Взаємини без взаємності

Іншим разом читаємо: ті ж горохівчани плідно співпрацюють із австрійською фірмою «Пізец». А йдуть до Австрії не абищо — справжні грабові дрова: за кордоном з них отримують дуже красивий і високоякісний папір для діловодства. Отака вона, «плідна співпраця»: закордон за безцінь одержує нашу сировину й виготовляє з неї першокласну й недешеву продукцію.

Ще один приклад «плідної співпраці» — луцьке швейне підприємство «Волинь», яке контактує з французькими фірмами. Французи привозять до Луцька свої матеріали, тут з них шиють красиві речі, які потім продаються у Парижі за казковими цінами. Тим часом луцькі швачки при повній завантаженості, в кращому випадку, одержують за місяць 80 грн.

А от швейники з райцентру Стара Вижівка набилися у партнери до луцької фабрики «Лучанка», яка виконує замовлення французьких, бельгійських та голландських фірм. І що ж? Старовижівська швейна фабрика за кожен готовий виріб (шиють переважно бриджі) одержує одну гривню 98 копійок. І лише половина цієї суми йде на оплату праці робітниць. Однак швачки й цьому раді, бо ліпшої роботи у селищі все одно немає.

— Кожен рятується, як може, — каже голова Волинського обкому профспілки працівників текстильної та легкої промисловості Василь Томашевський. — Нічим не можемо зарадити. Ще гірше те, що й підприємства від такої співпраці з закордоном нічого не одержують на розвиток виробництва. Відпрацюють свій ресурс іще діючі технологічні лінії — тоді кінець.