Власники «надлишкових» метрів доплатять у бюджет

Починаючи з нового року кияни будуть сплачувати чотири нових місцевих податки та збори. Відповідне рішення минулого тижня ухвалила Київська міська рада. Майже одноголосно (102 зі 110. — Авт.)  депутати проголосували за те, аби, починаючи з 1 січня 2012 року, в столиці діяли чотири нових місцевих податки і збори: на нерухоме майно; туристичний збір; за місце для паркування транспортних засобів у місті; за здійснення деяких видів підприємницької діяльності. Ставка збору на останню (торговельна діяльність у пунктах продажу товарів, надання платних побутових послуг із переліку, визначеного Кабінетом Міністрів, торгівля валютою в пунктах обміну, діяльність у сфері розваг) встановлюється в межах від 0,08 до 0,4 розмірів мінімальної заробітної плати на місяць.

Платниками збору за місце паркування транспортних засобів КМДА визначила юридичних і фізичних осіб, які паркуються на спеціально відведених для цього платних майданчиках та автостоянках. Ставки збору, відповідно до рішення, встановлюють за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування коштів у гривнях за один квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та здійснення такої діяльності, в розмірі від 0,03 до 0,05% мінімальної зарплати.

Як наголосив заступник голови Київської міської адміністрації Руслан КРАМАРЕНКО, окремі зі згаданих вище податків і зборів діяли на території столиці ще раніше. Так, за його даними, сьогодні туристичний збір сплачують 115 юридичних осіб, торговий патент сплатили 4848 юридичних і 1161 фізичних осіб. Платниками єдиного податку є 14 тисяч 315 юридичних осіб, також налічується 79 тисяч 401 фізична особа-підприємець. «Запровадження місцевих податків і зборів без урахування єдиного податку дасть змогу 2012 року залучити до загального фонду бюджету міста Києва близько 70 мільйонів гривень. Очікувані надходження єдиного податку за умов чинного законодавства — 228 мільйонів гривень», — зазначив він.

КВАРТИРНИЙ ПОДАТОК НАПОВНИТЬ БЮДЖЕТ?

Кияни ще достеменно не знають про рішення місцевої влади, але вже побоюються за свої гаманці. «Щось таке чула в новинах. Але там більше розповідали про новий туристичний збір. Що туристи, які приїжджатимуть у Київ, платитимуть додатково якийсь збір», — каже «Дню» киянка Ірина НИЧИПОРУК. Вона працює в рекламному агентстві, живе з батьками, власного авто не має, тому загалом її податкова ініціатива місцевої влади не зачепить. Однак, розповідає дівчина, вона має знайомих, яким у спадок бабуся залишила квартиру, площа якої перевищує 120 квадратних метрів. «Там зараз живуть дві сім’ї. Живуть вони не багато. Тож після запровадження цього податку з квартир їм доведеться продати квартиру. Утримувати її вони будуть не в змозі», — каже Ірина.

Адже відповідно до рішення КМДА від 23 червня 2011 року «Про встановлення місцевих податків і зборів у місті Києві», податку на нерухомість не сплачуватимуть ті, хто має квартиру площею до 120 квадратних метрів, а житловий будинок — до 250 квадратних метрів. Податок для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 квадратних метрів, а будинок, житлова площа якого не перевищує 500 квадратних метрів, становитиме 1% розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. За квартири, житлова площа яких перевищує 240 квадратних метрів, і будинки, житлова площа яких перевищує 500 квадратних метрів, буде сплачуватися податок у розмірі 2,7% розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

У КМДА стверджують, що запровадження податку на нерухомість торкнеться невеликої кількості киян. Там кажуть, що його сплачуватимуть одиниці. «Податок на нерухомість будуть платити близько 20% киян», — сказав член бюджетної комісії міськради Сергій МЕЛЬНИК (БЮТ). При цьому столична влада, як виявилося, ще не підрахувала, скільки отримає міськбюджет після запровадження нового податку.

На думку Наталії НОВАК (Блок Віталія Кличка), на істотні надходження від цього податку чекати не варто. «Можна було б очікувати поповнення бюджету, якби податок розраховувався залежно від кількості осіб, які проживають у квартирі, або ж нараховувався на кожний метр житлоплощі», — вважає вона.

Власне, з наступного року, як бачимо, кияни стануть першими українцями, які апробують широко обговорюваний і давно обіцяний урядом так званий «податок на багатство». Адже «квартирний податок», який рішенням КМДА з нового року сплачуватимуть жителі столиці, досить довго був ініціативою, яка мала увійти в Податковий кодекс. Але згодом, за словами віце-прем’єр-міністра з питань соціальної політики Сергія Тігіпка, в уряді відмовились від її запровадження. Хоча, на думку самого Тігіпка, такий податок є не обхідним, адже він дасть змогу не лише змусити платити «багатих», а й додатково принесе державній казні мільйонні доходи.

ГОСТІ МІСТА МОЖУТЬ ПРИНЕСТИ СТОЛИЧНІЙ КАЗНІ ЩЕ 500 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

Тим же рішенням КМДА з 2012 року в столиці запроваджує туристичний збір. Фактично продубльовані слова статті 415 Податкового кодексу України в рішенні КДА від 23 червня вказують: платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію Києва і отримують послуги з тимчасового проживання (ночівлі). (Стаття 415 Податкового кодексу: «Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської рад про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк». — Авт.).

У столиці вирішили встановити цей збір на позначці 1% вартості проживання за вирахуванням ПДВ. При цьому у вартість проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги, телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, обов’язкове страхування, витрати на усний і письмовий переклади та інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду. На думку готельєрів, сума надходжень до бюджету становитиме не більше 500 тисяч гривень, оскільки людей, які не потрапляють під пільгові категорії та які, згідно з Податковим кодексом, звільняються від сплати цього збору, всього 10%. Хоч у більшості країн світу туристичний збір сплачують усі, він однаковий для будь-якого туриста і, як правило, спрямовується тільки на туристичну галузь міста.

Утім, туристичний збір — це далеко не столичне ноу-хау. Рішення про його запровадження, відповідно до Податкового кодексу, прийнято вже чи не в кожному місті й селі. Причому багато з них до туризму не мають жодного стосунку. Наприклад, гості «металургійного» Маріуполя тепер сплачуватимуть туристичний збір у розмірі 1% від вартості тимчасового проживання (ночівлі) в готельному номері. Там уже підрахували, що цей новий місцевий податок збагатить міську казну майже на 111 тисяч гривень. В Ужгороді рішення про запровадження туристичного збору, також у розмірі 1% від вартості проживання в готельному номері, прийняли ще торік. Кошти мали надходити до загального міського бюджету. Очікували близько 70 тисяч гривень. Для міста загалом сума незначна. Проте для розвитку туристичної інфраструктури в Ужгороді — досить відчутні гроші. За них, приміром, можна було б надрукувати таблички з назвами вулиць іноземними мовами, зробити карти міста, поширити рекламну інформацію тощо...

Слід зазначити, що в окремих українських містах запровадження туристичного збору депутати не підтримали. Наприклад, у Дніпродзержинську вирішили, що спочатку в місті необхідно облаштувати рекреаційні зони, бази відпочинку. Бо поки що там існують реальні основи лише для так званого індустріального туризму з елементами «екстриму»...

У Рівному нововведення також не підтримали. Міський голова Володимир Хомко вважає, що збір може лише відлякати потенційних туристів. Там підрахували, що один новий клієнт забирає втричі або в п’ять разів більше часу і сил, аніж постійний відвідувач. Тож воліють хоча б зберегти «старих», а «нові» й самі з’являться з часом, коли місто стане привабливішим.

Експерти зазначають, що, мабуть, слід було запровадити не туристичний, а курортний збір, і стягувати його тільки в тих населених пунктах, які офіційно визнані курортами. Багато чиновників також розуміють, що в нинішньому вигляді закон потребує суттєвого доопрацювання. Однак нічого змінювати не бажають...

Активно виступає проти туристичного збору й вітчизняна Рада з туризму і курортів. Її представники вважають, що туристичний збір у тому вигляді, в якому він прописаний у новому Податковому кодексі, завдає серйозної шкоди практиці вітчизняної готельної індустрії та іміджу туризму в цілому. Адже його економічний ефект буде мінімальним, а витрати — на порядок більшими, ніж реальні надходження в бюджет.

У ЄВРОПІ ТУРИСТИ ТЕЖ ПЛАТЯТЬ

Проте, попри всі зауваги, практика збирання до місцевої казни від гостей міста вже давно поширена в Європі. Так, нещодавно податок на туризм запровадили в Італії. Прем’єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі назвав «абсолютно логічним» стягувати з кожного туриста, який приїжджає у Венецію та Флоренцію, податку в розмірі 1 євро за ніч. Перебування в Римі обійдеться дорожче: там планується стягувати з кожного, хто зупиняється в готелі або пансіоні, по 2 євро на добу.

Раніше з аналогічною пропозицією виступив глава з питань туризму в Барселоні. Навіть податок в 1 євро за ніч принесе Каталонії 15—20 мільйонів євро на рік і допоможе їй компенсувати урізані державні субсидії. Через запровадження такого податку міста отримують можливість компенсувати урізання держпідтримки під час кризи.

Туристичний податок уже запроваджено в деяких німецьких містах і може бути запроваджено в Берліні. У свою чергу державний секретар Франції з питань туризму Фредерік Лефевр заявив, що жодних додаткових податків на туристів у країні поки що запроваджувати не планується.

Нагадаємо: головним суперником європейської туристичної галузі є Китай, який дедалі активніше переманює до себе гостей з-за кордону. 2009 року Китай міцно влаштувався в першій п’ятірці країн — лідерів за доходами від туризму, витіснивши з неї Велику Британію.