Випробування фосфором

Транзит жовтого фосфору через Україну заборонений, повідомила в понеділок прес-служба «Укрзалізниці». Конвенційна заборона, введена генеральним директором «Укрзалізниці» Володимиром Козаком, діятиме до з’ясування причин, які призвели до спалахування вантажу у Львівській області.

Тим часом, міністр транспорту та комунікацій Казахстану Серік Ахметов висловив надію щодо того, що альтернативний маршрут доставки жовтого фосфору з країни на ринки Європи, обминаючи Україну, буде визначений уже цього тижня. Один із варіантів, найбільш вірогідний, — транзит жовтого фосфору через територію Білорусі. Серік Ахметов уже направив відповідний лист на ім’я міністра транспорту Білорусі. Ведуться переговори, в тому числі за участю залізничних адміністрацій двох країн «із тим, щоб визначити транзит територією Білорусі до завершення розслідування державною комісією України». Оптимальні тимчасові рамки — тиждень, саме за цей термін міністерство транспорту Казахстану збирається вирішити питання щодо «фосфорного» транзиту. При цьому Ахметов наголосив, що Україна «вийшла з гри» тимчасово й, по завершенню розслідування, повернеться в транзитні друзі Казахстану.

Але історія свідчить, що немає нічого більш постійного, ніж тимчасові заходи. Чи не втратить Україна разом із можливістю транзиту фосфору через свою територію й чималі прибутки? Якщо Казахстан домовиться з Білорусією про транзит фосфору, то на них можна буде поставити хрест. Із погляду безпеки — це, можливо, плюс, а чим замінити втрачене джерело прибутку?

На це звернув увагу заступник голови Секретаріату Президента України Віктор Бондар. На його думку, ухвала уряду тимчасово обмежити транзит фосфору територією України може призвести до значних збитків, а головне, Україна просто може втратити авторитет як провідна транзитна держава. «Ця тимчасова відмова від транзиту через Україну лише одного вантажу може стати першим дзвоником у процесах скорочення транзиту вантажів територією України внаслідок катастрофічного падіння рівня безпеки вантажо- та пасажироперевезень за час перебування Миколи Рудьковського на посаді міністра транспорту», — зазначив Бондар. На його думку, аварія на Львівщині стала відчутним ударом по стратегічних інтересах Української держави. «Ми можемо дуже багато втратити на ринку міждержавних залізничних перевезень. Заява казахської сторони — це серйозне попередження про втрати Україною в цьому сегменті», — сказав він, наголосивши, що міждержавний транзит є надзвичайно важливим ресурсом у зв’язку з вдалим географічним розташуванням української держави. Бондар наголошує, що аварія показала серйозну проблему нашої країни — відсутність системної роботи з оптимізації використання транзитного потенціалу України.

У свою чергу, Білорусь відзначила, що аварія в Україні стала для них попередженням і тепер білоруська залізниця посилила заходи безпеки: потяги з небезпечними вантажами йдуть спеціальними маршрутами, обминаючи великі населені пункти.

Що стосується побоювань щодо того, що Білорусь поступово може посісти місце України на «транзитній» карті, то вони, швидше за все, є неаргументованими. Як стало відомо «Дню» з джерела, яке побажало залишитися невідомим, у Білорусі немає таких технічних можливостей, як у України. Згідно з інформацією, яка надійшла з цього джерела, всього лише одна гілка вітчизняної залізниці, як-от Львівська чи Донецька, залишають далеко позаду Білорусь за технічними можливостями й, відповідно, за обсягами перевезень. І, головне, у повідомленні прес-служби «Укрзалізниці», яке послужило інформаційним мотивом для цих заміток, указується, що «Укрзалізниця» також розробила схему, згідно з якою перевезення небезпечних вантажів здійснюється в обхід великих міст України, а також густонаселених пунктів. Так що різні там Ожидови без фосфору навряд чи залишаться. Ну хто ж захоче втрачати через них транзитний потенціал, тим більше, що за нього так ратують екс-міністр і заступник глави Секретаріату Президента?

КОМЕНТАР

Василь ЮРЧИШИН , директор економічних програм українського Центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова:

— Я не впевнений у тому, що Білорусь, якої досить сильно торкнувся Чорнобиль, захоче пропускати своєю територією небезпечні речовини. Те ж саме можна сказати і про Росію. Тобто потрібно дивитися на це рішення не з огляду пошуку додаткових вигод, а з погляду пошуку оптимальних рішень: по-перше, підвищиться безпека, по-друге, якщо дійсно будуть розглянуті найкращі альтернативи не лише для транспортування фосфору, а пов’язані загалом із транспортуванням тих або інших товарів з Азії до Європи й навпаки.

А ті прибутки, які теоретично можна втратити, не йдуть у жодне порівняння ні з безпекою, ні з дотриманням міжнародних стандартів, особливо якщо ми дійсно прагнемо євроінтеграції. І в цьому контексті міжнародні стандарти зараз виходять на перше місце.