Відпочинок... із політичних причин

«Я говорив і говоритиму, що в такій великій країні, яка в туристичному та в курортному сенсі щось означає, має бути організоване міністерство курортів і туризму», — заявив міністр курортів і туризму Криму Олександр Таряник на засіданні круглого столу за підсумками курортного сезону в Криму. На його думку, створення міністерства сприятиме формуванню державної політики в сфері курортів і туризму. «Тоді буде порядок, а сьогодні в Києві курорти кинуті напризволяще», — пояснює він. Тому за минулий курортний сезон кількість туристів і відпочивальників у Криму не збільшилася порівняно з минулим роком.

Рівень цін на відпочинок у Криму нерідко перевищує навіть ціни на найкращих курортах Середземномор’я, повідомив директор Кримського центру розвитку туризму Микола Терещенко. У січні-серпні поточного року в Криму побували 98 тисяч туристів із далекого зарубіжжя, що на 17,8 тисяч осіб, або на 18,2% менше, ніж за аналогічний період минулого року. «Крим, як і раніше, непривабливий для західного туриста, оце головна причина, — заявив міністр курортів і туризму АРК. — Наші царські місця, 150-річчя Кримської війни — все це добре. Але при цьому дороги немає, жити ніде, харчування не влаштовує, а ціни дуже високі».

Цього літа на ситуацію на кримському курорті вплинув і стан політичних відносин України та Росії. Так, транспортники Керчі вважають, що в Росії потік туристів на українські порти стримувався свідомо, оскільки пороми курсували напівпорожніми в той час, як на російській стороні стояла черга до переправи на кілька днів. А Таряник вважає, що й в Україні для цього «здійснювалися кроки». «Я можу сказати, що офіційно стоїть завдання зробити Україну незалежною від російського ринку та Туреччини», — каже він. За його словами, такий намір української влади продиктований політичними причинами. Свідченням цього є поява в українських засобах масової інформації матеріалів, що підривають туристичний імідж Криму, наприклад, про те, що нібито в Криму зустрічаються зараженні СНІДом відвідувачі пляжів тощо. «Ви думаєте, це випадково? Спеціально, щоб Росія не їхала, — вважає кримський міністр і додає: — Якби ми були Анталією, й у нас були такі самі за якістю курорти, то тільки тоді можна було б повертати голоблю в інший бік. Але до нас, крім бідних росіян, ніхто й не приїде!». З іншого боку, внесення змін до бюджетного законодавства України та скасування нульової ставки ПДВ на продаж дитячих путівок підвищило їх вартість у середньому на 20%. У результаті відпочинок у Криму став дорожчим, аніж на чорноморському узбережжі Росії, що спрямувало значний потік російських відпочивальників із Криму до Анапи.

Щоправда, за даними Таряника, за останні роки залізничні тарифи підвищилися в середньому на 150—200% на всіх напрямках, крім білоруського. Це позначилося на кількості туристів із Білорусії. Вони тепер становили 12,4% від загальної кількості відпочивальників у Криму (росіяни — 36,4%), тоді як у 2000 році їх нараховувалося 8%.

Розвиток курорту в Криму стримує й те, що протягом трьох років кримська влада не може добитися затвердження Кабінетом Міністрів України положення про порядок реєстрації й оподаткування невеликих приватних пансіонатів, вважає Таряник. А їх сьогодні в Криму, за різними оцінками, від кількох сотень до кількох тисяч.