний до складу комісії. Цей почин підтримує і керівництво Держстрахнагляду. При підтримці Ліги страхових організацій України розроблені й розіслані опитувальні листи, за допомогою яких ми хочемо дізнатися про погляди на цю проблему та наміри 240 страхових компаній, які працюють в Україні. На яких принципах і умовах вони могли б об'єднатися... По суті, це маркетингове дослідження ринку страхових організацій. Поки що половина опитаних ніяк не відреагувало, а інша, навпаки, відгукнулася дуже активно. Пишуть, телефонують, шукають зустрічей. Але реакція, природно, різна. Є група (до 50 компаній — інформація ще опрацьовується), яким об'єднання цікаве. Після узагальнення надісланих ними матеріалів нами буде намічена концепція об'єднання, яка сьогодні ще, безумовно, не буде вписуватися в чинне законодавство України. У кінці січня проведемо нараду за участю Держстрахнагляду й Ліги страхових організацій. За її підсумками робоча група буде доопрацьовувати концепцію, проаналізує зарубіжний досвід. Після того, як концепція буде узгоджена із Держстрахнаглядом, почнеться робота, пов'язана з необхідністю зміни законодавства.
Однак при цьому ми хочемо, щоб усі знали: йдеться насамперед про захист українського страхувальника, що довіряє нам свої ризики і часто своє життя. А ще це своєрідний захист від наймогутніших іноземних страхових компаній, які рано чи пізно прийдуть на наш ринок.
— Ваша компанія займається страхуванням транспортних операцій. Як ви сприйняли створення Транспортного союзу України і чи маєте намір із ним взаємодіяти?
— Ми справді страхуємо транспортників, як юридичних, так і фізичних осіб, і я вважаю, що створення Транспортного союзу — це великий крок уперед. Я був на презентації союзу, зустрічався там з багатьма із тих, кого ми обслуговуємо. Безумовно, Українській транспортній страховій компанії хочеться бути ближчою до цього союзу, до своїх потенційних клієнтів, надавати дієвий захист їхнім економічним інтересам. Тому ми вважали за необхідне приєднатися до Транспортного союзу. За відомостями, котрі я маю, вже є рішення про те, що компанія прийнята до цієї організації. І ми сподіваємося, що вона буде сприяти розв'язанню проблем, які стоять перед цією галуззю. Частину з них ми хочемо взяти на себе. Як мовиться, підставити плече.
