Від вугілля – до водню

Якщо Україна не хоче залишитися на околицях європейської цивілізації, то мусить оперативно реагувати на сучасні виклики, зокрема енергетичні й екологічні. За приклад варто брати безпосередньо ЄС і його нову політику «Зеленої угоди».

«Green deal — це нова цивілізаційна угода... ЄС приходить до того, що відмовляється від вугілля взагалі, відмовляється від викидів СО2. Це радикальні зміни, які за масштабом можна порівняти хіба з самим заснуванням ЄС», — наголосив під час онлайн-дискусії #енергочетвер — «Green deal: чи скористається Україна зеленим шансом євроінтеграції?» голова Асоціації енергоефективних міст Святослав Павлюк.

За словами експерта, європейці свідомо обирають чисте майбутнє й так само очікують цього від своїх партнерів за межами ЄС.

«А від тих країн, які не приєднуються до цієї цивілізаційної угоди, ЄС буде відгороджуватися «вуглецевим бар’єром», — продовжив Святослав Павлюк. — Тобто на практиці це означатиме: або до 2050 року ми стаємо кліматично-нейтральними й скорочуємо викиди СО2 до нуля, або не робимо цього й наш експорт до ЄС буде обкладатися додатковим ввізним митом... Тож або ми зараз дуже швидко з неймовірними зусиллями «заскакуємо в цей поїзд», або наша економіка просто помре, при чому досить швидко».

Фахівці пояснюють: без кардинальних змін, зокрема в вітчизняній енергетиці, Україна не зможе зберегти навіть нинішній рівень економічної співпраці з ЄС.

«Тобто весь наш експорт: зерно, метал тощо в Європі стане незатребуваним. У наших інтересах уникнути такого сценарію. Адже ЄС — найбільший торговий партнер України. Маємо докласти максимальних зусиль, аби не втратити його», — наголошує голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій Щербенко.

Експерт переконує: новий кліматичний виклик варто використати як шанс суттєво модернізувати власну економіку й завдяки цьому досягти якомога тіснішої інтеграції з ЄС.

«Green deal дає Україні хороший шанс для цивілізаційного кроку вперед. Варто лише знайти в собі сили зробити його», — підсумовує Віталій Щербенко.

У ЄС «зелені» прагнення українців підтримують. Тамтешні фахівці переконані: Україна цілком здатна долучитися до втілення «Зеленої угоди», а заодно отримати значні інвестиції в власну економіку.

«Green deal — це угода не лише для ЄС. Вона вийде за його межі. Наша мета — сфокусуватися не лише на зменшенні викидів СО2, а загалом зупинити деградацію клімату. Бо нині людство дуже повільно реагує на його зміну. Потрібні нові рішення та технології для низьковуглецевих систем», — зауважує директор Центру енергетики та клімату Французького інституту міжнародних відносин (IFRI) Марк-Антуан Ейл-Маззега.

Фахівець упевнений, що над реалізацією Green deal ЄС і Україна мають працювати разом. Адже Європа не зможе досягти кліматичної нейтральності без допомоги сусідів і інвестицій у декарбонізацію цих сусідів. Але вирішальним у цій історії стане наш інвестклімат.

«Для нової економіки Європа потребуватиме багато чистого водню. І Україна може в цьому допомогти: зокрема використовувати надлишкову енергію електростанцій для виробництва водню завдяки електролітним технологіям. А далі цей водень Україна могла б експортувати до ЄС, — продовжує Ейл-Маззега. — Але це буде дуже конкурентна сфера. І тут Україна конкуруватиме з Марокко, Єгиптом, Алжиром. Тож інвестиції в нові технології прийдуть туди, де буде кращий інвестклімат. Тож Україні потрібно пришвидшити реформи».

Утім, з цим в Україні поки сутужно. В енергетиці триває криза, а замість підтримки розвитку водневих технологій вітчизняний уряд продовжує ставити в пріоритет вугільну галузь. Зокрема Кабмін визначив пріоритетним використання вугілля замість природнього газу для виробництва електроенергії на ТЕС.

Фахівці критично поставилися до такого рішення в стилі ручного управління. Адже воно ставить під сумнів інтеграцію вітчизняної енергосистеми в європейську. Крім того, політика Green deal передбачає відмову від використання вугілля. А в нас чиновники навпаки змушують спалювати саме це викопне паливо.

Народні депутати вже звернулися до Антимонопольного комітету та прем’єр-міністра з вимогою скасувати таке рішення.

«Ми в комітеті не підтримуємо цю ідею пріоритетного використання вугілля й 20 депутатами відправили на прем’єр-міністра запит блокувати її. Далі я як народний депутат і ще кілька моїх колег робимо запит на Антимонопольний комітет», — наголосив народний депутат України, заступник голови парламентського комітету з питань екологічної політики Олександр Маріковський.

Разом з тим, рішення Кабміну про пріоритетне використання вугілля замість природнього газу є тимчасовим. Згодом в уряді обіцяють повернутися до політики декарбонізації, але «коли будуть до цього готові».

«Ми розраховуємо на декарбонізацію. Рішення про пріоритетність вугілля було тимчасовим. Декарбонізація буде. Але до неї треба підготуватися», — заявив заступник міністра енергетики України з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков під час онлайн-дискусії #енергочетвер.

Збиткові шахти почнуть закривати з наступного року, пообіцяв урядовець. За словами Демченкова, уряд нині готує відповідну концепцію реформи галузі. І вона передбачає ліквідацію неперспективних вугільних шахт.

«Треба відповісти на питання: що буде далі з вугільною галуззю. Зараз міністерство з допомогою депутатів думають, як зробити так, щоб реформа справді відбулася, і з 2021 року ми почали закривати збиткові вугільні шахти, — наголосив він. — Але жодна шахта не буде закрита просто так, без відповіді на питання, де будуть працевлаштовані люди, які компенсації вони отримають тощо».

Та вітчизняні й європейські фахівці переконані: Україна має орієнтуватися на технології майбутнього, а не минулого. І вугільних шахт у новій парадигмі немає. Натомість настає час водневої енергетики, до якої Україні слід адаптуватися якомога швидше.