Вітаємо тебе, Естоніє!

З настанням 2011 року Естонія першою з колишніх радянських республік ввела в обіг єдину європейську валюту, ставши 17-ю державою Єврозони. Як уже писав «День», завдяки своїй упевненій економічній політиці ця маленька балтійська країна змогла досягти відповідності Маастрихтським критеріям. Згідно з останніми, нагадаємо, дефіцит держбюджету не повинен перевищувати 3% ВВП. А розмір інфляції у країні і довгострокова відсоткова ставка не повинні, відповідно, перевищувати середній рівень цих показників у трьох країнах-членах ЄС, що досягли найкращих результатів у сфері стабільності цін, більше ніж на півтора і два відсоткові пункти. Україні поки що залишається лише мріяти про такі показники...

Проте, нагадують експерти, Естонія залишається найбіднішою країною Єврозони, економіка якої складає лише близько 0,15% від всього ВВП Євросоюзу. І до того ж, єдину валюту Європи країна ввела тоді, коли інші її представники почали замислюватися про план «Б» — відмову від євро і повернення до національних валют.

Ризикованість введення євро усвідомлюють і самі естонці: згідно з останніми опублікованими статистичними даними, трохи менше половини жителів країни прихильно ставляться до добровільної відмови від естонської крони. Більше того, активісти руху Iseseisvus («Незалежність») у Талліні та інших містах республіки з приходом нового року навіть розвісили плакати з красномовним написом: «Welcome to Titanic, Estonia!» із зображенням тонучого «Титаніка», на який вони вже «посадили» Грецію, Ірландію, Португалію та Іспанію.

Є й інша позиція, виражена вже навіть у жартівливій формі: «Євро — серйозно хвора, але багата наречена, тому не узяти її заміж — гріх».

Проте важливо зауважити не лише про сам факт і перспективи переходу Естонії на євро, а передумови цього. Адже без необхідних економічних реформ цю країну не прийняли б у Єврозону. І якщо Естонія й надалі піде таким шляхом вдосконалення, можливі ризики від приєднання до Єврозони стають не такими вже й страшними.

Тим паче, що експерти помічають багато в чому лише формальність цього переходу. Бо курс національної валюти в Естонії — крони — з моменту її відродження 1992 року відразу ж був жорстко прив’язаний до німецької марки і не змінювався аж до зникнення останньої. Далі курс крони почав рівнятися на євро. «Тобто, по суті, Естонія прив’язала себе до євро задовго до офіційного переходу, — пояснює «Дню» член Естонської ділової асоціації в Україні Іво Ліів. — І для бізнесу особливих змін не сталося. Якісь труднощі відчули лише пересічні громадяни внаслідок невеликого збільшення цін, пов’язаного з їхнім «округленням» у новому еквіваленті».

КОМЕНТАРІ

ЄВРО БУДЕ В ЗОНІ ТУРБУЛЕНТНОСТІ ДОСИТЬ ДОВГО

Олег УСТЕНКО, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера (The Bleyzer Foundation):

— Ризики для Естонії від введення євро і входження в Єврозону є, і вони вельми важливі. Естонія зараз досить конкурента через те, що більше половини свого ВВП вони отримують за рахунок експорту. Тому для них, щоб розвивати ту модель економіки, що в них є, в ідеалі треба було б розвивати дешеву місцеву валюту і зберегти невисокий рівень інфляції. Тобто, введення євро для Естонії, з одного боку, непоганий варіант, бо вони хочуть якнайщільніше наблизитися до Єврозони і вберегти себе від подальших ризиків, до яких схильні малі відкриті економіки. Але, з іншого боку, вони втрачатимуть свою конкурентоспроможність, адже вони втрачають важіль монетарної політики. Одна річ, керувати своєю власною грошовою одиницею, для цього в них є і фіскальна, і бюджетна політика, а зовсім інша — варитися в спільному монетарному казані, в якому й так неспокійно. Адже час зараз не найкращий: євро схильне до колосальної кількості ризиків — з одного боку, ті проблеми, що є в Греції, з іншого — Португалії та Іспанії.

На світових ринках сьогодні чекають, що євро слабшатиме. У квітні й червні 2011 року Португалія має повернути 9,5 мільярда доларів зовнішніх кредитів. Грошей у них, вочевидь, немає. Європейський Центробанк відмовляється від придбання їхніх державних облігацій. У квітні та липні цього року Іспанія також збиралася позичати 45 мільярдів доларів на фінансове усунення своїх проблем, причому 2/3 з майбутнього боргу має піти на погашення внутрішніх боргів. Тобто, ситуація досить критична. І ще одним чинником, що це підтверджує, є відмова Швейцарського банку брати боргові підписки уряду Португалії. Це знак того, що євро може трясти далі і воно перебуватиме в зоні турбулентності досить довго.

Зауважу, що Естонія пішла на досить ризикований крок, перейшовши на євро, але все-таки менш небезпечний для економіки, ніж відмова від інтеграції в Єврозону.

ВВЕДЕННЯ ЄВРО — ЦЕ ПОЗИТИВНІ ЗМІНИ І ДЛЯ ЕСТОНІЇ, І ДЛЯ ЄС

Роман ВИНАРЧУК, перший секретар з економічних питань Посольства Естонії в Україні:

— Введення євро — це, безумовно, позитивні зміни для населення такої маленької країни, як Естонія. Та ці зміни фактично мають лише юридичний характер. Де-факто Естонія була в зоні ЄС. А зараз це стало просто фізично: купюри змінили свій вигляд. І підвищення та спекуляцій, які були в Іспанії та в Італії, коли вводили євро (я якраз був там у ті часи), в Естонії не було. Адже в італійців та іспанців тоді були досить «високі» валюти — ціни вимірювались у мільйонах песо чи лір. І тоді, коли місцеву валюту замінили на євро, ціни піднялись, особливо в Італії, тому люди були вкрай незадоволені грошовою реформою.

А у нас, фактично, один до одного обмінялась валюта. Зі свого персонального досвіду можу сказати, що мій рахунок дуже гарно перевівся в євро. Та й курс, як я вже підкреслив, абсолютно не змінився. Якісь округлення в цінах на товари в межах декількох центів, звичайно, були, але це арифметичні моменти, яких не уникнути.

Тож загалом ніяких спекуляцій не було та й не могло бути. Ще півроку тому, коли було прийнято рішення перейти на євро, населення почали призвичаювати до майбутньої грошової реформи: ціни всюди встановлювались паралельно — і в місцевій валюті, і в євро. Уряд роздавав калькулятори чи не кожному естонцю: на поштову скриньку надсилали відповідну програму, щоб людям було зручно вести свої витрати.

Крім того, введення євро в Естонії — це дуже позитивний момент для Євросоюзу. Адже все-таки в такий критичний момент такі успішні економіки, як естонська, приєднуються до євро.

Побоювань через доволі таки нестабільну нинішню ситуацію в ЄС в естонців не було. Адже Естонія також постраждала від кризи досить сильно, був великий економічний спад, тому перехід на євро сприймався з великим оптимізмом і урядом, і населенням. Для такої маленької країни, як Естонія, економіка якої дуже залежна від зовнішньої кон’юнктури ринку, надзвичайно важливо бути в системі. І уряд приклав дуже багато зусиль, щоб зменшити і дефіцити бюджету, і рівень інфляції, аби дотриматися всіх відповідних критеріїв входу до Єврозони. Були й соціальні «трансформації», але побоювань не було, навпаки — естонці дуже позитивно сприймали рішення про перехід на євро. Мабуть, через те, що ми дуже маленька країна, і в нас дуже дисципліновані люди, які звикли працювати над досягненням поставленої цілі.

ДО РЕЧІ

Нові естонські монети можуть спричинити новий дипломатичний скандал в російсько-естонських стосунках. Як повідомляє Inopressa.ru, про це говориться в статті, опублікованій днями в Suddeutsche Zeitung.

Річ у тому, що на монетах, як розповідає автор публікації Олівер Більгер, зображена карта Естонії, що, як вказує, наприклад, російськомовний житель Естонії, юрист і правозахисник Сергій Середенко, приєднує частину російської території.

На це посол Естонії в Росії Симму Тіїк заявив, що карта на монетах відповідає сьогоднішнім контурам його країни і не долучає аніякої частини російської території. На первинному ескізі 2007 року, визнав він, кордон не відповідав дійсному, проте помилка була швидко виправлена.

Проте російське посольство в Таллінні, як йдеться в статті, розцінило появу нових монет як чергову «спробу переглянути кордони, що діяли».