Відставка для векселя

Державна митна служба за січень-лютий збільшила свій внесок до бюджету у 1,7 рази. «У світі склалася тенденція, що в бюджет третину доходів дає митниця, решту — податкова. Наша митниця у лютому поставила рекорд», — говорить прем’єр- міністр Юлія Тимошенко. З огляду на це досягнення митне відомство отримало нове завдання: збільшити щоденні відрахування до 500 мільйонів гривень, а щомісячні — до 10 мільярдів.

Українські імпортери таким заявам не радіють і попереджають: заборона векселів сьогодні допомагає залатати бюджетні дірки, однак незабаром може створити серйозну загрозу для країни. Уряд, на думку промисловців, рубає гілку, на якій сидить, бо скасування векселів та перехід на «живі розрахунки» вимиває оборотні кошти з підприємств, а відтак — поступово підриває економіку підприємств і всієї держави.

За словами голови ради Федерації роботодавців України Бориса Райкова, за два перші місяці 2008 року в підприємств вилучили майже два мільярди гривень. І ніхто не дасть гарантії, що ПДВ їм повернуть вчасно (сьогодні цей процес триває щонайменше шість місяців). «Митниця рапортує про збільшення зборів та платежів, але ж не такою ціною», — обурюється він.

Як упливає ця заборона на виробництво, розповів заступник директора одного з найбільших суднобудівних підприємств України «Дамен Шипярдс Океан» Геннадій Манжос. За його словами, під час будівництва лише одного повнокомплектного судна через відміну вексельних розрахунків при імпорті втрачається близько мільйона гривень. Про загрозу збитків у майбутньому говорить і генеральний директор ТОВ «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування» Леонід Янов. Очолюване ним підприємство нині має непогані економічні показники, а брак вилучених грошей відчує лише через чотири—п’ять місяців. Але що потім?

Про один із можливих варіантів для свого підприємства розповів голова правління ВАТ «Укрпластик» Олександр Галкін: компанія не може розмитнити придбану сировину через відсутність грошей, створену несвоєчасним поверненням ПДВ. Щоб вирішити проблему, доведеться вдаватися до банківських кредитів, які навіть за наявності дружніх стосунків з банком удається отримати під 15,5% річних. «Протягом року ми повинні сплатити 97,1 мільйона ПДВ. Врахувавши ж річну ставку по банківському кредиту, на збільшення оборотних коштів ми додатково витратимо вісім мільйонів гривень», — пояснює він. У довірчій розмові з «Днем» інші експортери також говорили про банківські кредити, але навряд чи всі мають дружні стосунки з банкірами.

Захисників вексельного табу серед експортерів немає. Новий метод, як здається, ефективніше діє на користь бюджету, але на практиці виявляє свою недосконалість, зізнається голова спостережної ради ТЗОВ «Цунамі» Володимир Вдовенко. Таку методику, на думку фахівця, потрібно доповнювати, і бажано — розумними, раціональними пропозиціями. «Два роки тому працювала вимога про оформлення векселів тільки для виробників», — говорить заступник директора з економіки та фінансів ВАТ «СКФ Україна» Юрій Довгун. Чому її зламали 2005 року?

Щоб про загрози для виробників-імпортерів почули на високих урядових рівнях, Федерація роботодавців України вже вдруге анонсувала відкрите звернення до Президента, прем’єр-міністра, голови Верховної Ради та секретаря РНБО. Поки що відповіді не отримано. Її замінила заява керівника Мінфіну Віктора Пинзеника: «Що стосується негрошових форм розрахунків, то позиція Мінфіну полягає в тому, щоб підтримати Державну митну службу. Ми готові реагувати на проблему з відшкодуванням ПДВ, але країна повинна переходити не на віртуальні, а на грошові розрахунки. Тобто, платите гроші на кордоні — ми готові реагувати через відшкодування ПДВ».