«Витрати плюс»

Антимонопольний комітет України оприлюднив так звану Білу книгу — документ, покликаний удосконалити тарифне регулювання природних монополій.

Як вважає заступник голови Антимонопольного комітету державний уповноважений Світлана Мороз, аби покращити тарифну си туацію в сфері природних монополій, потрібно відмовитися від застосування системи «витрати плюс», яка передбачає визначення розміру тарифу шляхом встановлення граничної рентабельності до задекларованого об'єктами регулювання рівня витрат. За її словами, природні монополісти під час формування тарифів часто включають туди витрати, які не мають відношення до тих послуг, які вони надають. «Під час перевірок ми переконалися, що у витрати закладають навіть спонсорську допомогу, відрахування профспілкам, щомісячну та періодичну допомогу пенсіонерам, які раніше працювали на відповідних підприємствах. Але ж ці витрати оплачуються іншими пенсіонерами, які змушені користуватися послугами природних монополій», — пояснює неприпустимість таких дій Мороз.

Антимонопольний комітет пропонує замінити метод «витрати плюс» однією з моделей заохочувального регулювання, яка б стимулювала суб'єктів господарювання до зменшення витрат і економії ресурсів. Крім того, нинішній підхід, на думку фахівців АМК, призводить до збільшення фінансових витрат понад необхідний рівень, що призводить до штучного зростання кредиторської заборгованості підприємств, сприяє надлишковому попиту на кредити, а відтак підтриманню високого рівня кредитних ставок.

Мороз озвучила дані АМК, з яких виходить, що у 2000— 2002 роках житлово-комунальнi господарства переклали зi своїх плечей на плечі споживачів 353,9 мільйона гривень безнадій них боргів, 280 мільйонів гривень понаднормативних витрат, заклали в тарифи 32 мільйони гривень на виконання робіт, не пов'язаних зi статутною діяльністю. За словами заступника голови АМК, перевірки Головного контрольно-ревізійного управління виявили, що у 2004 році три природні монополісти витратили на спонсорську допомогу більше ніж 1,6 мільярда гривень.

Iз цими проблемами, як вважають у АМК, потрібно, насамперед, боротися на законодавчому рівні. Тому комітет пропонує внести низку поправок до закону про природні монополії. Згідно з проектом, монополістам забороняється включати до тарифів витрати на погашення безнадійних боргів, на сплату штрафів, пені, на вартість товарів, а також грошові суми, які добровільно перераховуються іншими юридичними чи фізичними особами (благодійна, спонсорська, шефська допомога), втрати від псування цінностей, а також собівартість реалізованих виробничих запасів.

Як зазначає Світлана Мороз, ще одним фактором, що впливає на величину тарифів, є закупівля товарів за ціною, що перевищує ринкову. «Це потім вкладається в тариф і перекладається на споживачів», — зазначає вона. У цьому випадку АМК пропонує на законодавчому рівні закріпити обов'язок монополістів усіх форм власності купувати товари, роботи та послуги на конкурентній, тобто тендерній основі.

«Сьогодні з цією частиною є певні проблеми, тому що на останньому чи передостанньому засіданні АМК, на якому розглядався законопроект, було вирішено, що подальше супроводження і допрацювання законопроекту буде здійснювати Міністерство економіки», — розповідає Мороз і пояснює, що це відомство планує вилучити з проекту пункти, що стосуються закупівель, посилаючись на існуючий закон про закупівлі за державні гроші. Проте, говорить вона, сьогодні в Україні є низка монополій, які не підпадають під цей закон, оскільки частка державної власності в них не перевищує 30%. Проте і вони повинні працювати у правовому полі, наголошує Мороз, оскільки, кількість таких суб'єктів тільки збільшуватиметься.