Водогінний оптимізм

...Цього дня жителі села Холмівка (раніше, кримсько- татарською воно називалося Заланкою) під Бахчисараєм наввипередки кликали гостей до своїх осель. Ленура Муртазаєва зварила каву й частувала нею представників ООН, а потім захоплено розповідала, наскільки легше тепер їй поратися на кухні. Її чоловік Сервер поливав овочі в побудованих поряд з будинком теплицях і говорив, що це тривалий час було недосяжною мрією. Зарема Бекірова показувала свої троянди й говорила про намір скласти колекцію унікальних сортів.

Усе це відбувалося через декілька годин після того, як у селі почав працювати водогін. Ця необхідна для безводного Криму споруда дала воду в 200 дворів села. За Програмою розвитку й інтеграції Криму (ПРІК), здійснюваної представництвом ООН в Україні, тут пробурили свердловину, встановили електронасоси, збудували водонапірну вежу й водогін. Селяни тепер можуть використовувати воду не тільки в побуті, а й для вирощування овочів для міст і курортів Криму. А це, нехай і неофіційні, але все ж робочі місця, заробіток...

— Для реалізації цього проекту, як і в усіх інших випадках роботи ПРІК ООН, не гроші були головним чинником, — сказав журналістам Міжнародний координатор ПРІК ООН Ян Харфст. — Головне в тому, що люди змогли самоорганізуватися в територіальне співтовариство й самостійно вирішити першу проблему. А це означає, що співтовариство життєздатне й працюватиме й надалі, вирішуватиме інші завдання щодо поліпшення життя. Вартість проекту в 85 тисяч доларів, нечувана для селян, їх не злякала. Вони змогли зібрати для проекту суму, еквівалентну лише 5,8 тисячi доларів. Комітет у справах національностей Криму виділив за рахунок державної програми репатріації ще 22,5 тисячі, а 57,5 тисячі доларів за клопотанням ПРІК ООН надав уряд Туреччини.

Для ООН цей проект далеко не перший. У десяти регіонах Криму укладено договори про співпрацю з 50 сільрадами. У 68 селах працюють співтовариства самодопомоги, членами яких стали близько 32 тисяч людей.

Серед реалізованих у Криму програм ООН — будівництво шкіл, iнтернет-центрів, творчі групи в будинках культури і клубах, нові громадські організації. Але найважливіша серія проектів — забезпечення репатріантів якісною питною водою. Їхня мета — здоров’я та економічна зайнятість населення. Досі в Криму менш як половина селищ компактного проживання репатріантів забезпечені водою. Для налагодження водопостачання уряд Туреччини виділив 2 мільйони доларів. Три чверті цієї суми вже використано. Ще два проекти реалізуються, й скоро воду отримають ще два села гірського Криму.