Всихання «молочних рік» зупинятимуть пільгами
Наступного року на скотарство дадуть понад два мільярди бюджетних гривень
Цьогоріч, попри скептицизм багатьох експертів, багатьом вітчизняним молочним сільгосппідприємствам уперше вдалося стабілізувати обсяги виробництва молока, звітують у Міністерстві аграрної політики та продовольства України.
Втім, навіть за таких умов Україна все ще не надоює достатньо молока, щоб забезпечити свої внутрішні потреби. Причина проста — виробництво молока вимагає сучасного оснащення й капіталовкладень. А 80% українського молока сьогодні виробляють приватні господарства, які не мають спеціалізованого обладання й утримують по 1—3 корови. Крім того, скуповують молоко в селян за «щербату копійку». Тож дедалі частіше вони просто відмовляються від нерентабельного заняття. Тому-то малопомітне, але ж зростання виробництва молока у сільгосппідприємствах не перекриває падіння «надоїв» у господарствах населення.
«Протягом попередніх 20 років молочне скотарство жодного року не мало стабільності. На даний час Міністерство аграрної політики та продовольства працює над призупиненням спаду виробництва молока у сільгосппідприємствах», — зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк. За його словами, чиновники вже придумали, як виправити ситуацію. Щоб зупинити «рецесію» молочних рік і збільшити обсяги виробництва, держава розробила систему компенсацій та пільг для виробників, які повинні стимулювати галузь. Відповідно до державних програм, кошти в першу чергу спрямовуватимуть на розвиток молочного скотарства. Крім того, наразі запроваджується національна програма «Відроджене скотарство», яка передбачає комплексну підтримку галузі наступні 5 років.
Як пообіцяли в профільному міністерстві, не обійдуть стороною і звичайних фермерів. Зокрема, за бюджетною програмою «Часткове відшкодування» передбачено 50-відсоткове повернення коштів, витрачених на реконструкцію приміщень ферм. «У нас проводиться компенсація (до 50%) вартості будівництва-реконструкції тваринницьких ферм. Також ми проводимо окремі програми підтримки: за прирощену корову власновідтворення — 5000 гривень, за нетелі, закуплені сільгосппідприємствами у господарств населення, — 7 гривень за кілограм живої маси. За корів м’ясного напряму продуктивності ми платимо, в середньому, 1100 гривень за голову, а за виробництво молока для дитячого харчування — 75 копійок за літр, — ділиться розрахунками директор департаменту ринків тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства України Андрій Гетя. — Для приватних господарств ми будемо компенсувати вартість доїльної установки до 5000 грн. Також будемо здійснювати продаж тварин на умовах лізингу. Статус національного проекту дозволяє залучати інвестиції під гарантії держави, що сприятиме збільшенню їх надходжень».
Для виробників, за словами директора департаменту ринків тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства України, буде створена особлива система кредитування, яка дозволить знизити відсоткові ставки. «Звичайно, виробництво молока може бути рентабельним. Але за умов, що ви його виробляєте в певній кількості та відразу охолоджуєте. Це можна виконати, якщо у вас є ферма, яка обладнана молокопроводом або доїльним залом і має танк-охолоджувач. А для цього необхідно мати поголів’я 300—500 корів та більше», — зазначив Гетя. «Зрозуміло, — каже чиновник, — що справа такого масштабу потребує неабияких коштів, взяти які просто ніде. На разі, відсоток за користування кредитом досить суттєвий, а період окупності такого проекту — 7—8 років».
Чи принесуть бюджетні пільги очікуваний результат, покаже час. Але попитом вони вже користуються. Так, голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк закликав селян створювати сімейні ферми. Таку пропозицію, повідомляє УНІАН, він оприлюднив на обласній нараді з розвитку тваринництва. «Держава сьогодні дотує розвиток тваринництва: на придбання корови дає газді 5 тисяч гривень, за теля — 3 тисячі, — сказав Вишиванюк. — Не скористатися сільським газдам із такої дійсно суттєвої допомоги від держави було би гріховно».
Така пропозиція губернатора зрозуміла, адже впродовж останніх 20 років на Прикарпатті, за офіційними даними статистики, чисельність поголів’я великої рогатої худоби скоротилась утричі, в тому числі вдвічі менше стало корів. Водночас цього року продуктивність дійного стада у сільгосппідприємствах зросла на 24 кілограми порівняно з аналогічним періодом минулого року і становить 2752 кілограм на корову.
Тож Вишиванюк дав доручення головам райдержадміністрацій «усе це роз’яснювати селянам і сприяти їм у створенні сімейних ферм». За європейськими нормами, сімейна ферма передбачає утримання не менше 12 голів великої рогатої худоби. Губернатор переконаний, що продукція сімейних ферм стане особливо актуальною, коли Україна підпише угоду про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Водночас він наголосив, що створення сімейних ферм відтепер стане одним із критеріїв оцінки роботи керівників райдержадміністрацій.
