Висилка «Сьомого кілометра»

Минулого тижня одеські підприємці, які працюють на ринку під назвою «Сьомий кілометр» (це найбільший і найвідоміший в Україні й, говорять, навіть у Європі ринок), відчули приплив оптимізму. Суд зобов’язав представників міської влади, які вступили в тяжбу з торговцями, підтвердити законність позовних претензій — представити документи, які підтверджують фінансову участь міста у спорудженні та благоустрої «Сьомого кілометра». На думку заступника голови ТОВ «Промтоварний ринок» (так називається підприємство, яке здає тут в оренду торгові площі) Анатолія Берладіна, за півтора місяця таких документів у міської влади не знайшлося, і він щиро сумнівається, що вони взагалі існують.

Ситуація навколо «Сьомого кілометра» вчить нас читати декларації українських і, зокрема, одеських чиновників щодо прагнення зберегти та примножити кількість робочих місць із точністю до навпаки. Практика показує, що до людей, і тим більше — тих, хто створює ці самі робочі місця, їм просто немає ніякої справи.

Приватне підприємство «Каріна» працює тут із самої його появи й устигло себе добре зарекомендувати. Покупці знають, що продавці уважні до клієнтів, що їм не підсунуть неякісний товар, що тут доступні ціни. А ще в «Каріни» новітні технології — свій інтернет-магазин. І це, власне, на звичайному, нехай і дуже великому ринку. Скільки праці на це пішло! І тепер працівники «Каріни», як і інші 60 тисяч торговців цього ринку можуть залишитися без роботи.

За майже 19 років існування ринок перетворився на деякий форпост вільної торгівлі, обійшовши навіть легендарний одеський «Привоз». Щодня його відвідують до 200 тисяч осіб, а число торговельних місць тут, як повідомляють в інтернеті, посилаючись на адміністрацію ринку, — понад 10 тисяч. Тут немає звичних для наших ринків рядів. Замість них побудовані мало не справжні вулиці. Є, наприклад, цілий район під назвою «Милка», де продаються всілякі миючі засоби.

У цьому місті ніде розгулятися злочинності, тому що на неї чатує своя міліція. Адміністрація ринку займає цілий відділ — близько 200 осіб. У їхньому розпорядженні добротна та простора будівля, сучасні автомобілі, комп’ютери. І навіть форма пошита за кошт підприємців, які хвилюються про безпеку своїх володінь. Хоча, звичайно, не зрозуміло, чому місцевий бізнес повинен двічі платити — й до бюджету, й на утримання власної міліції...

Втім, ринок постійно перебуває під підозрою. І для цього, вірогідно, є певні підстави. Але чи добре йдуть справи, скажімо, на дрібних і навіть столичних ринках? І проте нікому не спадає на думку їх ліквідувати? Де ж тоді громадянам, особливо не найвищого достатку, купувати продукти та промислові товари? Одеська влада, що вирішила не києм, то палицею зруйнувати «Сьомий кілометр», який одна з енциклопедій інтернету, що найбільш читаються, — Вікипедія, навіть відносить до числа визначних пам’яток Одеси — навіть не замислювалася над цим.

Берладін розповідає історію протистояння ринку й одеських можновладців. За його словами, все почалося з того, що в серпні нинішнього року Одеська міська рада подала до Господарського суду позовну заяву, в якій просить стягнути з ринку на користь міста майже 500 мільйонів гривень, які компанія нібито йому «заборгувала». Міська влада зажадала, щоб суд заарештував розрахункові рахунки ринку й передав їй частину його майна. Підставою для цих претензій є давнє (1988 року) рішення міськради щодо вибору нової земельної ділянки під будівництво ринку. Як упевнений Берладін, ця постанова «суто декларативна», оскільки жоден із його численних пунктів не міг бути виконаний. І найголовніше — Овідіопольською районною адміністрацією не було вирішене питання щодо вибору ділянки під будівництво ринку, а тим більше — щодо його виділення. Крім того, що важливо для юристів, які розбираються в нюансі «семикілометрової» справи, земля, на якій розташовується ринок, — за межею міста, й розпоряджатися нею може лише районна, але у жодному разі не міська влада. І не їй, якщо вважати Конституцію України, як і раніше, чинною, змінювати кордони міст і районів. Не випадково відомий адвокат Андрій Федур назвав рейдерством спробу одеської влади пред’явити у судовому порядку свої права на найвідоміший в Україні ринок.

А тих, хто працює на цьому ринку, безумовно, понад усе тривожить ризик бути позбавленим роботи. Під такою загрозою сьогодні 60 тисяч осіб. Серед них приблизно третина — дрібні підприємці, які працюють на єдиному податку. Решта — наймані продавці та вантажники. А ще сюди регулярно приїздять підприємці зі всієї України, щоб обзавестися товаром. І ліквідація ринку стане для них ударом нижче поясу.

Мер Одеси Едуард Гурвіц свого часу заявляв, що за будь- якого результату судового розгляду перегляду умов роботи й оренди торговельних площ на «Сьомому кілометрі» не буде. Але Берладін нагадує про історію з «Привозом», на якому після реконструкції половина торговців залишилися без роботи.

Але на «Сьомому кілометрі» не дуже довіряють судовій системі й шукають захисту також у вищої влади країни. У відкритому листі, направленому Президенту України Вікторові Ющенку, автори просять «узяти судову справу про рейдерську атаку проти ринку під свій контроль і не допустити арешту майна та розрахункового рахунку ринку, оскільки це призведе до його банкрутства». «Ми всі пам’ятаємо ваші слова, — пишуть автори, демонструючи одеський колорит, — про те, що ви ніколи не допустите, щоб ринок «7-ий кілометр» «закатали» у асфальт. Це ви сказали двічі. Ми сподіваємося, що ви стримаєте своє слово. Ми могли б зібрати всі 60 тисяч підписів, але це буде дуже великим додатком до заяви. Тому подаємо 10 тисяч 700 підписів». Автори звернення нагадують, що це підприємство не лише забезпечує роботою сотні тисяч жителів країни, а й істотно поповнює державний і місцеві бюджети. За минулий рік ТОВ «Промтоварний ринок» сплатив до бюджету понад 65,5 мільйона гривень податків і зборів. Крім того, кожний із 20 тисяч підприємців сплачує до бюджету міста Одеси податки самостійно. А ще ринок щорічно надає на 2,5—4 мільйона гривень благодійної допомоги. Тільки б цього було досить, щоб залишили його у спокої.