«Вуха» експортера
Податкова вводить солідарну відповідальність при відшкодуванні ПДВУ вітчизняних парламентаріїв напередодні канікул побільшало роботи — зусиллями Державної податкової адміністрації на їхній розгляд відправлений пакет із 12 законопроектами та двома проектами постанов уряду та Президента. Усі вони стосуються удосконалення системи адміністрування податків, запобігання невиплатам і мінімізації податкових зобов’язань підприємців.
Такий сплеск активності перший заступник голови ДПАУ Микола Катеринчук пояснив прагненням реформувати вітчизняне оподаткування, а зустріч із пресою подав як можливість повідомити підприємцям про заплановані нововведення та втягнути їх в обговорення новинок.
Але не факт, що думки підприємців відіграють хоч якусь роль у прийнятті податковою рішень. Не так давно на зустрічі із зернотрейдерами голова ДПАУ Олександр Киреєв закликав їх працювати без посередників. На це генеральний директор «Української зернової асоціації» Володимир Клименко відповів, що зернотрейдери — не міліція і не податкова, і перевіряти, скільки компаній стоять за продавцем, їм не дозволяють ні можливості, ні час. Його підтримали всі зернотрейдери, і, можна точно стверджувати, підтримали б усі експортери іншої продукції.
Проте на податкову ці аргументи не подіяли. Услід за закликом просто скоротити ланцюжки посередників, вводиться солідарна відповідальність платників ПДВ. Тепер, якщо експортер розраховує на повернення ПДВ, він повинен вимагати від усіх своїх контрагентів документи, що підтверджують сплату ними ПДВ. До того ж, це стосується не лише безпосередніх партнерів, а й партнерів цих партнерів, і далі — до виробника. Якщо ж у цьому ланцюжку хоч на якомусь етапі буде фіктивна ланка, експортеру не бачити ПДВ як своїх вух. За словами М. Катеринчука, кожне підприємство працює на свій страх і ризик та не повинне перекладати відповідальності за свої дії на державу. На його думку, це раз і назавжди відіб’є бажання наживатися на ПДВ і дозволить скоротити кількість податкових перевірок. Зараз на рік їх проводять близько мільйона (для порівняння: у Росії — близько 120 тис.). Катеринчук заявив, що «таким чином ми відділимо чесних експортерів від нечесних».
Наскільки такий розподіл ускладнить роботу вітчизняним експортерам, податкову, очевидно, не хвилює. Вона сподівається, що це дозволить остаточно вирішити проблему заборгованості держави з ПДВ. Катеринчук не забарився зазначити, що податкова вже виявила 2,5 тисячі непідтверджених заявок. У результаті 1,5 млрд. гривень залишилися в бюджеті, було порушено 190 кримінальних справ.
Проте розібратися з проблемою неповернення ПДВ до 1 липня, як зобов’язав податкову службу Президент, не вдасться. За словами Катеринчука, сума, записана як борг, незмірно нижча за реальну, оскільки колишнє керівництво податкової періодично пропонувало експортерам оформляти заборгованість із ПДВ у рахунок майбутніх виплат. Тепер це все доведеться переглядати, в тому числі й ставки з ПДВ (нагадаємо, що це, в принципі, справа законодавця. — Авт. ). Але, як зазначив Катеринчук, служба зараз планує знизити ставку ПДВ, зокрема на сільгосппродукцію, до 7%. Це також вважається одним із кроків у боротьбі з незаконними виплатами.
ДПАУ також планує спрямувати свої зусилля на боротьбу з фіктивним підприємництвом як таким. Уже зараз розсекречені дві тисячі фіктивних фірм, і робота в цьому напрямі триває. Але для того, щоб «відкривачам» було легше працювати, податкова вимагає від законодавців розширити список причин для ліквідації юридичної особи й автоматичного анулювання всіх її договорів. Схоже, оновлена податкова тримає шлях не назустріч бізнесу, а дедалі більше — впоперек, готуючи своїми нововведеннями додаткову базу для корупції у власній системі.
Приємніші новини чекають окремих героїв, до яких податкова має намір бути прихильною. Офіційно це підприємства, які виплачують державі всі податки в повному розмірі. Їм надається право ініціювати процедуру податкового компромісу та відстрочки не тільки податкових зобов’язань, а й податкових боргів. А максимальна сума штрафу зменшується з 50% від суми боргу до 20%. Питання тільки в тому, навіщо це їм, якщо вони все та сповна платять? Чи не йдеться тут насправді про щось інше? Наприклад, про якісь преференції для «своїх»?
Але Катеринчук стверджує про зворотне — про створення однакових умов для всіх платників податків. Наприклад, податкова пропонує диференціювати плату за ліцензію на продаж і виробництво алкоголю залежно від обсягу продажів, щоб створити можливість конкуренції дрібних виробників і продавців та великих компаній. Тепер вартість ліцензії коливатиметься від 20 тисяч до 50 тисяч гривень, і за правильністю її нарахування стежитиме податкова.