Від меморандуму до результату

Кінець минулого тижня ознаменувався важливою для вітчизняного енергетичного сектору подією. У рамках третього засідання українсько-американської комісії зі стратегічного партнерства НАК «Нафтогаз Україна» та американська компанія ExxonMobil підписали меморандум про співпрацю в розвідці нетрадиційних видів енергії. Офіційне «добро» однієї з найпотужніших енергетичних компаній США на участь в українському сланцевому проекті можна розцінювати як аванс довіри до енергетичних намірів нашої влади «відв’язатися» від монополії російського енергоресурсу на внутрішньому ринку. Однак така ініціатива одразу ж отримала непряму оцінку з російського боку. «Сподіватися на те, що сланцевий газ стане паличкою-виручалочкою для звільнення України від газової залежності від Росії неможливо», — заявив у ході круглого столу «Актуальні проблеми європейської енергетики» начальник управління структуризації контрактів і ціноутворення ТОВ «Газпром експорт» Сергій Комлєв. Тож дати оцінку вашингтонських сланцевих домовленостей «День» попросив директора енергетичних програм центру «Номос» Михайла ГОНЧАРА:

— Ваша оцінка підсумків українсько-американської робочої групи з питань енергетичної безпеки, яка завершила минулого тижня свою роботу в Вашингтоні?

— Про здобутки поки що говорити зарано. В рамках міжурядового діалогу, визначеного «Хартією Україна — США про стратегічне партнерство» від 2008 року енергетичний компонент з’явився на порядку денному вперше, хоча відповідна позиція про «намір започаткувати діяльність двосторонньої групи з питань енергетики» була чітко зафіксована в документі.

Серйозних проривів в енергетичному питанні не відбулося, бо цьогорічне обговорення енергетичної тематики було свого роду пробою пера. На мій погляд, досягнуті домовленості про сприяння американських компаній в розвідці покладів нетрадиційного газу в Україні мають поки що віртуальний характер.

— Але чому ви не вважаєте конкретним позитивним результатом підписання НАК «Нафтогаз Україна» та американською компанією ExxonMobil меморандуму про співпрацю в розвідці нетрадиційних запасів вуглеводнів в Україні?

— Всім відома українська традиція підписувати меморандуми, а потім їх не виконувати. Оскільки я був в цей же час у Вашингтоні, де брав участь в обговоренні проблематики українсько-американського партнерства на рівні неурядових експертів, то можу вказати на деякі речі. Американська сторона в цій сфері з певним скепсисом і недовірою дивиться в бік України, оскільки, на відміну від українських урядовців, які іноді страждають на амнезію, дуже добре пам’ятає чим закінчилась співпраця в питаннях європейського напрямку використання Одеса — Броди, спорудження заводу з фабрикації ядерного палива за проектом «Westinghouse» чи пілотний проект освоєння Прикерченської ділянки Чорноморського шельфу «Vanco Energy». Американські чиновники добре пригадують прізвище тих українських візаві, хто «допоміг» їм створити «історію неуспіху» американських компаній в Україні. Причому, політичне забарвлення того чи іншого урядовця ролі не грає.

Тому меморандум з ExxonMobil, радше, окреслює спільний інтерес. Американська компанія дуже обережно ставитиметься поки що до українського проекту. На її офіційному сайті ви навіть не знайдете повідомлення про меморандум з «Нафтогазом» (принаймні, станом на кінець тижня, коли вже пішли прес-релізи про інші важливі для компанії події, жодного коментаря з цього приводу не було).

На мій погляд, певний елемент довіри буде з’являтися вже на початковому етапі — в процесі отримання американськими компаніями відповідних дозволів та ліцензій на виконання пошуково-розвідувальних робіт. Щоб нам повірили, цей процес повинен бути максимально прозорим, швидким, як це відбувалося, наприклад, у сусідній Польщі. Нагадаю, компанія ExxonMobil бере участь в розвідці запасів сланцевого газу в цій країні, але для цього їй не знадобилося гучних декларацій, як і іншим американським та європейським компаніям, що прийшли в Польщу на розвідку сланцевого газу. В цьому контексті, слід пам’ятати, що американці будуть порівнювати сприятливість/несприятливість умов в Україні з тим, що є в Польщі. І якщо порівняння буде не на нашу користь, то вони просто згорнуть тут роботи і зосередяться на польському напрямку, де вони мають фору в часі.

— Скільки часу, на ваш погляд, потрібно для реального видобутку сланців в Україні після підписання меморандуму?

— На пошуково-розвідувальні роботи, які попередньо оцінять наявність перспективних ресурсів сланцевого газу, знадобиться близько двох років. Для з’ясування комерційних запасів газу, оцінки впливу на навколишнє середовище застосування технологій гідророзриву пластів, бізнес-планування видобутку потрібно ще 3—5 років. І для створення необхідної супутньої інфраструктури з видобутку та транспортування сланцевого газу (в разі успішності попередніх двох етапів), розгортання експлуатаційного буріння потрібно мінімум три роки. Тобто реальний результат українсько-американських домовленостей буде через 8—10 років. І це можна вважати стислим терміном.

— То, як вважаєте, в Україні буде повторення сланцевої революції, яка сьогодні накрила США та Польщу?

— Період 2002—2009 років, який у США назвали «революцією сланцевого газу» є вінцем еволюційних зусиль, що докладалися окремими компаніями, починаючи з 80-х років. Польщу ще ця революція не накрила. Польські фахівці дуже обережно заявляють про сланцеві перспективи, бо поки що не мають достовірних даних щодо цього. ExxonMobil розпочала роботи у Східній Польщі восени 2009 року. Тому результати очікуються поточного року або ж на початку 2012-го.

Що ж стосується України, то в нас ніхто і ніколи не проводив грунтовних пошуково-розвідувальних робіт щодо сланцевого газу. Понад те, станом на 01.01.2009 року в Державному балансі запасів корисних копалин поклади газонасичених та горючих сланців навіть не обліковувались. Тому й говорити про колосальні перспективи відразу і зараз поки що не доводиться. На мій погляд, якщо українсько-американська співпраця розвиватиметься успішно, то теза про майбутню «революцію сланцевого газу в Україні» розвінчується або підтвердиться не раніше 2013 року, коли будуть виконанні відповідні дослідження.