Вуглеводні як політична зброя

Для того щоб завершити будівництво одіозного обхідного трубопроводу «Північний потік-2», залишилося прокласти всього 160 км труби. Це лише 7% від усієї довжини підводного газогону.

Саме на фінальній стадії будівництва проєкт торік у грудні зупинили санкції США. Вони змусили підрядника — швейцарську компанію Allseas залишити трубопровід недобудованим. Докласти останні кілометри труби виявилося банально нікому.

Втім, Росія досі не здається й обіцяє добудувати трубопровід власними силами. Навіть попри загрозу американських санкцій безпосередньо до «Газпрому». Російські трубоукладальні судна — уже в Балтійському морі. І Кремль всіляко демонструє, що готовий їх використати.

І це попри те, що одіозний російський трубопровід не зміг обійти європейське енергетичне законодавство. Тобто навіть, якщо його таки добудують, оператор «Північного потоку-2» буде змушений ділитися половиною потужності з альтернативними постачальниками.

«Одна компанія може користуватися не більше ніж 50% потужностей трубопроводу. До решти 50% власник повинен надати вільний доступ іншим компаніям. Що складно уявити, оскільки «вхід у трубу» є лише на території РФ. Отже, в такому разі, навіть якщо проект буде завершено, Росія зможе використовувати його проектні транзитні потужності (55 млрд кубометрів на рік) лише наполовину», — пояснює радниця голови правління НАК «Нафтогаз України» Лана ЗЕРКАЛЬ.

Росіяни подали апеляцію на рішення німецького регулятора, але й її з тріском програли. Європейський суд загальної юрисдикції визнав неприпустимою для розгляду скаргу щодо часткового або повного незастосування до нього енергетичних правил ЄС.

Це неабияк б’є по й без того жахливій рентабельності газогону. Але фахівці нагадують: «Північний потік-2» — це насамперед геополітичний проєкт.

«Економічної складової в цьому проекті не було із самого початку. Він із самого початку не мав терміну окупності, шансів стати прибутковим. Тобто «Газпром» готовий вкладати в нього гроші за будь-яких обставин. І він буде це робити аж до моменту, доки гроші не закінчяться не лише в «Газпрому», а й у Росії взагалі, включно з їхніми пенсіонерами», — зазначив у ефірі онлайн-дискусії #енергочетвер «Північний потік-2»: битва триває» директор з розвитку Федерації роботодавців нафтогазової галузі Вадим ГЛАМАЗДІН.

Попри безпрецедентне падіння цін на нафту і газ у світі й колосальні збитки, росіяни продовжують вкладати мільярди доларів у будівництво нових газогонів. Крім «Північного потоку-2», росіяни вже планують наступний газогін — до Китаю та Сибіру.

У Кремлі не можуть зупинитися від такого марнотратства через корупцію, вважає президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло ГОНЧАР. Адже на будівництві нових газопроводів заробляє оточення Путіна. «Недаремно ж ці проекти називають відкатопроводами, — зауважив він. — Навіть на тлі такого нафтового й газового обвалу вони вже ведуть активну розмову про так звану «Силу Сибіру-2». Вони й першій до кінця не дали ради, а вже беруться за другу».

ГАЗОВИЙ ПАКТ «МОЛОТОВА — РІББЕНТРОПА»

Попри успішний для України вердикт німецького регулятора та обмеження для «Північного потоку-2» в європейському законодавстві, боротьба навколо проєкту ще триває. І від того, як вона завершиться, буде залежати, чи збереже українська газотранспортна система своє стратегічне транзитне значення.

«Доки ми не зупинили цей проєкт, гра триває... Було проведено багато зустрічей, щоби довести, що це не тільки проблема України. Насправді це проблема геополітики. Це питання фактично майбутнього розвитку світу. Адже воно стосується не лише газу, а й безпеки», — наголосила в ефірі онлайн-дискусії #енергочетвер «Північний потік-2»: битва триває» радниця голови правління НАК «Нафтогаз України» Лана Зеркаль.

У Кремлі все ще мріють перекрити транзит через Україну. Саме тому, всупереч санкціям, намагаються добудувати «Північний потік-2» і переділити газовий ринок Європи з Німеччиною, нагадує спеціальний кореспондент УНІАН у Москві Роман ЦИМБАЛЮК.

«Якщо проводити паралелі з історією та політикою, то це — Молотов-Ріббентроп, тільки в газовій сфері, — зазначив він. — Росія продовжує використовувати вуглеводні як зброю і для досягнення своїх політичних цілей. Ніхто від цього не відмовляється».

РОСІЙСЬКІ ТРУБОУКЛАДАЧІ: З ЯКОРЯМИ, АЛЕ БЕЗ ДОСВІДУ

Щоби самостійно завершити «Північний потік-2», Росія спрямувала до Балтійського моря чотири судна: Akademik Cherskiy, трубоукладальну баржу Fortuna, а також вантажне судно SVS VEGA (під прапором Сент-Вінсент і Гренадини) та Eagle Frontier, яке є допоміжним судном під прапором Багамських островів.

Утім, чи здатні вони повноцінно замінити високотехнологічні судна швейцарської компанії Allseas, дотепер невідомо. Експерти переконані: росіяни не мають необхідних технологій, обладнання та фахівців, тож не зможуть повноцінно замінити високотехнологічні судна швейцарської компанії Allseas.

«Немає жодних свідчень того, що судно Akademik Cherskiy збудувало бодай метр труби будь-якого діаметра. Команда — не тренована й не може мати необхідних сертифікатів. Хоча Akademik Cherskiy має систему динамічного позиціювання, необхідне для роботи в Балтійському морі», — розповідає Вадим Гламаздін.

А баржа Fortuna, навпаки, має досвід з укладання підводних трубопроводів, проте не має системи динамічного позиціювання, вона використовує якорі. А це в Балтійському морі небезпечно: на дні — безліч глибинних бомб часів Другої світової. Тож будь-який якір, кинутий на дно, може призвести до вибуху.

«Немає прикладів, щоб росіяни самостійно реалізовували проєкти такої складності. Але все ж ризик того, що вони це зроблять, залишається», — підсумовує директор Центру досліджень енергетики Олександр ХАРЧЕНКО.

НАЗУСТРІЧ САНКЦІЯМ США

Та хоча російські медіа й повідомляють, що Кремль готовий обминути американські санкції й самотужки добудувати морський трубопровід «Північний потік-2», Україна спільно зі своїми американськими та європейськими партнерами все ж може поставити остаточний хрест на одіозному проекті.

«І тоді Росія не зможе використовувати цей газогін як енергетичну зброю і знаряддя політичного тиску», — наголосив голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій ЩЕРБЕНКО.

У США рішуче налаштовані покарати російський «Газпром», якщо той спробує добудувати обхідний газопровід «Північний потік-2» силами власних трубоукладальних суден. Про це в ексклюзивному інтерв’ю для онлайн-дискусії #енергочетвер «Північний потік-2»: битва триває» розповів президент Yorktown Solutions LLC (США) Деніел ВАЙДИЧ.

За словами авторитетного експерта, в такому разі активи «Газпрому» в США будуть заблоковані, а всім його посадовим особам та акціонерам буде заборонено в’їзд до Сполучених Штатів.

«Очевидно, відбудеться величезний вторинний ефект. Інші компанії, і не лише американські, не захочуть вести бізнес з «Газпромом» — і не тільки в США, а й за кордоном. І така ж логіка застосовувалася б до будь-якої міжнародної компанії, яка хоче займатися бізнесом з американськими компаніями. Такі компанії двічі подумали би про те, чи насправді вони зацікавлені у співпраці з «Газпромом». Адже вони замислилися б про те, чи може цей факт стати перешкодою для ведення бізнесу з американськими компаніями. І більшість таких підприємств обиратимуть як пріоритет бізнес саме з американськими компаніями», — наголосив Деніел Вайдич.

ЗАВДАННЯ — ОСТАТОЧНО ПОХОВАТИ ПРОЄКТ

Якщо ж «Газпром» не зупинить і це, Україна сподівається на нові, ще жорсткіші санкції проти «Північного потоку-2» й безпосередньо «Газпрому». Попри лобістські старання росіян у Вашингтоні, шанси на такий перебіг подій — високі.

Впевненості додає й попередній досвід запровадження санкцій проти обхідних газогонів Кремля. Тоді Україна та США здивували багатьох скептиків.

«Навіть у грудні, за тиждень до запровадження санкцій США, мало хто в них вірив. Але це сталося. Особисто ми в них вірили. І також віримо в те, що санкції США ще посиляться — аж до повної зупинки проєкту. Ми це зробимо!» — запевняє Вадим Гламаздін.

Втім, для цього Україна має консолідувати всі свої сили, щоби не програти дипломатичну боротьбу в США та ЄС. І Росія, і Німеччина активно працюють проти американських санкцій. Торік лобісти «Північного потоку-2» програли. Цього року вітчизняні фахівці спільно з американськими партнерами мають не дати росіянам узяти реванш.

Лише тоді Росія не зможе повністю обійти українську газотранспортну систему. Відповідно, вітчизняна ГТС зможе зберегти своє стратегічне транзитне значення.